Маріуполь. Місто, яке ще вчора жило звичайним життям — із ранковою кавою, дитячим сміхом і планами на майбутнє, — сьогодні горить у вогні війни.

Сашко намагається врятувати найцінніше: свою родину — дружину й маленьку доньку, заради яких він готовий на все. Але війна не має жалю. Після смертельного поранення його життя мало би обірватися… проте смерть не приходить.

Він прокидається… у чужому тілі, блукачем, приреченим на містичні перевтілення. Бачить обвуглену Бучу очима російського окупанта, відчуває запеклу лють і братерство в тілі українського воїна в окопах Донбасу й навіть приміряє на себе цинічну владу московського депутата в золочених кабінетах, там, де війна — лише телевізійне шоу.

Кожна нова доля — це небезпечна гра. Кожна смерть у чужому тілі — це болючий крок крізь морок і байдужість ворожого світу. Одначе через усі перевтілення його веде єдина мета — знайти й урятувати найдорожчих. Урятувати, не втративши себе.