Дуже неординарний зміст книги.

Невелика за об'ємом книжка, сповнена великих змістів. Так і хочеться відкривати її знов і знов, наче чарівну скриньку, милуватися діамантами її фраз та цитувати їх без кінця. Книжка, в якій реальність переплітається з вигадкою, і їх важко відрізнити один від одного. Кому протистоїть наполеонівська армія, люди з риб'ячою кров'ю? Тролям? Русалкам? Гондольєрам з перетинчастими ногами? Історія пристрасті, з якою солдати вірили у свого імператора, і готові були слідувати за ним повсюди і гинути тисячами, бо свобода, за словами Бонапарта, лежить у військовій зброї. Історія кульбабових пагорбів, на яких народжується головний герой Анрі, і які він завжди бачить у своїх снах. Історія венеціанських каналів з їх туманами та таємницями, де починає своє авантюрне життя Віланель, часом дівчина, а часом й хлопець, бо це ж Венеція - місто карнавалів, де кожен вміє носити різні маски та закладатися не на життя, а на смерть. Історія снігу, який засипає наполеонівську армію в Росії, і не слід забувати, що кожна сніжинка неповторна. Історія про те, що в житті є лише жінки та солдати та всі поля битви абсолютно однакові. Історія, яка змушує ностальгувати за поїздками до Венеції, бо говорить про неї саме те, що відчуваєш ти. Історія, до якої хочеться повертатися. І варто було б зробити ще один тираж!

«Пристрасть» для мене абсолютно не романтична історія. Вона про те, що винесено в назву книги - пристрасть. Почуття, що вирує на кожній сторінці цієї книги. Любов, релігія, війна, азарт - все це пориває людей на неймовірні вчинки та пригоди. Магічність та абсурд тут вдало вплітається в реальність. Таємниці гондольєрів, викрадення сердець та гра на смерть. Книга складається з чотирьох частин, де історія ведеться від Анрі та Віланель. Обов’язково зверніть увагу на після мову, бо перекладачка з такою любов’ю говорить про цю книгу, що хочеться перечитати її одразу. Всередині книжки є гра та навіть якщо є бажання, то можна вирізати фішки і кубик, щоб в неї зіграти.