Про Всеволода Нестайка дізнався не так давно. Родичі дали дитині почитати книжечку «Дивовижні пригоди в лісовій школі». Сказати, що мені й мамі сподобалось - не сказати нічого. Ми були просто в захваті. Тому нас і зацікавив автор, який, як виявилось, є найкращим дитячим письменником України. Пригоди двох сільських хлопців - Яви та Павлуші - дуже вже нагадують пригоди дорослих, котрі, коли були маленькими, так само бешкетували: балувалися на уроках, кепкували з дорослих, гралися у шпигунів чи у війнушку, мріяли про мандри й славу та ще багато чого. Навряд чи, звісно, кожен дорослий може похвалитися справжнім другом, який готовий заради тебе на все, навіть увесь день блукати у кукурудзі, шукаючи виходу, бо разом і веселіше, і не страшні жодні перепони. Взагалі дитинство - дуже класна річ, бо саме тоді багато чого відбувається вперше, саме тоді приходять всілякі цікавинки й страховинки. Тому й запам'ятовується найкраще. Ех, чому молоді роки так швидкоплинні? Чому, скажіть будь ласка, не можна хоч на день повернутися до тих безтурботних днів і відволіктися від такої штуки, як життя? Було б чудово...

Нестайка напевно знають всі. Для мене Нестайко - це такий собі дідусько-чарівник, який вміє створити дитячий безтурботний світ. Ця книга є чтивом для дітей молодшого віку, але як же приємно повернутися в свої 7-10 років. Коли не має проблем, негараздів, а тільки двір, друзі та пригоди. Автор дуже добре передає атмосферу періоду дитинства. У книзі є над чим подумати, над чим посміятися, а також над чим поплакати. Дітям буде дуже цікаво прочитати про пригоди однолітків. Пригоди героїв наскільки добре прописані, що я просто ковтала їх, як цукерки, сподіваючись, що наступна буде кращою, і не пргадала. Окремі історії менне дуже сильно вразили. Книга, немов булочка начинена варенням, родзинками та посипана кокосовою стружкою. Варення у цій книзі в мене асоціюється з героями історій, адже вони тут чудові, апбсолютно всі. Родзинки - всіляки цікаві та захоплюючі події, які відбувалися з героями. Кокосова стружка - це вся та атмосфера, яку створив автор : літо, ставки, природа... Я сподіваюся, що діти надалі читатимуть В. Нестайка, адже цей автор достойний поваги.

Це перша книга в трилогії про пригоди двох невгамовних і непосидячих хлопчиків – Яви та Павлуші. Ці хлопчаки ніколи не нудьгують і завжди прагнуть зробити щось цікаве – то вони копають метро у себе в селі і руйнують хлів, то вирішують стати тореадорами, але місцевим коровам це прийшлося не до смаку, то вони загубилися на кукурудзяному полі, то вирішили оселитися на безлюдному острові. Кожного дня у хлопців нові пригоди і нові враження. І це справжнє дитинство – веселе, бешкетне, вигадливе і мрійливе. Хлопці хоча і роблять капості, але вони йдуть від щирого серця, від безмежної дитячої допитливості і бажання пізнавати світ, від прагнення самоствердитися. Вражає нестримна фантазія дітей, їхня вигадливість і наївність, дитячість їхніх думок. По мірі читання все більше втягуєшся в хлопчачі пригоди, важко відірватися від книжки. Ці пригоди Яви та Павлуші стали для мене знайомством із творчістю вже класика української дитячої літератури – В. Нестайка, книжками якого зачитується не одне покоління дітей.