Книга Щоденник Черепушки

5
5
Код товару: 849772
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги
Нумо знайомитися! Я – Амелія, у мене гарне ім’я, а от прізвище вам знати не конче (якщо чесно, то я чекаю, коли вийду заміж і зміню його). Я люблю... Що ж я люблю? Ой, насправді багато всього: мою родину, навіть нудного тата й нестерпну старшу сестру (з її легкої руки мене прозивають Черепушкою), моїх друзів і книжки з бібліотеки, канікули й сімейні грилі. Та моя найбільша любов – це собаки. Великі й маленькі, породисті й безпородні, гавкучі й тихенькі – я була б рада будь-якій! От для собаки в мене вже заздалегідь є купа чудових імен на вибір (а прізвищ собаки, на щастя, не мають). Але ані мама, ані моя сестра від собак не фанатіють. І тато, і бабуся теж. Тому про свою любов до песиків, як і про все, що відбувається зі мною в школі й удома, я писатиму в щоденнику. Скажете, що вести щоденники немодно? Що зараз ведуть тільки блоги? А от і ні! Я саме скінчила один щоденник і починаю другий :)
Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
184
Відгуки
5
5
Соня
13 лютого 2021 р
Смішний щоденник дівчинки з дивним прізвиськом
Книжка «Щоденник Черепушки» написана у вигляді щоденника 10-річної дівчинки, яка має дивне прізвисько й цурається свого прізвища. Кожен день – це певна історія з її життя. Авторка з гумором описує події, що відбуваються з дівчинкою Амелією. Книжка читається легко й швидко. Пригоди Амелії могли статися з будь-якою іншою дівчинкою. Тому в мене склалося відчуття, ніби я – подруга чи однокласниця головної героїні. Амелія має старшу сестру та маму. Дівчинка часто сперечається з ними через власний погляд на життя. Амелія весела, жвава, розумна та полюбляє робити різні витівки. Героїня книги майже не має друзів, бо вона нещодавно перейшла до нової школи. Тому їй трохи самотньо. Ця дівчинка – велика фантазерка й мріє про собаку. Вона може перерахувати понад 100 аргументів, щоб завести песика. Раджу читати «Щоденник Черепушки», коли вам сумно. Бо навіть після першого розділу ви вже почнете сміятися. Звісно, мені подобається Амелія, хоча вона не завжди чемно поводиться. Найулюбленіша моя історія зі щоденника називається «Перше вересня». В ній іде мова про день народження Черепушки. А розділ, який мене найбільше засмутив, - про загубленого хом’ячка. На мою думку, «Щоденник Черепушки» - це суто дівчача книга. Героїня – звичайна дівчинка з власними інтересами, забаганками, поглядами на життєві ситуації. Та сторонні люди її сприймають як дивачку. Можливо, авторка хотіла передати важливість унікальності та індивідуальності дівчинки. В деяких вчинках Амелії я бачу себе, бо теж трохи дивачка. Я рада, що ця книжка тепер у моїй бібліотеці.
Альона
27 листопада 2019 р
Чудова книжка, сповнена гумору
Феноменальна книга для дітей. Насправді для всіх, бо я прочитала її з великим задоволенням. Мені дуже подобається стиль, яким пише Йоанна Ягелло. Саме через те я можу читати її нижки незалежно від того, чи адресовані вони молоді, чи дорослим, чи дітям. Черепушка - це насправді смілива дівчинка з прекрасним ім"ям Амелія, яка має 10 років. Вона тільки закінчує третій клас і мріє про собаку. Навчальний рік закінчується, і Амелія вирішує вести щоденник, щоб описати в ньому свої пригоди. під час канікул. Кожен день має свою назву, відповідну описаним подіям, і жартівливі каракулі в стилі коміксу. Черепушка пише просто і відверто. Вона описує свою сім'ю, вчителів, друзів з табору відпочинку, свої емоції - все-все-все. Черепушка бачить світ трохи інакше, ніж дорослі, тому часто потрапляє в ситуації, які викликають атаку сміху для читачів. Щоденник сповнений гумором. Гарний настрій вам гарантований під час читання цієї книжки. Тож якщо хочете відчути себе 10-річною дитиною на канікулах, мерщій купуйте цю книжку та насолоджуйтеся читанням! Сподіваюся, що буде продовження.
SvLu
20 травня 2019 р
Дівчачий щоденник
Ця книга - персональний щоденник дівчинки Амелії на прізвисько Черепушка, де вона записує всі свої хвилювання, сподівання й події з життя. Амелія живе разом із мамою і старшою сестрою, яка завжди намагається "підколоти" Амелію. Вона ще по-дитячому відкрита і наївна, тому з нею трапляються всілякі халепи: то вона відмовляється брати теплі речі до дитячого табору, а там починається злива, то два тижні не миє голову, аби довести мамі, що нічого від брудного волосся не трапиться, то починає готувати вечерю-сюрприз і забуває про неї тощо. А ще в Амелії є велика мрія - завести власну собаку. Але ані мама, ані тато, який живе окремо й іноді бере Амелію до себе на вихідні, не погоджуються на собаку. І через це дівчинка безмежно сумує, навіть коли наближається день народження. Мені здається, що такі історії не лише цікаво читати дітям, але й корисно читати їхнім батькам, адже в них часто прописано те, що дитина хоче, але не може сказати дорослим (який саме одяг вона бажає купити, який саме фільм хоче дивитися тощо). Це допомагає дорослим краще розуміти дітей.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися