Прислуга
Паперова книга | Код товару 757021
Yakaboo 5/5
Автор
Кетрін Стокетт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2009
Перекладач
Надія Хаєцька
Кількість сторінок
496
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Прислуга

• Опублікована в 40 країнах світу
• 100 тижнів у The New York Times Best Seller list
• Оскароносна екранізація від режисера Тейта Тейлора

1960-і роки, штат Міссісіпі, США. Ейбілін все своє життя пропрацювала служницею у білих людей, виростила сімнадцять їхніх дітей, але втратила свого єдиного сина. Мінні — невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Через свій непростий характер вона змушена часто змінювати господарів, але роботу таки може знайти: її торти і пироги незрівнянні. Скітер, біла дівчина, після закінчення університету повертається у рідний Джексон. Вона мріє про письменницьку кар’єру і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки.

Ці жінки — дуже різні. Але їх об’єднує загострене відчуття справедливості та непереборне прагнення до змін у своєму житті. Вони разом пишуть свою таємну книгу про нелегку долю та устав тогочасного життя і не знають, чи вдасться їй колись побачити світ…

Надзвичайно зворушливий, сильний роман про складні людські долі, страшну несправедливість і біль, але, разом із тим, – про щирі надії, любов до ближніх і віру у те, що із паростків відчайдушної боротьби може вирости нове, інше життя.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Кетрін Стокетт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2009
Перекладач
Надія Хаєцька
Кількість сторінок
496
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Шедевр 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Дело было не так давно, но такое чувство, как будто целая вечность прошла. Это я о фильме "Прислуга", который я посмотрела, как только он заполучил свои заслуженные статуэтки Оскара и я тут же поняла, что это любовь на всю оставшуюся жизнь. В ноябре 2014 я решилась почитать эту историю, и вот три года спустя я держу в руках это сокровище, в виде бумажной книги, и перечитывая наслаждаюсь каждой страницей.
    Не буду тратить время на сюжет, о нём и так, пожалуй, каждый второй наслышан, поэтому я расскажу о своей любви к этой книге.
    Трудно передать словами как сильно я её люблю. Она как роза без изъянов, которая случается очень редко, но случается. Эта история доказательство того, что есть еще великие творения в современной литературе. Книга, которая учит открывать глаза на одни вещи, и закрывать глаза на другие. Книга, в которой доброты больше, чем в целом мире. Книга, которая теплее горящего пламени, а характеры острые, как лезвие ножа. Чудесная, добрая, уютная атмосфера этого творения держит тебя в таких крепких объятиях, что приходится проверять пульс, задаваясь вопросом: "в каком я сейчас мире?". По прочтению, эту историю хочется помнить вечно, но при этом её хочется тут же забыть, для того, чтобы иметь возможность её снова перечитать. Потому что она - самое совершенное искусство, во всём целом мире.
  •  
    Крізь сльози сміятись 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Мабуть, найкраще, що я читала протягом останнього року. "Прислуга" - це книга про абсолютно різні долі, які переплітаються, щоб створити щось дійсно вартісне, що змінить світ. Історія про життя американського містечка другої половини ХХ століття. Із перших сторінок ви просто закохаєтеся в її персонажів. Моя улюблениця - це Мінні, це просто неймовірний персонаж, вона настільки самодостатня і відверта, що просто перехоплює дух. Ще одна героїня - Еббі, саме влна розповідає нам історію про своє життя, про расову нерівність і тяжку долю служниці, вонп неймовірно любляча мати, яка втратила свого єдиногл сина, але не розгубила любов, тому всю свою материнську ніжність вона дарує дітям сімей, де працює. Її доля нелегка, вона не знає відпочинку і спокою, але одного дня вона вирішує розповісти всю правду, щиру і болючу про білих леді, про їх ставлення до своїх служниць. Разом із молодою і амбіційною Скітер вона починає писати книгу, у якій розповідає про все наболіле. Із часом вона переконує інших служниць також відкрити завісу їх життя. Книга сколихає такий розмірений і спокійний світ мешканців маленького і затишного міста. Вечь бруд і мерзенність їхніх душ тепер неприхований за ідеально відполіровании сріблом. Тепер деякі пані починають абсолютно по-іншому дивитися одна на одну, їх "порцелянова" дружба просто розлітається на маленькі шматочки. Книга закінчується звільненням Ейбілінн, її серце розривається від болю, що вона змушена покинути свою маленьку крихітку, вле в той же момент вона розуміє, ніскільки вона є сильною і щасливою жінкою, тепер вона вільна, тепер вона господарка свого життя. Її очі наповнені сльозами, але на обличчі сяє усмішка, бо душа її наповнена легкістю і свободою.
    Це неймовірна книга, я і плакала і сміялася, але перегорнувши останню сторінку в мені був просто океан теплоти і вдячності. Я із величезним захопленням рекомендую всім прочитати цю книгу, вона неодмінно потрапить до вашого особистого переліку найулюбленіших книг. Також раджу переглянути фільм, до речі виконавиця ролі Мінні отримала "Оскар" і "Золотий глобус", вона закохує в себе просто з перших хвилин фільму:)
Купити - Прислуга
Прислуга
141 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Прислуга

