Я с удовольствием читаю книги Светланы Талан. Одни нравятся больше, другие меньше, но каждая из них трогает струны души, заставляет переживать за героев, буквально проживать их жизни и искренне верить в то, что справедливость, наконец, восторжествует. Мне нравятся романы Светланы Талан за их жизненность. Она часто описывает проблемы, которые вполне могут случиться в реальной жизни. Её героини, как правило, очень стойкие духом, честные, справедливые. Но ни один человек не застрахован от ошибок и иногда они могут разрушить чью-то жизнь. Главная героиня романа пережила и хорошие, и тяжелые времена в жизни. На первый взгляд, кажется, что она успешная и состоятельная женщина, но на ней весит груз прошлого. Она не смогла выполнить обещание данное подруге, и бросила её детей на произвол судьбы. Очень жаль брата и сестру, которые всегда держались вместе. Они пережили немало трудностей, а на судьбу девушки и вовсе выпали страшные испытания, которые её и сломили. Очень жаль, что судьба стала к ним милостива, и они нашли богатого отца, который хотел их узнать и взять на себя их заботы, когда было уже слишком поздно. Я совершенно не жалею, что прочитала эту книгу. Несмотря на то, что здесь описываются достаточно драматические события, читать книгу интересно и легко. Автор пишет так, что каждое произведение остается в памяти надолго и вызывает целую бурю эмоций.

З творчістю Світлани Талан знайома дуже добре, починаючи з її першого роману. Проте ця книга не стала улюбленою. Все ж надаю перевагу тим її романам, що стосуються історичних подій або соціальних тем. Головна героїня народилася в селі і жила з хворою матір'ю. Була відмінницею у школі. Перед екзаменами зустріла перше кохання і перше розчарування, адже коханий бігав за кожною спідницею в селі. Переживши зраду, поїхала поступати до університету, а маму залишила на рідню сусідки, з якою дуже затоваришувала. Поступила на медичний, зустріла чоловіка з яким одружилася, народила сина. Приїхавши провідати матір побачила, що дівчинка, яка приглядала за нею - вагітна на останньому місяці. Маючи хворе серце, після пологів вона померла, а перед цим попросила головну героїню, щоб вона не покинула її дітей, а постійно провідувала в дитбудинку. Але життя взяло своє - чоловік виявився деспотом, згодом заборонив провідувати дітей подруги. Син подорослішавши зв'язався з дурною компанією і присів на наркотики. А згодом зустрів дівчину і закохався в неї, але вона виявилася хворою на СНІД і мало того, вона була донькою подруги, тієї що просила потурбуватися про її дітей в дитбудитку. А батьком тих двох дітей виявилася людина дуже близька головній героїні. ...Не знаю, роман залишив неоднозначне враження. З одного боку - ну дуже слізлива історія, з іншого - читається легко. Проте кінцівка не сподобалася, здається хепі-енд, але коли злодії не покарані, а жертви мертві - якось з добрим кінцем не в'яжеться. Однак для тих, хто любить мелодраматичні сюжети, мабуть сподобається.