Шовк
Паперова книга | Код товару 688866
Yakaboo 4.3/5
Автор
Алеcсандро Барікко
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Аліна Немірова
Кількість сторінок
112
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
110x170 мм

Усе про книжку Шовк

На край світу, у небезпечну подорож до далекої Японії, вирушає Ерве Жонкур. Він мусить привезти дорогоцінну грену, з якої народяться шовкопряди й дадуть роботу цілому французькому містечку. Але більше за грену він берегтиме аркуш рисового паперу — кілька ієрогліфів, що написала йому загадкова гейша… Знову й знову Ерве Жонкур повертатиметься на Схід, аби почути бодай слово цієї жінки. А вдома рік за роком його чекатиме дружина Елен…

Володар найпрестижніших літературних відзнак на своїй батьківщині Алессандро Барікко здобув палких прихильників по всьому світу. Його романи більше 20-ти років не полишають списків бестселерів, а їх автора критики ставлять поряд з Умберто Еко. 1998 року оскароносний Джузеппе Торнаторе за театральним монологом Барікко зняв «Легенду про піаніста», а чуттєва мелодрама «Шовк» з Кірою Найтлі у головній ролі надихнула мільйони читачів ще раз перегорнути сторінки дивовижного, схожого на невагомо ніжну пісню роману…

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Алеcсандро Барікко
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Аліна Немірова
Кількість сторінок
112
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
110x170 мм
Рецензії
  •  
    "Це дуже дивний біль... Помирати від ностальгії за чимось, чого ніколи не проживеш" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перше знайомство з творами Алессандро Барріко виявилося напрочуд вдалим. Написана італійським письменником повість "Шовк" розповідає про небезпечну подорож француза Ерве Жонкура в далеку Японію. Щоб потрапити на "край світу", головному герою довелося перейти французький кордон біля Меца, потім проїхати через Вюртемберг і Баварію, перетнути Австрію, у Відні сісти на поїзд до Будапешта, а звідти дістатися до Києва, здолати верхи дві тисячі миль російського степу, перебратися через Уральські гори, потрапити до Сибіру, сорок днів подорожувати до озера Байкал, йти уздовж річки Амур до порту Сабірк на узбережжі океану, дістатися мису Терая на західному березі Японії. Потім Ерве йшов пішки через провінції Ісікава, Тояма, Ніігата, Фукусіма, аж поки йому вдалося потрапити до маленького селища. І все це заради коконів шовкопряда, які мали забезпечити майбутнє французького містечка Лавільдьйо, роботу для сотень людей, багатство для десятка.
    Загадкова зустріч з гейшею виявилася доленосною для Ерве Жонкура. Заради погляду її очей, що не мали так званого східного розрізу, він знову й знову повертався до Японії, навіть тоді, коли в цій країні спалахнула громадянська війна. Аркуш рисового паперу з кількома ієрогліфами стане для нього дорожчим за всі багатства світу, а таємнича незнайомка - важливішою за дружину Елен. Звичний плин життя зруйнує останній лист, та, на жаль, прозріння виявиться запізнілим.
    Звичайно ж, можна дорікнути автору за занадто вільні інтерпретації історичних подій, та це далеко не головне в повісті "Шовк". Адже повість насамперед про кохання, яке могло бути, але не сталося, про всепоглинаючі почуття, які роблять людей сліпими.
  •  
    Ніжність шовку
    1861 рік. Французькі шовківники відчайдушно шукають способу дістати лялечок шовкопряда, без яких неможливе виробництво цієї коштовної тканини. Їхні спроби дістати грену в Середземномор’ї, Індії та Єгипті не увінчались успіхом. Тому, коли з’явилась можливість хоча б обмежено торгувати з раніше закритою Японією, шовківники одного з французьких міст відряджають на далекий східний острів Ерве Жонкура, який повинен виміняти золото на лялечок шовкопряда. Попереду у нього – численні подорожі, нова дружба, кохання, зрада, втрати та розуміння того, що те, чого ти так сильно прагнеш, насправді знаходиться зовсім поруч.