  •  
    Шедевр 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Дело было не так давно, но такое чувство, как будто целая вечность прошла. Это я о фильме "Прислуга", который я посмотрела, как только он заполучил свои заслуженные статуэтки Оскара и я тут же поняла, что это любовь на всю оставшуюся жизнь. В ноябре 2014 я решилась почитать эту историю, и вот три года спустя я держу в руках это сокровище, в виде бумажной книги, и перечитывая наслаждаюсь каждой страницей.
    Не буду тратить время на сюжет, о нём и так, пожалуй, каждый второй наслышан, поэтому я расскажу о своей любви к этой книге.
    Трудно передать словами как сильно я её люблю. Она как роза без изъянов, которая случается очень редко, но случается. Эта история доказательство того, что есть еще великие творения в современной литературе. Книга, которая учит открывать глаза на одни вещи, и закрывать глаза на другие. Книга, в которой доброты больше, чем в целом мире. Книга, которая теплее горящего пламени, а характеры острые, как лезвие ножа. Чудесная, добрая, уютная атмосфера этого творения держит тебя в таких крепких объятиях, что приходится проверять пульс, задаваясь вопросом: "в каком я сейчас мире?". По прочтению, эту историю хочется помнить вечно, но при этом её хочется тут же забыть, для того, чтобы иметь возможность её снова перечитать. Потому что она - самое совершенное искусство, во всём целом мире.
  •  
    Крізь сльози сміятись 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Мабуть, найкраще, що я читала протягом останнього року. "Прислуга" - це книга про абсолютно різні долі, які переплітаються, щоб створити щось дійсно вартісне, що змінить світ. Історія про життя американського містечка другої половини ХХ століття. Із перших сторінок ви просто закохаєтеся в її персонажів. Моя улюблениця - це Мінні, це просто неймовірний персонаж, вона настільки самодостатня і відверта, що просто перехоплює дух. Ще одна героїня - Еббі, саме влна розповідає нам історію про своє життя, про расову нерівність і тяжку долю служниці, вонп неймовірно любляча мати, яка втратила свого єдиногл сина, але не розгубила любов, тому всю свою материнську ніжність вона дарує дітям сімей, де працює. Її доля нелегка, вона не знає відпочинку і спокою, але одного дня вона вирішує розповісти всю правду, щиру і болючу про білих леді, про їх ставлення до своїх служниць. Разом із молодою і амбіційною Скітер вона починає писати книгу, у якій розповідає про все наболіле. Із часом вона переконує інших служниць також відкрити завісу їх життя. Книга сколихає такий розмірений і спокійний світ мешканців маленького і затишного міста. Вечь бруд і мерзенність їхніх душ тепер неприхований за ідеально відполіровании сріблом. Тепер деякі пані починають абсолютно по-іншому дивитися одна на одну, їх "порцелянова" дружба просто розлітається на маленькі шматочки. Книга закінчується звільненням Ейбілінн, її серце розривається від болю, що вона змушена покинути свою маленьку крихітку, вле в той же момент вона розуміє, ніскільки вона є сильною і щасливою жінкою, тепер вона вільна, тепер вона господарка свого життя. Її очі наповнені сльозами, але на обличчі сяє усмішка, бо душа її наповнена легкістю і свободою.
    Це неймовірна книга, я і плакала і сміялася, але перегорнувши останню сторінку в мені був просто океан теплоти і вдячності. Я із величезним захопленням рекомендую всім прочитати цю книгу, вона неодмінно потрапить до вашого особистого переліку найулюбленіших книг. Також раджу переглянути фільм, до речі виконавиця ролі Мінні отримала "Оскар" і "Золотий глобус", вона закохує в себе просто з перших хвилин фільму:)
  •  
    Зворушлива та відверта книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вперше я прочитала роман "Прислуга" в російському перекладі і, відверто кажучи, позаздрила росіянам: "Чому вони можуть перекладати літературні новинки якнайшвидше? І ось нарешті роман "Прислуга" видано українською мовою! Порівнюючи обидва видання, можу з впевненістю сказати: "Наш, український, переклад не гірший, а в деяких випадках навіть кращий, влучніший за російський". Ця книга - гідний подарунок всім україномовним співвітчизникам, які очікували на неї протягом досить тривалого часу. І ось нарешті дочекалися!
    Певно, кожен з нас читав в дитинстві "Хатину дядька Тома" і плакав над гіркою долею головного героя цієї книги, потім, в більш дорослому віці, подивився на расову проблему з іншого боку, очима добрих рабовласників, прочитавши "Звіяні вітром". Нарешті, вже на екранах власних телевізорів, ми побачили першого в історії США чорношкірого президента. А що ж було між відміною рабства і обранням Барака Обами? З чого починалася реальна інтеграція чорношкірих громадян в америкаське суспільство?
    Власне, про цей початок, про формування громадянської позиції білих американців, про народження почуття власної гідності у чорношкірих служниць, про подолання відчуття страху, притаманне кожній людині, і розповідає дебютний роман Кетрін Стокетт "Прислуга". Книга написана дуже відверто, місцями навіть безкомпромісно, однак її героїні, їхні долі, такі різні і такі схожі (бо кожна з них є ОСОБИСТІСТЮ, що й виділяє її серед інших), надзвичайно зворушливі і такі, що одразу віриш в їх існування. Важко навіть визначитися, хто ж з них подобається мені більше - мудра Еббі, запальна і чесна Мінні або розумна і не дуже щаслива Скітер? Як на мою думку, вони, об'єднуючись, створюють єдину жінку, яка вища за брехню та страх. Саме з таких жінок, з їх чесної громадянської позиції і розпочиналася реальна, а не паперова, інтеграція чорношкірих американців в суспільство цієї великої держави.
    Безперечно, книга "Прислуга" заслуговує на те, щоб бути прочитаною саме в українському перекладі, а потім перечитуватися знову і знову.
  •  
    Такий непростий двовимірний світ 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У світі є безліч книг присячених расовій нерівності. Всі вони схожі між собою, та кожна особлива по-своєму. Своєрідною є і книга Кетрін Стокетт “Прислуга”. Та найбільша новизна її в тому, що кольорові жінки замльовані у ній морально вищими, психологічно батшими та достойнішими своїх господинь, які виступають розбещеними та порожньоголовими мимрами.

