Це просто таки "мишаче" "Аббатство Даунтон"! Так затишно, так інтелігентно, з такою любов'ю і мудрістю описано весь Ожиновий Живопліт, його мешканців і їхні взаємини. Так хочеться, аби й у житті було побільше ось таких родинних, добросусідських громад. Також однією з провідних у цій оповідці є тема материнства. Поппі - багатодітна мама, і звісно, - це непроста праця. Тож чоловік, друзі та сусіди вирішують зробити для неї сюрприз - побудувати затишну хатинку, де їй буде легше хазяйнувати та глядіти діток. Ця історія довша за сезонні і, як на мене, ще тепліша за атмосферою. Звичайно, для тих, хто тільки починає вчити англійську, ця книжка буде важкуватою, краще підібрати щось із простішою лексикою. А ось для тих, хто вже добре орієнтується в мові і любить англійський побут - ця книжка буде дуже навіть до смаку. Плюс 100 до атмосфери - затишні малюнки. Такі книжки роблять наш світ добрішим, ну справді.