    Невеличкий за обсягом твір Алессандро Барікко «Щовк» язик не повертається назвати ані оповіданням, ані навіть повістю – це повноцінний роман. За бажанням з цієї історії можна було б зробити масштабний твір, але Барікко, обравши для неї малу форму, вчинив, на мою думку правильно. Оповідь його плавна і водночас ритмічна завдяки частим повторам, тому читається книга дуже легко. Ця історія по-японськи лаконічна, в ній немає нічого зайвого, але в той же час вона не суха. «Шовк» - це красива і всередині, і зовні книга (обкладинка з японськими мотивами, незвичного кольору шрифт, хороша якість друку), яку варто мати у своїй домашній бібліотеці і час від часу перечитувати.
Купити - Шовк
Шовк
70 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Шовк

  •  
    "Це дуже дивний біль... Помирати від ностальгії за чимось, чого ніколи не проживеш" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перше знайомство з творами Алессандро Барріко виявилося напрочуд вдалим. Написана італійським письменником повість "Шовк" розповідає про небезпечну подорож француза Ерве Жонкура в далеку Японію. Щоб потрапити на "край світу", головному герою довелося перейти французький кордон біля Меца, потім проїхати через Вюртемберг і Баварію, перетнути Австрію, у Відні сісти на поїзд до Будапешта, а звідти дістатися до Києва, здолати верхи дві тисячі миль російського степу, перебратися через Уральські гори, потрапити до Сибіру, сорок днів подорожувати до озера Байкал, йти уздовж річки Амур до порту Сабірк на узбережжі океану, дістатися мису Терая на західному березі Японії. Потім Ерве йшов пішки через провінції Ісікава, Тояма, Ніігата, Фукусіма, аж поки йому вдалося потрапити до маленького селища. І все це заради коконів шовкопряда, які мали забезпечити майбутнє французького містечка Лавільдьйо, роботу для сотень людей, багатство для десятка.
    Загадкова зустріч з гейшею виявилася доленосною для Ерве Жонкура. Заради погляду її очей, що не мали так званого східного розрізу, він знову й знову повертався до Японії, навіть тоді, коли в цій країні спалахнула громадянська війна. Аркуш рисового паперу з кількома ієрогліфами стане для нього дорожчим за всі багатства світу, а таємнича незнайомка - важливішою за дружину Елен. Звичний плин життя зруйнує останній лист, та, на жаль, прозріння виявиться запізнілим.
    Звичайно ж, можна дорікнути автору за занадто вільні інтерпретації історичних подій, та це далеко не головне в повісті "Шовк". Адже повість насамперед про кохання, яке могло бути, але не сталося, про всепоглинаючі почуття, які роблять людей сліпими.
  •  
    Ніжність шовку
    1861 рік. Французькі шовківники відчайдушно шукають способу дістати лялечок шовкопряда, без яких неможливе виробництво цієї коштовної тканини. Їхні спроби дістати грену в Середземномор’ї, Індії та Єгипті не увінчались успіхом. Тому, коли з’явилась можливість хоча б обмежено торгувати з раніше закритою Японією, шовківники одного з французьких міст відряджають на далекий східний острів Ерве Жонкура, який повинен виміняти золото на лялечок шовкопряда. Попереду у нього – численні подорожі, нова дружба, кохання, зрада, втрати та розуміння того, що те, чого ти так сильно прагнеш, насправді знаходиться зовсім поруч.

