Напишу спочатку про цінність цієї книжки, як навчального посібника для уроків, а потім торкнуся трішки змісту твору. Отже, книжка – повністю англійською мовою без паралельного перекладу. Тож учневі доведеться прикласти певні зусилля, щоб її прочитати. І це добре. Твір поділений на невеличкі розділи, що доступно для дитини прочитати за раз. Після тексту йдуть корисні завдання, такі як: розпізнати, що правильно згідно тексту, а що ні; дати відповіді на запитання, погодитися або не погодитися, вставити пропущені літери, знайти антоніми, доповнити речення, відгадати вікторину, знайти англійські відповідники у тексті та інші цікаві та корисні завдання для тих, хто вивчає англійську мову. Хочу звернути вашу увагу на те, що тексти побудовані на граматиці Past Simple, отже читати цю книжку початківцям буде занадто складно. Для вільної роботи над текстом треба вже знати табличку неправильних дієслів та знати правила загального утворення минулого часу. Тоді ця книга стане гарним навчальним матеріалом для закріплення вивченого. Тепер про зміст твору. Історія, як дерев'яний хлопчик перетворюється в справжню людину – цікава та захоплююча. Герої трішки схожі на всім відому казку про Буратіно. Але пригоди тут дещо інші. Теж дуже цікаві. Книга вчить бути добрим, допомагати людям у біді, не нехтувати навчанням. Автор показав важкий шлях перетворення капосного неслуха у доброго та слухняного хлопчика. Показав, як це – бути віслюком. Але у книги хороше завершення, тож діти не розчаруються. Її можна читати також і дорослим, хто вивчає англійську самотужки чи з викладачем. Рекомендую цю книгу для навчання. Вона досить корисна.

Це історія, у якій читаючи багато дітей можуть впізнати себе в тій, чи іншій ситуації, адже вона повчальна. Діти, які зможуть себе в чомусь тут впізнати, зможуть також зі сторони ( ніби не про себе) побачити можливі наслідки таких дій і важкості в їх вирішенні, а також реакцію близьких людей, і, відповідно, зовсім по іншому подивитися на свої капості. Почуватися вільним та робити, що заманеться і нікого не слухатись - ось чого добивався Піноккіо, але все сталось не так, як гадалось. Через таку бунтівну поведінку йому довелось пережити багато важких і, навіть, безнадійних ситуацій, та, врешті решт, швидше подорослішати, адже тепер йому потрібно було самому піклуватись про свою безпеку, їжу, житло... Але, як і більшість казок, ця також закінчилась благополучно - Піноккіо знайшов свого батька і перевиховався: став поважати батька, цінувати його старання для свого сина (який, навіть залишившись взимку в одній тільки сорочці - купив синові буквар, щоб той отримав освіту),теж проявляти турботу і любов до батька.