Дивна штука - ота любов!.. Сьогодні від неї, здається, полетиш - Бога з-за хмар уздовш, завтра ж - шурнеш у прірву: глибоко-глибоко, куди ще жодна нога ні-ні...

А люди?.. А люди - вони всюди однакові, їм лиш поживу до рота кинь - все пережують, перемелять, перетруть... навіть найсвятіше - чужу любов - і ту не пошкодують, бо надто вона вже вона з вигляду солодка, надто принадна, аби її не надкусити, і навіть оця - собача...