    Невеличкий за обсягом твір Алессандро Барікко «Щовк» язик не повертається назвати ані оповіданням, ані навіть повістю – це повноцінний роман. За бажанням з цієї історії можна було б зробити масштабний твір, але Барікко, обравши для неї малу форму, вчинив, на мою думку правильно. Оповідь його плавна і водночас ритмічна завдяки частим повторам, тому читається книга дуже легко. Ця історія по-японськи лаконічна, в ній немає нічого зайвого, але в той же час вона не суха. «Шовк» - це красива і всередині, і зовні книга (обкладинка з японськими мотивами, незвичного кольору шрифт, хороша якість друку), яку варто мати у своїй домашній бібліотеці і час від часу перечитувати.
  •  
    Для поклонников короткой прозы.
    Интересная история, красивый язык повествования, много недосказанности и таинственности - мне книга понравилась.
    Главный герой - Эрве Жонкур - житель французского городка Лавильдьо, заядлый путешественник и любитель риска. Он постоянно жаждет новых ощущений, оседлая и спокойная жизнь не для него. У него нет детей, а жена Элен безумно мудра и проницательна - не задает лишних вопросов, верно ждет Эрве из каждого путешествия и просто любит его.
    Многие завидуют Эрве, ведь он богат, знаменит, но сам Эрве постоянно ищет что-то, чтобы обрести наконец - то гармонию и познать настоящее счастье.
    Четыре раза он отправлялся в опасное и сложное путешествие на конец света - в Японию, чтобы привезти личинки шелкопряда. Япония манит его, новая культура настолько ему понравилась, что он не может перестать думать об этой стране. А особенно Эрве манит таинственная незнакомка, которую он видел всего несколько раз и получил от нее записку, чтобы он возвращался скорее. Всего пара взглядов, а образ незнакомки преследовал Эрве Жонкура до конца дней и не давал ему покоя. Это влюбленность в образ женщины другой культуры - ее глаза, руки и стан, облаченный в шелк с плавными и гибкими движениями.
    Именно эта надуманная привязанность мешала Эрве наслаждаться своей семейной жизнью с Элен, которая сразу все поняла и просто делала вид, что все нормально.
    Для меня, это книга о женской мудрости и сути мужской природы (запретный плод всегда так сладок, что порой мужчина просто не замечает, что его жена намного лучше, прекрасней и желаннее незнакомки).
  •  
    Великолепно!
    «Шелк» - это великолепная лаконичная повесть итальянского писателя Алессандро Барикко. При желании сюжет этого произведения можно было бы развить в большой, даже эпичный роман, но автор выбрал малую форму, и оказался прав. Время и место действия повести – Франция девятнадцатого века. В центре сюжета здесь молодой человек Эрве Жонкур, который недавно женился и теперь отправляется в закрытую Японию, чтобы привезти грену. Из нее вылупятся личинки шелкопряда, который должны спасти шелковую промышленность родного города Эрве.

    Алессандро Барикко сумел написать лаконичную, но густую прозу с насыщенным и ритмичным сюжетом, где есть все: большая любовь, путешествие на другой конец земли, опасное влечение, дружба, которая со временем превратиться во вражду и, наконец, большой обман во благо. Читается произведение буквально за полтора часа, поэтому я смело рекомендую его всем без исключения. Отдельно вспомню об оформлении книги: уменьшенный формат, нежно-розовый цвет обложки с прекрасной тематической иллюстрацией и текст малинового цвета – дизайнеры очень постарались.
  •  
    Японський спокій за французькими пристрастями.
    Прекрасна міні-повість, яка читається легко і швидко. Авторові вдалося чітко відтворити і дух доби, свідомо чи несвідомо вдавшись до перекручення історичних фактів, і характери персонажів, що важливо, за рахунок недомовленостей! Ота спокійна напруга, або, якщо хочете, напружений спокій тримають до останньої сторінки!
    Японський спокій за французькими пристрастями. "Тобі не треба нічого боятися"-, сказав Жонкур дружині і вирушив у далеку Японію. Подорож до краю світу. По шовкопряда. А може на пошуки себе?
    Японія. Таємнича, далека. Потрапити туди майже неможливо, вибратись надто складно. Він кохав дружину і сподівався на появу дитини, але жінка з дитячим обличчям без східного розрізу очей усе змінила. Ерве 4 рази вирушав у небезпечну подорож, і все для того, аби побачити її не дивлячись... Заборонена пристрасть змінила узвичаєне сімейне життя. Він кохав її повільно, вперше і востаннє. Як вперше і востаннє, щоразу він повертався додому, цілував дружину й будував омріяний парк. Отримавши те, чого так прагнув, Ерве Жонкур утратив усе, що мав.
  •  
    На межі Сходу та Заходу
    "На край світу, у небезпечну подорож до далекої Японії, вирушає Ерве Жонкур. Він мусить привезти дорогоцінну грену, з якої народяться шовкопряди й дадуть роботу цілому французькому містечку. Але більше за грену він берегтиме аркуш рисового паперу — кілька ієрогліфів, що написала йому загадкова гейша… Знову й знову Ерве Жонкур повертатиметься на Схід, аби почути бодай слово цієї жінки. А вдома рік за роком його чекатиме дружина Елен…" - так описують книгу видавці, так в кількох словах можна описати весь сюжет.
    Чесно кажучи спочатку мені здалось, що це скорочена версія книги. Якось дуже скупо все написано. Нічого лишнього, сухі факти життя, сухі сторінки без емоцій. Лишеже наприкінці твору я зрозуміла оту тонку межу почуттів дружини Жонкура до свого чоловіка. Лише кінець хоч трішки зумів надати барви цій книзі. Сама історія красива, от лише її написання дуже і дуже сухе. А жаль, бо якби додати більше опису, більше діалогів, більше барв, то книга б заграла зовсім по-іншому.
    Захотілось після прочитання переглянути фільм, знятий по мотивах книжки. Надіюсь, він таки буде кращим/
  •  
    Достойная контрастная повесть с удивляющим финалом
    В данной книге меня привлекло описание, обещающее читателю встретиться на страницах произведения с ярко-выраженным контрастом: элегантная, строгая, такая привычная и всем знакомая Франция, и загадочная, далекая, но в то же время страстная Япония. Две женщины, желающие получить любовь одного мужчины, и две страны, оказавшиеся такими похожими...
    Теперь подробнее: сюжет, согласна, развивался довольно медленно, и лично мне не хватило динамики, экшна, неожиданных поворотов, событий, заставляющих сердце трепетать. Произведение лишь в конце "раскрыло все свои карты", и именно финал приятно шокирует и удивляет читателя. Придраться к языку написания не могу: как по мне, он не сколько сухой, а сколько "меткий". Ничего лишнего, только необходимая для познавания книжного мира информация. Людям, любившим именно такие "содержательные" стили написания, а не постоянные красивые метафоры и эпитеты, повесть придется по вкусу.
    Да-да, прочитав книгу, мы прекрасно понимаем, что перед нами была коротенькая повесть, а не полноценный роман. А ведь повесть считается хорошей, если коснулась читательской души и попала прямо в точку своим сюжетом. "Шелку" это, бесспорно, удалось.