    Події відбуваються у штаті Міссісіпі, де до чорношкірних відносились з великою зневагою, яка доходить подекуди до абсурду. Як логіка в тому, щоб пускати у свій дім чорношкіру служницю, довіряти їй виховання своїх маленьких дітей, всю хатню роботу, приготування їжі і водначас забороняти користуватись господарським туалетом, адже від “чорних” легко підхоти якісь мікроби! У них має бути все окреме: унітаз, транспорт, окремий квартал, різні магазини. Від них сахаються, над ними насміхаються, у них немає елементарних прав, не кажучи вже про право голосу. До тих пір, поки молода журналістка білої раси не надує видати книгу про життя чорношкірих, їхні проблеми, життя та труднощі у панівному “білому світі”.

    Цей роман іскриться своєю добротою. Добротою тих служниць, які з такою любов’ю виховують господарський дітей, з якою старанністю вони прибирають помешкання та як майстерно вони готують смачні страви. Він сповнений радісної надії, що і в сірому темношкірому світі запанують сонячні яскраві дні.
  •  
    Яка різниця, який колір шкіри? Та хоч фіолетовий. Що з того? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Спершу подивилась екранізацію і саме вона пробудила в мені бажання прочитати ще і книгу. Читати було захопливо, не дивлячись на те, що з фільму вже був відомий мені сюжет і кінцівка. Але ж в книзі на стільки все детально описано, що в уяві складаються всі пазли цієї несправедливої історії.
    В моїй голові все не вкладається, чому білошкірі люди в ролі своєї прислуги брали темношкірих, хоча їх гидувались і навіть будували для них окремі вбиральні. А не гидувались, що ті ж темношкірі брали на руки їхніх білих дітей? Готували їсти? Не огидно? Ні? Це абсурдно! Говорити про те, що темношкірі переносять різноманітні хвороби, але при тому всьому їсти приготовлену їхніми руками їжу, і дозволяти доглядати за їхніми дітками.
    Людина є людина, і немає значення якого кольору її шкіра, та хоч фіолетова. Що з того? Обурює така несправедливість і найгірше те, що в книзі історія не видумана. Все ж так і було насправді. Так само не правильно вчиняли щодо темношкірих людей і обмежували їх права і не давали свободи вибору.
    Хороша книга. Варта прочитання, однозначно.
  •  
    Просто про складне
    Скітер, яка щойно закінчила коледж, мріє стати письменницею, але її мати мріє, аби дівчина просто гарно вийшла заміж. Чорношкіра Ейбілін виховує чужих дітей, але це не може приглушити її біль від втрати рідного сина. Мінні через свій запальний характер не може втриматись довго на одному місці, а цього разу доля закидає її до білої леді, яка ще вчора була білим сміттям, тому її не приймають інші жінки міста. І все це в антуражі 60-х років двадцятого століття – часу расової сегрегації на півдні США. Аби хоч трохи змінити стан речей, коли когось вважають другосортним тільки на основі кольору їхньої шкіри, Скітер починає писати книгу про роботу чорношкірих служниць на білих леді.

    Роман «Прислуга» американської письменниці Кетрін Стокетт виник не просто так. Авторка виросла на півдні США і у її родині також була чорношкіра прислуга. Попри тему, книга вийшла легкою, захопливою, а завдяки простій мові читається вона швидко і майже весь час тримає читача зацікавленим. Раджу її всім, хто любить літературу, яка розповідає просто про складне.
  •  
    Усі люди рівні
