Цією книжкою Мак'юен знову дивує зміною теми, фокусу, антуражу. Чим люблю цього автора - кожна його книжка різна, і щоразу не знаєш, що на тебе очікує за обкладинкою. Але є дещо, що присутнє, здається, в усіх творах - психологізм. І саме це глибоке дослідження людських відчуттів і вражень, думок і прагнень захоплює, і робить цікавим будь-яку тему, за яку береться Мак'юен. У цій книжці в об'єктиві - дівчина Серена. Доля її незвична. Провінційна дівчина, котра непогано тямить у математиці, вступає до Кембриджу. Там, завдяки її читацьким захопленням, Серену помічає викладач Тоні Каннінг. І дівчина закохується у нього - набагато старшого та розумнішого чоловіка. За цією історією кохання цікаво спостерігати. Між ними завжди залишається оці відтінки взаємин "учениця-вчитель", у їхньому кращому розумінні. Друга частина твору - це політичні інтриги британської розвідки, у які виявляється втягнутою Серена. Без ще однієї історії любові звичайно не обійдеться. Але взаємини цієї пари вже геть інші, хоча про них теж цікаво читати. Звичайно, у творі багато деталей, і не завжди цікавих. Але усьому Мак'юен надає емоційної оцінки з точки зору Серени і це оживляє розповідь. Не скажу, що це найкращий роман автора для мене, але теж дуже цікавий.