  •  
    Ніжна загадковість
    Магічно-ніжний, загадковий, тонкий мов шовк цей роман просто чарівна казочка, що на годинку-другу захоплює тебе і ти не можеш відірватися. Я б не сказала що мене якось вразив сюжет, його по суті майже не було. Автор ніби накидав купу натяків, тонких та прозорих, а історію створює твоя уява. Але найбільша загадка, це що ж думає кожен герой книжки, що він відчуває і чому так незбагненно себе поводить. Вчинки героїв нелогічні, якщо це пориви кохання, то чого вони такі дивні? І як можна покохати людину яку ти зовсім не знаєш? Що відчувала Елена, дружина головного героя? Чи була вона сама йому вірна? Та найбільше хвилює питання, що хотів цим всім нам донести автор? Може що треба цінити те що поряд, і не ганятись за примарами, або ж навпаки?
    Для мене романи Барікко це якась чарівна гра слів і образів, де сюжет і не потрібен, тебе затягує у вир його прекрасної оповідки і ти просто в ній тонеш.
    Дуже цікаве оформлення книги - рожевий шрифт, це щось.
    Дуже сумна і прекрасна водночас історія, раджу для релаксу.
  •  
    Загадка на 1 раз
    Мне нравятся книги Алессандро Барикко. Всегда интересно оформлены, подходящий шрифт, цвет обложки. Внешний вид идеальный. + удобный формат книги, помещается в любую женскую сумочку.
    Что касаемо романа, интересно и неоднозначно. Я бы не взялась второй раз, но единожды прочитать стоит.
    История человека, который в погоне за шелком находит кое-что ценнее. Недоступность, загадочность - ключевые понятия романа. Запретный плод всегда сладок. Эта история о том, как часто люди в погоне за чем-то недоступным и недостижимым теряют реальное. Как часто один взгляд приводит к безудержной страсти. В этом романе так утонченно переплетаются нити реальности и вымысла. Иногда непонятно, правда ли это было, или главный герой все выдумал и жил своими фантазиями. Что касаемо истории шелка, автор интересно описывает путь, на мой взгляд не совсем корректно, но это никак не меняет истории.
    Самое замечательное в этой истории - конец. Вот он поистине удивляет. Именно финал для меня открыл силу и красоту женщины, которая почти всю книгу была в тени. От которой я однозначно не ожидала никаких действий. Но сила женщины непостижима. Женщины многое замечают, если не знают все, так чувствуют и самая главная цель каждой - любовь. И ради этого девушки готовы на многое.
    Читайте, но без серьезных ожиданий. Это книга не о высоком.
  •  
    Шовкова розповідь
    Ви любите загадковість, мелодійність, поетичність у розповідях? "Шовк" саме такий. Дуже ніжна оповідь про Ерве Жонкура, який їздив у Японію по личинки шовкопряду. Там він до безтями закохався у гейшу, запам'ятавши виріз її очей та дівоче обличчя, заради якого повертався до Японії знов і знов, навіть коли подорож виявилась збитковою. Мріючи бодай почути її голос та знову побачити її риси, він проживав кожен день у мареннях, не помічаючи того, що було навколо нього, не звертаючи увагу на іншу любов.