    Цю книгу варто було б прочитати всім тим, хто думає, що він чимось кращий за інших. І зараз я не маю на увазі талановитих людей чи інтелектуалів, а тих, хто вважає, що певні люди є другосортними лише тому, що вони народились "не такими".

    У романі описано важкі часи для темношкірих і, ставлячи себе на їхнє місце, стає реально страшно, тому що мало хто сприймає їх як людей: їм не можна купувати товари у магазинах для білих (якщо тільки вони не купують їх своїм господарям), білий лікар не бруднитиме руки навіть заради порятунку життя темношкірого, а туалет господарів вони мають право відвідати лише для того, щоб привести його до ладу.

    А ще у книзі розкрита тема боротьби проти системи і як може одна сильна духом людина змінити життя багатьох.
    Не зважаючи на підняту тему, книга читається легко і захопливо. Кожний розділ названий іменем героїні, яка розповідатиме нам свою частину історії, але особисто я інколи плуталась у тому, хто саме веде розповідь цього разу (моя порада - не відкладайте книгу не дочитавши розділ до кінця).

    Книгу однозначно раджу прочитати, хоча б заради того, щоб скласти свою думку.
  •  
    "Чорні" та "білі" чи щось інше?
    А у вас є така книжка, яку ви купуєте і думаєте: “От прямо зараз сяду читати!”, а потім з'являється інша, новіша, більш інтригуюча книга, потім ще одна і ця куплена книжка лежить на полиці місяцями. Так у мене було з “Прислугою”.
    Сюжет цієї книги знають, мабуть, всі, бо свого часу фільм за її мотивами став вірусним. Про те, як біла панянка вирішила розповісти про життя чорної прислуги. Я теж бачила цей фільм, сюжет вже майже не пам'ятаю, але образи героїв міцно закріпились в пам'яті і перенеслись на книгу. Я полюбила їх всіх.
    Спокійна врівноважена Ейбілін, яка все своє тепло і любов віддає дітям, а коли вони підростають і починають розуміти різницю між “чорними” та “білими” йде, бо їй надто боляче.
    Колюча і гостра на язик Мінні, яка всіх піднімає на кпини, але якщо ж ти все-таки зміг завоювати частинку її серця, вона стане за тебе горою, навіть, якщо ніколи не скаже про це в голос.
    Скітер - трошки невпевнена в собі, але вперта і рішуча, з дуже чіткою моральною позицією і вмінням дивитися на речі поза стереотипами.
    Книжка про проблеми “білих” та “чорних”, яка, як мені здається існує і сьогодні, і це “хворий мозоль” Америки. Але разом з тим,проблема глибша та ширша. Вона не лише про колір шкіри, вона про привілегійованість, про еліту і робочий клас, про перевагу народитися в “потрібній” сім'ї. Читайте книга, того варта.
  •  
    Про ,,Прислугу" від Кетрін Стокетт
    ,,Прислуга" Кетрін Стокетт - один з тих романів, які сподобаються якнайширшому колу читачів, зокрема читачок, та займуть чільне місце на книжковій полиці поруч з улюбленими виданнями. А ще, це твір, за яким знято чудову екранізацію, і це саме той випадок, коли вони доповнюють один та одного, викликаючи і сміх, і сльози, і, головне, наповнюючи читача(глядача) отакенною порцією душевного тепла кожного разу, коли вкотре перечитуєш(переглядаєш) цей бестселер. Хочу додати, що книга, яка вийшла у 2009-му році, 100 тижнів перебувала у почесному ряді бестселерів за версією New York Times; кіноверсія вийшла у 2011-му році. Цікаво, що на авторку подала одна старенька афроамериканка, звинувативши ту у використанні її як прототипа однієї з головних героїнь ,,Прислуги". В свою чергу, Кетрін Стокетт спростовувала це звинувачення, мовляв, усі персонажі роману - вигадані. Суд ж закрив справу у зв'язку з її давністю.

