Книгу придбавав тільки по назві. В школі не читав її, тому основним бажанням було ознайомитись з життям і подвигами великого українського гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Книга чудова, та, все-таки, отримав не зовсім те, що хотів... "Сагайдачний" Андрія Чайковсього - це історичний роман про одного з найвідоміших гетьманів України. В творі описується його життя з малих років, навчання в Острозі і до гетьманування в Запорізькій Січі. Здається сама доля вела здібного молодика до слави і успіху. Обставини склалися так, що йому разом зі своїм побратимом довелось покинути Острозьку колегію. З великими труднощами і пригодами двоє хлопців потрапили на Січ. Тут одразу помітили здібності і талант в усіх сферах молодого Конашевича і за його вміння влучно стріляти з лука, за козацьким звичаєм, дали прізвисько Сагайдачний. І, хоча багато козаків мали таке ж, саме Петро Конашевич прослався ним на всю Україну і далеко за її межами. "Отримав не зовсім те, що хотів..." Даний роман написаний не зовсім об'єктивно. Зрозуміло, що історичний роман не може і не повинен точно передавати історію. Для цього є книги з історії. В історичних романах на лінію історії з реальними персонажами та подіями накладаються вигадані сюжетні лінії, щоб твір не був "сухою" історією, а цікавою читачеві розповіддю. Це зрозуміло і до цього я був готовий. Як і завжди, бо дуже люблю цей літературний жанр. Та "Сагайдачний" виявився твором, де головний герой є ідеалізованим персонажем, який виявляється найкращим геть у всьому за що не візьмись. Мало не з першого ж дня йому пророчать гетьманську булаву, всі визнають його перевагу в усьому. В будь-яких обставинах він є найкращим. Усі, з ким він має справу, захоплюються ним. Але так не може бути. Хоч він і велика людина, та він людина. Зі своїми перевагами та недоліками. В цій книзі я чекав більш об'єктивного відношення до майбутнього гетьмана. Та, як би там не було, написано талановито, описані звичаї та устрій козацького товариства та міського життя тих часів. Читати варто.