    Неочікуваний кінець про силу кохання: кохання, яке терпить, яке чекає, яке живе постійним вогнем. Для самого героя оповіді фінал став чимось неймовірним, це те відчуття, коли розумієш, що див майже все своє життя без усвідомлення. Не завжди легко зрозуміти цю історію, однак ця ніжність зачаровує... Ще тут дуже гарні, інтимні, лагідні слова кохання, які дійсно проймають, до того ж - вони не банальні, це дійсно слова високого рівня.

    Але, якщо чекаєте на гострі сюжети чи стрімкий розвиток подій, то цього не отримаєте. Це схоже на кіно в уповільненому темпі, розмірена розповідь з мелодійними повторами, це атмосферність та книга, побудована так, щоб створити настрій.
  •  
    Красива історія в не менш красивому оформленні
    Незважаючи на невеличкий розмір, книгу Алессандро Барікко «Шовк» язик не повертається назвати повістю чи новелою. Це роман – повноцінний роман. Думаю, цієї історії вистачило би і на величезний твір, але Барікко обрав саме таку форму і не помилився. Для початку хотілось би відмітити оформлення, яке обрало для цієї книги «КСД»: зменшений формат, ніжно-рожеві ілюстрації, кольоровий шрифт – одне слово, ідеально. Що ж стосується сюжету, то мова тут йде про Ерве – шовківника з Франції, який після загибелі місцевих шовкопрядів мусить плисти до Японія, щоб придбати там грену. Тут варто зазначити, що на той час Країна Висхідного Сонця була закритою для відвідування іноземцями, і перебування там було досить небезпечним. Там він зустрічає прекрасну юну японку і закохується в неї, хоч вдома його чекає кохана молода дружина…

    «Шовк» - це прекрасне читання: цікаве, легке, незвичайне. Мені дуже сподобались і сюжет, і манера оповіді Алессандро Барікко, тому я неодмінно і далі знайомитимусь з його творчістю.
  •  
    Повість... 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я вже думала, що гірше "Моря-океану" у автора немає твору, але ні, знайшовся. Знайомтесь - "Шовк". Це жесть просто. Це страшенно нудні, без смислу сто сторінок у моєму житті. І хочу в першу чергу наголосити, що це не роман, це повість. А, по-друге... Короче, сюжет. Чоловік їздить періодично до Азії. Ця періодичність повторюється, при чому, дослівно, неодноразово. Я навіть пропускала ці повтори. Ну серйозно, хоч би іншими словами написав, а суть залишив. Так ні ж бо. Ось тобі, читачу, мучайся. Герої не розкриті взагалі, ні фізично, ні психологічно. І найцікавіше, це смисл... А його тут немає. Нічого ви не винесете із цієї книги. Не раджу витрачати час на цю літературу, якщо взагалі цей жах можна так назвати. За що Барікко отримує нагороди? Напевно, я не розуміюся на творчості...
    Єдиний плюс - це видання, дуже шикарне оформлення книги, як палітурка, так і шрифт. І тільки за це ставлю дві зірки. Оригінально все зроблено. Не так, як у всіх. В цьому плюс. І все. Можливо любителі Барікко закидають мене камінням, проте своєї думки я притримуватимусь все одно.
 
Характеристики Шовк
Автор
Алеcсандро Барікко
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Аліна Немірова
Кількість сторінок
112
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
110x170 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
10 000
ISBN
978-617-12-1423-1
Вага
145 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Італії
Література за періодами
Сучасна література