Миколу Хвильового (1893-1933) ще за життя називали революційним романтиком, "міцно зв'язаним з кращими традиціями української літератури" (М. Рильський). Передчуття страшних сталінських репресій (недарма герой Хвильового бачить бюст "чорного папи комуни" на фоні заграви) та страждання поневоленого народу України в часи Голодомору 1932-1933 рр. підштовхнули письменника до відчайдушного протесту - він пішов з життя, як один з його улюблених героїв, який своєю смертю спробував закликати революцію до милосердя.