Ця історія - повністю в стилі Сари Вінман. Старі події переплітаються з теперішніми, в кожного персонажа своя власна окрема історія, та все ж невіддільна від решти, незначні деталі розповіді раптово виявляються дуже важливими... і вже гортаєш назад книгу, щоб знайти те, що проскочило повз увагу. Одним словом, книга неповторна, щира і проста, як і саме життя. Марвелос Вейз - дев'яносторічна жінка, яка живе самотою на березі моря. Вона харчується з того, що сама виловить з води чи виростить на грядці. Вона не нарікає і нічого більше від долі не вимагає. Вона лиш хоче бути комусь потрібною. Тому з радістю береться повернути до життя Френсіса Дрейка, який одного дня забрів до лісу, недалеко від фургончика, в якому мешкала Марвелос. Спочатку жінка доглядає молодого чоловіка, бо той виявився побитим війною і розчаруваннями в собі, безпомічним, наче мале пташеня, неготовим до самостійного життя в післявоєнному світі. Та згодом ролі змінюються, і уже Френсіс залишається, аби віддати борг і скрасити останні дні цієї надзвичайної жінки, яка пережила дві війни, три любові, нерозуміння односельців, чутки та пересуди, але все ж лишилася відкритою до всіх подарунків долі...

"Рік Марвелос Вейз" - це така неймовірно чарівна історія. Людину може врятувати тільки інша людина. У старенької Марвелос, здавалося б, найменше спільного з молодим Френсісом Дрейком. Вона живе самотнім життям, навіть взимку плаває, знає секрети природи і лікує травами. Можливо, вона трішечки відьма. "Тисячі прощань вигравіювались на її лиці, ставши старечими зморшками" Він - збирає себе по частинках після пережитих жахіть війни. Одного дня вони зустрінуться. Вона знала, що він прийде. Він - не очікував знайти порятунок, а тим більше - віднайти загублений сенс життя. Вони розкажуть одне одному свої історії - і допоможуть загоїти старі рани. Написано так, що не одразу розумієш, чи історії тут вигадані, чи реальні. Дійсність перемішана з казкою та містичними нотками. Стиль автора буквально переносить тебе в той дивовижний світ. "Любов. Це єдине, в що варто вірити. І ще в Місяць. Щось таке, що втручається в ті дні, коли ти сам нічого не можеш. Сонце. Місяць Що завгодно. Ти повинен у щось вірити" "Усі кохання починаються зі спалаху полум'я"