«Кухня» — це десята частина двадцятитомної саги «Ругон-Маккари», котру Еміль Золя бачив як «природну історію однієї родини за Другої імперії». Поруч із сатиричним образом буруа, Золя, майстер жорстокого реалізму, змалював глибоко трагічні історії: покритка, котру викидають з життя, а вона з відчаю стає дітовбивцею; служниця, зґвалтована власником будинку, потайки народжує дитину і залишає її під воротьми; убога стара жінка за дрібні гроші змушена прибирати розкішний будинок. Усі вони є жертвами хижацької апетитів тих людей, котрі вважають себе вершками суспільства. Тож для читача XXI століття цей роман перш за все про моральний вибір, про те, як не схибити на життєвому шляху і не впасти до захерливості та марнославства.