Це перша книжка про пригоди трьох маленьких чоловічків Муфтика, Півчеревичка і Мохобородька. Непогана книжка на один раз прочитати, але перечитувати ні я, не дитина не маємо бажання. Я не знаю, чому її віднесли до серії "Дитячий бестселер". Якщо порівнювати із "Дивовижними пригодами у лісовій школі" Всеволода Нестайка, що також вийшли у цій серії, то це небо і земля. Цю книжку Ено Рауда читати трохи нудно. Із хорошого можу зазначити чудові ілюстрації Валерія Харченка і наявність смішних моментів у книзі. Але не скажу, що саме цією книжкою можна заохотити дитину читати.

Не можу сказати, чим саме, проте, читаючи, я ясно відчувала, що естонський гумор певним чином відрізається від класичного українського, який "дозволено" слухати дітям. Навіть пов'язані дві об'єднані в одній книзі повісті у доволі кумедний спосіб: під час першої троє друзів створюють "умови" для колосальних неприємностей, а в наступній - докладають всіх зусиль, аби позбутися катастрофи, причиною якої самі ж і стали. Перемежовуються основні події напрочуд веселими та незвичайними ситуаціями: пташина, що вирішила звити гніздо в бороді, сорока-злодійка, змій, що не коїть лиха нікому, поки не запахне смаженим, мишеня на коліщатках, нарешті, відверта пародія на бабусь, які страшенно люблять годувати котів... Мушу зауважити, Ено Рауд мав надзвичайно багату уяву, і це додає йому ще одну перевагу в моїх очах. Крім того, порівнявши цю книгу з російським виданням, я з величезним задоволенням відмітила, що і російський переклад, і обкладинка набагато гірші, ніж книга від видавництва "Школа". Не вперше так очевидна для мене була різниця в милозвучності між цими два мовами - самі тільки імена героїв в українському відповіднику "сидять, мов улиті". В російському ж перекладі, промовляючи їх, неначе на камінь наштовхуєшся. Постарався й художник: персонажі зображені настільки переконливо, наскільки можна було їх такими витворити.

Стара добра та від того не менш цікава історія естонського письменника про трьох кумедних чоловічків, які волею долі випадково зустрілися біля ятки з морозивом. Саме після цього почалася їхня дружба та пригоди. Проте у всесвіті не буває нічого випадкового, адже якби вони не зустрілися, то хтозна чи вдалося б городянам зберегти своє місто, яке кумедні коротуни врятували від нашестя котів. У книзі багато малюнків та великий зручний формат. Історія чудово підійде як для молодших школярів, які тільки починають вчитися читати так і для діток середнього віку, які вже можуть самостійно прочитати книгу. У книзі чудово показані приклади стосунків між людьми. Письменника у завуальованій формі показує, що люди можуть вживатися та чудово співіснувати один з одним незважаючи на те, що кожен з нас різний, у кожного є свої особливості, але це заважає робити одну спільну справу для загального блага. Водночас автор показує на прикладі Муфтика, Мохобородька та Півчеревичка, що кожен повинен відповідати за свої вчинки та думати про їх наслідки. Адже навіть найкращі поривання не можуть виправдати наші помилки.