Історію Адама можна назвати трагічною. Не кожен може зрозуміти, як це - втратити надію на майбутнє у такому юному віці, коли твоє життя тільки починається. Життя в постійному страху та відчуття приреченості - ось, що переживає шістнадцятирічний хлопець на сторінках свого "щоденника". В його словах можна помітити образу на світі за те, що саме йому така доля, провину через те, що він не може себе контролювати і може нашкодити іншим. Та все ж завдяки підтримці батьків та дівчини він намагається жити далі та боротися за таке звичне для всіх і майже недосяжне для нього нормальне звичайне життя.

У шістнадцятирічного хлопця Адама виявляють шизофренію. Йому приписують експериментальне лікування. Але Адам не хоче спілкуватися з лікарями і всі свої думки виливає на папір. Все що з ним трапляється в школі, в дома він записує в щоденник. Мама з відчимом потурбувалися про школу. І Адама зі старої школи переводять в нову, там де його ніхто не знає. Там він знаходить друга, недруга. І навіть знайомиться з дівчиною. Починає з нею зустрічатися. Але не признається про свій діагноз. Під дією ліків в хлопця періодично з'являються галюцинації. Але він завдяки лікам навчився на них не реагувати. Але не завжди це виходить. З усіх уявних персонажів він признає тільки Ребекку, з якою ділить навіть ліжко. Але одного дня лікарі вирішують припинити лікування експериментального препарату. Тому що воно шкодить здоров'ю Адама, і воно не до кінця пройшло випробовування. Не зразу, а поступово зменшуючи дозу. Але цього досить, щоб у хлопця почалося погіршуватися самопочуття. Але не зважаючи на свій стан, хлопець іде на випускний вечір. Але він навіть не уявляє, що його там очікує. Досить сумна історія.

Книга розповідає про підлітка на ім`я Адам. Але хлопець має певну особливість – він бачить навколо себе різних людей, які коять чудернацькі речі, а ще чує голоси, які іноді нашіптують йому щось дуже погане. І саме те, що усі його видіння ведуть себе дивно. Лише так хлопець може зрозуміти, що реальне, а що ні. Не можна сказати, що життя Адама суцільна катастрофа, але його уявний світ іноді дуже заважає його реальному існуванню. Діагноз хлопцю поставили ще в дитинстві, тому його мама уже змирилася із ситуацією. І вона дуже любить свого сина, не зважаючи на його особливості. А от вітчиму Адама до сих пір доводиться пристосовуватися до такого неординарного сина. У минулій школі довідалися про хворобу Адама, тому в цьому році він йде до нової. Мало того, це релігійна, католицька школа. І це те місце, де його точно мають прийняти, адже Бог каже любити ближнього свого. Але навіть божі люди трішки цинічні у своїх думках та вчинках. Хлопцю доведеться пройти досить тяжкі випробування і через нову школу, і через неприйняття, і через ліки, які він вживає. Але це та історія, яка показує, що люблячі тебе люди завжди тебе підтримають та залишаться з тобою. Навіть якщо ти бачиш галюцинації. Мені книга дуже сподобалася. Я не знаю наскільки точно розкрита тема шизофренії, бо навряд чи людина з такою хворобою могла б дати автору якесь інтерв`ю. Але навіть якщо тут усе вигадка,все одно історія дуже сильна та емоційна.