Тепла та цікава історія про маму, її доньок та їх подорож до Полярного сяйва, яка укріпила їх зв'язок, повернула щирість та відкритість у їх стосунки.

Знайшла мене в саме той час, який треба. Історія переживань, панічних атак та важкості. Ця книга не просто про подорож, а про невеличке переродження та пошук відповідей в самому собі. Ця родина показує, як важливо бути поряд в різні часи життя. Мені дуже сподобалось, що ми постійно стрибали між членами родини, через що можна було відчути історію кожного (а вони всі такі різні, але при цьому схожі). Загалом не хочеться багато говорити про неї, бо це треба відчути кожному окремо, щоб дізнатися як саме вони всі змогли знову запалити зірки.

Іноді потрібна книга, яка не кричить, не вражає масштабними подіями чи несподіваними поворотами, а просто тихо, майже непомітно, змінює щось усередині. "Саме час знову запалити зірки" – саме така. Спокійна, ніжна, але неймовірно важлива. Це сімейна сага у найкращому розумінні цього слова. Автор майстерно розкриває теми, про які ми часто забуваємо в повсякденній метушні: цінність родинних зв'язків, важливість спогадів, сенс часу, проведеного разом. Книга читається як тепла розмова з близькою людиною. Тут немає драматичних сцен або гучних конфліктів, але є щось важливіше – справжність. Кожна сторінка пропитана атмосферою затишку, любові, ностальгії. Автор вміє створювати відчуття, ніби ти сам сидиш поруч з героїнями, ділишся їхніми переживаннями і відкриттями. Ця книга нагадала мені про речі, які здаються очевидними, але про які ми постійно забуваємо: час із сім'єю безцінний – його не можна "надолужити потім", іноді найкращі пригоди – це прості моменти разом. Любов і підтримка родини – це те, що залишається назавжди. "Саме час знову запалити зірки" – це як чашка гарячого чаю в холодний вечір. Затишна, тепла, потрібна. Книга, яка не просто розповідає історію, а дарує відчуття, емоції, роздуми. Після неї хочеться обійняти рідних, поговорити про важливе, провести час разом.