    ...Перенесімося у 60-ті роки 20-го століття на південь США, а саме, у місто Джексон (Міссісіпі). Рабство скасоване, але чорношкірі працюють на білих, щоправда, добровільно та отримують за це платню. Однак ставляться до них й надалі, як до ,,другосортних" людей: чорні не мають права їздити в одному транспорті, ходити до школи чи навіть до... туалету(!) разом з білими. І це ще далеко не повний список абсурдних заборон! В цей час молода амбітна письменниця Скітер наважується на нечуване нахабство - написати книжку про чорношкірих, у співавторстві з ними, де будуть розвінчані численні секрети та таємниці жителів Джексона, а також підняти питання рівності усіх людей, незалежно якого кольору їхня шкіра.

    Роман припаде до душі усім поціновувачам таких творів, як ,,Хатина дядька Тома", ,,Убити пересмішника", ,,Іди, вартового постав". А ще буде цікавою з точки зору опису побуту американців 60-х минулого століття, зокрема, ви знали, що тамтешні малюки носили підгузники?)
  •  
    Історія, яка вражає!
    Крута і варта уваги книга «Прислуга» Кетрін Стокетт може бути відома не тільки читачам, а й глядачам, адже на її основі був знятий фільм. Книга торкається дуже чутливої теми расової дискримінації та сегрегації. У книзі описане життя міста Джексон штату Міссісіпі, і ті проблеми, з якими стикалися темношкірі люди, які підлягали під систему розділення прав. Білі люди вдало користувалися і експлуатували темношкірих людей, користувалися роботою та послугами темношкірих жінок, нехтуючи їхніми правами та навіть наражали їх на небезпеку і платили за це копійки, а інколи навіть і нічого. Розгортається розповідь трьох різних жінок, і кожна з них розповідає свою неймовірну історію фактичного рабства в господарствах білих жінок. Цікаво читати історії написану авторкою, яка безпосередньо народилася у місті, де розгортаються події книги. Книга тримає та захоплює, читається вона дуже швидко і легко. Книга дуже якісно передає реальні суспільні відносини шістдесятих років двадцятого століття. У книзі досить мало головних героїв, але вони всі прописані дуже якісно та потужно. У книги гарне оформлення, а її екранізація просто неймовірна! Рекомендую!
  •  
    Класна книга
    Цей чудовий роман розповідає нам про важкі часи у Сполучених Штатах Америки, коли там ще панувало таке явище, як рабство. Коли людей чорношкірих не сприймали більше, аніж прислугу. Коли негри жили у окремих районах міста, а то і взагалі за містом у скромних будиночках та бараках, відвідували окремі церкви, окремі лікарні, школи, магазини і так далі, цей список можна продовжувати ще дуже-дуже довго.
    Отже, уявіть собі маленьке містечко, де живуть заможні білі люди, на яких працюють афроамериканці. Кожна сім'я має свою прислугу, яка опікується та виховує діток господарів, куховарить, прибирає. Але як і сьогодні, так і тоді різні люди по-різному відносились до своїх підлеглих. Тут можна прочитати і про знущання, принизливе відношення, так і про велику повагу до наймичок, про вдячність їм за роботу, про любов. Мене вразило найбільше, як прислужниці відносилися до діток своїх господарів, з якою ніжністю та трепетом.
    Чудово піднімається питання незалежності у творі. Вражає, як афроамериканці із малих якихось подвигів, боротьби, все ж здобули її. І варто зазначити, що не без допомоги людяних представників протилежної раси. Ця книга про расизм у всіх його проявах. Хочеться, щоб ніколи більше таких моментів в історії не було.
  •  
    Американський південь
    Скітер щойно закінчила коледж і тепер повернулась додому. Оскільки мова йде про американський південь та середину минулого століття, її батьки очікують, що дівчина знайде собі вигідну партію і заживе життям своїх подруг з піклуванням про чоловіка, дітьми, чорношкірою служницею, пустими організаціями та недільним покером. Але Скіпер плекає іншу мрію, а саме стати письменницею. Крім того, вона вважає себе негарною через високий зріст і жорсткі кучері. Та й дівчина не вважає чорношкірих людьми другого сорту, як всі навколо неї. Скоро дівчині спаде не думку ідея написати книгу, в якій збере свідчення темношкірих покоївок про їхню роботу на білих пані. Спершу жінки відмовляться, адже це може вартувати їм не тільки роботи, а й життя, та згодом майбутня письменниця таки знаходить тих, хто готовий висказатись.

