Деякі книги залишаються у фонді класичній літературі з тієї причини, що з плином часу їх можна по-різному осмислювати. Навіть в межах одного покоління ці книги можуть зіштовхнути людину з різними проблемами для переосмислення власного буття... або хоча б дадуть можливість захоплюватися відгуками з минулими епохами. «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо - якраз одна з таких книг. Її прийнято вважати книгою зі списку дитячої літератури на літо, яку проходять в середній школі. Але що обговорюють на уроках літератури, коли доходить черга до «Робінзона Крузо»? Що це пригодницький роман про те, як потерпілий корабельної аварії намагається обжитися на безлюдному острові, знайомитися з аборигеном на ім'я П'ятниця, рятується на пливе на захід сонця через енну кількість років. Як і належить таким урокам, там розбирають трансформацію героя і його моральних підвалин протягом розповіді. Що ж до інших характерних рис роману... ймовірно, їх вважають занадто дорослими для мізків школярів. І все-таки, що такого цікавого може знайти сучасний дорослий читач в цій книзі? Перш за все - мотивацію. Так-так, це те, про що сурмлять на кожному кроці, особливо бізнес-література. Самі посудіть: людина, що потрапила на безлюдний острів після загибелі всіх товаришів не опускає руки, а починає боротися за своє існування і навіть більше - налагоджує більш-менш стабільне господарство і комфорт. Щоб назвати це успішним стартапом не вистачає тільки щоб він продавав вирощувані продукти або молоко місцевим аборигенам =))  Ще це підручник з виживання. Як не крути, але при будь-якій катастрофі відбудовувати життя припадає по одній і тій же схемі - будь то постапокаліптичний світ або самотній острів в океані. Все починається з пошуку зброї, видобутку їжі, облаштуванні даху над головою і так далі по піраміді потреб Маслоу. Тут все це є, Беар Грілз б заздрив!  Звичайно ж, не обійдеться без особистісного зростання. Правда, треба віддати належне епосі Дефо, в руках у головного героя була тільки Біблія, а не Стівен Кові. Але переосмислення життя і себе в цій у книзі достатньо. Втім, варто потенційним читачам нагадати ще раз про час написання цього роману, тому що він може стати каменем спотикання в читанні. Справа в тому, що в далекому 1719 році, коли було вперше опубліковано книгу, люди не особливо поспішали і не намагалися зробити стиль написання легким і простим. Для прикладу можна навести хоча б повну назву твору, що складається з сорока восьми (!!!) слів. Якщо знайомство з головною книгою Даніеля Дефо у вас було ще в дитинстві, то я раджу оновити в пам'яті цю історію - впевнена, що ви знайдете тепер в ній нові нюанси, на які раніше не звертали уваги. Наприклад, політичну сатиру =)

Ця книжка - один з найяскравіших спогадів дитинства, історія Робінзона та його дивну пригоду надовго засіла в моїй дитячій душі. Багато побачивши на власному шляху, Даніель Дефо дає читачеві дивовижний урок життєвої мудрості та ще так захоплююче, що відірватися від книги просто неможливо. В дитинстві, після прочитання роману, сам думав про те, щоб знайти такий острів, та відчути себе в шкірі Робінзона. Мріяв про таке цілими вечорами. Сюжет чіпляє з першої сторінки - один на безлюдному острові: куди йти, що робити, як вижити, як не втратити в собі людини? - На ці та багато інших питань читач знаходить відповіді, читаючи оповідання, сторінку за сторінкою. Особливості виживання в складних умовах описані автором просто майстерно, таке відчуття, що Дефо писав історію з самого себе. Хоча, а хто його знає напевне? Переживаючи найскладніші виклики долі, герой не зраджує своїм переконанням: вірити в те, що колись він все ж таки повернеться додому, дотримуватись правил справжньої людини, бути сильним в моральному плані та жити вірою. Саме ці риси, здається волею самої долі, дають Крузо підказки, наштовхують на те, що все в його житті ще попереду, і не варто думати про скоре закінчення життя в самотності й голоді. Спочатку «Робі» знаходить речі з затонулого корабля, далі виживає в сутичці з піратами, а ще - зустрічає «місцевого» туземця, в якому знаходить справжнього друга… Як на мене, книжка просто прекрасна, дає шанс повірити в себе та відчути смак справжньої пригоди. Досить вже часто в літературі пишуть про людські падіння. Ця ж історія, навпаки - розповідає, чого може досягти людина, яка просто хоче вижити.