Питер Хьог- це відомий датський автор, романам якого важко давати характеристику чи писати відгук. Вони не вписуються в рамки якогось одного жанру, прочитавши чергову його книгу, на виході ти отримуєш й чудову детективну історію, й купу нових знань, а ще, й це мабуть головне - духовний катарсис, коли історія западає тобі в серце й це відчуття залишається з тобою на довго. Як у головної героїні роману Смілли є унікальна риса ,- а якщо переходити на мову сучасності, а саме комп’ютерних ігор, то її можна назвати суперздібностью – відчуття снігу, так і у автора є суперсила – вміння повністю занурити читача в текст, до тої миті поки не буде перегорнута остання сторінка. З цією книгою я відправилась в небезпечну але дуже цікаву подорож до Данії , а потім й до Гренландії. Я впевнена, що небагато людей знають щось про спосіб життя мешканців Гренландії, про види снігу, що він буває різний, й що він має мову, тільки просто треба її вивчити. Але завдяки Сміллі, я тепер в цьому добре обізнана. Смілла-дочка відомого датського лікаря та ескімоської мисливиці на тюленів. Вона вчений-гляціолог, живе в не кращому районі Копенгагену, в соціальному житлі, де єдиний з ким вона спілкується, це 10- річний сусідський хлопчик, який живе з матір’ю-алкоголічкою, а батько якого загинув. Вона дочка мільйонера, але стосунки з батьком складні, вона покинула рідну Гренландію, тому що не могла вбивати тюленів, але коли її маленького друга , сусідського хлопчика, знаходять мертвим, вона розуміє, що може вбити того, хто винен в його смерті. Детективна історія напружена, як сказали би англійці keep in suspense. Вміння Сміли читати сліди снігу, приводить її до небезпечної подорожі, ризикових ситуацій до шокуючої розв’язки.

Смілла – донька мільйонера, але живе в дешевому соціальному житлі. Вона одягається у брендові речі, але не ходить на роботу. Її дика гренландська кров проявляється у ній куди більше, аніж приручена данська. Смілла товаришує зі своїм малим сусідом, часто лишається посидіти з ним, коли мати зайнята. А ще вона геніально розбирається у видах снігу, і скоро це стане їй у нагоді. Адже одного разу хлопчика знаходять на подвір’ї їхнього комплексу мертвим. Поліція не надто переймається розслідуванням смерті дитини з низького соціального прошарку і робить висновок, що малий грався на даху, зісковзнув і впав. Проте Смілла точно знає, що хлопчик ніколи б не поліз на дах, адже він понад усе боявся висоти. Тож жінка починає своє власне розслідування, яке приведе її туди, куди вона зовсім не очікувала. Детективний роман данського письменника Петера Хьога «Смілла та її відчуття снігу» - це воістину зимове, дуже атмосферне читання. Ця книга - якісний детектив і така ж якісна драма, тому, звісно ж, раджу.

Вот она, самая настоящая зимняя книга, читать которую летом не просто не рекомендуется, а строго воспрещено. Это детективный роман Питера Хёга «Смилла и ее чувство снега». Роман, который, возможно, сначала вам будет читать трудно из-за несколько затянутого сюжета и манеры повествования писателя, но потом вам начнет нравиться, а к концу книги вы и вовсе полюбите это произведение. Главной героиней этого детектива, как можно догадаться уже из названия, является женщина по имени Смилла. Она безработная наполовину датчанка, наполовину гренландка. Ее отец миллионер, а она живет в жилье для малообеспеченных. Смилла дружит с мальчиком, которого однажды находят мертвым. И хоть все указывает на то, что ребенок сам сбросился с крыши, женщана в это не верит, ведь она знает, что мальчик почти панически боялся высоты. Поэтому Смилла сама берется за распутывание этого непонятного дела. Во что это выльется – читайте в прекрасном детективном романе «Смилла и ее чувство снега». Рекомендую с осторожностью, так как чтение это нельзя назвать простым.