Непогано, перші дві книги та навіть ця, мені подобались виключно кругозором головноі героїні, з кожною новою сторінкою вона зростала, десь знаходила відповіді на свої запитання, а десь навпаки закривалась від світу. Всі книжки читаються на одному подиху, події раз за разом змінюються, хотілось би побільше звичайних буднів героїв, щоб ми не тільки бачили, що вони тренеруються або бьються,сваряться, а звичайні дні. Тому що оця вахканалія, спочатку один день те, потім те, потім третє, може це і дає книзі то напруження і читання на одному диханні, але також і трохи виснажує. І трохи мене напрягало, те що Адам так стрімко помінявся, пройшло всього 264 дні, навіть не рік, проте його я всеодно не зрозуміла, як можна ставитись до тієї людини яку ти любив.. так зверхньо..? А от до Варнера (Пірса чи Аарона чи як його там) питань немає, чудесний хлопець!!

Поєднання "Голодних ігор "і "Дивергент". Супер

Взагалі, коли читаєш третю книгу, то складно дати відгук без спойлерів для тих, хто не читав перші дві) Тож буде доволі коротко. 📝 Авторка коли писала цю історію планувала видати усього три книги. Але через декілька років фанати серії дотиснули, і авторка дописала ще) 🙄 Я б дуже була засмучена, якби ця книга була останньою. Бо вона динамічна, повстанці намагаються добитись справедливості. Але фінал якийсь трохи скомканий і не зовсім зрозумілий. Бо 17-річна Джульєтта таки зрозуміла свою основну мету життя, але прийшла до неї ну зовсім швидко, фантастично і що робити потім - нєпанятна… 🤍 В цій частині розкривається лінія кохання в трикутнику, між Джульєттою і ії двома ухажорами. Але стає зрозумілий мотив і ії вибору. 👌🏻 Короче, якби я знала, що ця книга остання, то моя оцінка б була нижче. А так як є продовження - то я і не сумую)