    Роман Кетрін Стокетт «Прислуга» - книга чудова, навіть не віриться, що це дебютний роман письменниці. Вона настільки легко, наскільки це взагалі можливо з такою темою, розповіла пор расову дискримінацію та сегрегацію. Вартісна книга, рекомендую.
  •  
    Світ нерівності
    Кожна книга, яка зачіпає проблеми нерівності, чіпляє струни душі, однак мова цієї книги дуже доступна, щира, справжня, а також, що вражає, описує не такі вже давні події - з середини минулого століття. Ти читаєш і не віриш, що це було, по суті, нещодавно, що ще старше покоління пам'ятає таку несправедливість і таке принизливе ставлення до людей інакшого кольору.


    Книга написана, кожен з яких - це оповідь від імені когось з героїнь оповіді. Вражає та дискримінація та зневажливе ставлення до прислуги чорного кольору. Вони чудові жінки з власними надіями на краще майбутнє, зі своїми сім'ями, вони люблять дітей своїх господинь, чудово готують, але в той же час не заслуговують на поважне ставлення до їхнього боку за винятку деяких людей.

    Це книга про наші стереотипи, підозри щодо людей і схильність помилятися у власних упередженнях та підсумках. Якщо хтось здається вам нечистим тілом - може він напрочуд чистий душею, хтось здається дурним чи примітивним - може за тою маскою ховається важка травма та величезна доброта.... Вражає, що лиш недавно люди мали обмежувати користування транспортом за расою, що воліли користуватися різними ванними, а жорстокі покарання за нехтування цим правил вважалося нормою. А те, що білі могли теж непокоїтися про долю чорних - взагалі поза нормою можливого.

    Це сильна книга. Повна любові і болю, боротьби та простої людяності - простої, але такої необхідної.
  •  
    Просто ще одна історія з життя. 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Цей читацький місяць багатий у мене на теми про "не таких, як усі". Ще однієї коштовністю у скринці прочитаного у вересні стала книга "Прислуга".
    Все просто, є білі й кольорові, є господарі і прислуга. Здається, все між ними зрозуміло, та, направду, не все...
    При усій тій кількості піднятих у книзі проблем - расова дискримінація, нерівність між жінками і чоловіками, суспільні стереотипи та упередження, назвати книгу глибокою просто рука не піднімається написати. Вона ніби орієнтир чи вказівник, чи просто згадка, що проблема є, от вам навіть маленька ілюстрація її, але звідки та проблема росте, які шляхи її вирішення, як її позбутися-цього немає у тій чіткій визначеності, яку хотілося б бачити.
    В той же час я не можу назвати книгу поверхневою, бо надто проймає для поверхневості.
    Можливо, у ній просто усього в міру? Так, щоб легко читалася, обмірковувалася, але не здавалася надто претензійною, повчальною чи актуальною.
    Загалом, мені сподобалося.Поки читала. Але перечитувати навряд чи буду. І зайвий раз згадувати про неї також. Просто ще одна історія з життя.
 
Характеристики Прислуга
Автор
Кетрін Стокетт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2009
Перекладач
Надія Хаєцька
Кількість сторінок
496
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Adonis
Тираж
8000
ISBN
978-617-12-3381-2
Вага
415 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література