Художній роман на основі давньогрецького міфу. Мені так сильно сподобалась ця книжка, я просто в захваті, хоча раніше не відрізнялась великою любов'ю до античного світу. Я дуже дуже рада, що натрапила на цю книгу саме в цей час мого життя. Я зараз мало читаю книг, в мене якийсь нечитун і неписун на відгуки, а якраз на неспішне читаннь з гуглом. Я любила уроки літератури, але мені дуже важко давались всі ці епоси, космології, хто звідки створився, хто кого вбив чи поглинув чи скинув, а зараз це набагато цікавіше і мене прям захопило. В мене було стільки питань до АІ, а воно ще й підначує мене - каже "класне питання!"))) А скільки в мене тих питань! Хоч фізичних підтверджень існування богів та титанів немає, але є люди, які й сьогодні поклоняються грецьким богам і вважають себе спадкоємцями цієї традиції. Наприклад, Олександр Македонський вважав себе сином Зевса-Амонa, не погано так, правда?) У сучасному еллінізмі святкують божественні свята — це їх спосіб відчувати себе продовженням античної традиції. Мені хочеться вірити, що всі ці боги та титани існували, але саме поклонятися богам я не планую)) Щодо самої книги. Чому Персея вважали героєм я не знаю, якщо дійсно задуматись про його вчинки - то він ще та скотиняка. Чому знущання з жінок, зради і багато шлюбів в античному світі вважається нормою. Чому вбити живу істоту - це норма, і кожен може себе виправдати за це. І звісно, коли Посейдон, бог моря, напав на Медузу в храмі Афіни, богиня за те, що її святиню осквернили, вирішила покарати саме дівчину: перетворила її на вбивцю всього живого, що зустрінеться з нею поглядом. В цій книжці переказані кілька античних міфів та поєднані в одну історію, і мені сподобався цей погляд на античність.