Чи можна відгадати вбивцю, аналізуючи виключно характери підозрюваних? Еркюль Пуаро впевнений, що так. Дана книга про те, як одна необачна особа запросила до себе на гру в карти людей, які на його думку, точно вчинили злочини, хоча і змогли відкараскатися від покарання за їх скоєння. Але, як відомо, гра з вогнем рідко доводить до чогось хорошого. Так і в даному випадку - особа поплатилася за свої ігри власним життям. Але чи була вона безгрішною? Чи, може, просто наступила не надто болючий мозоль? Розгадка таємниці знову падає на плечі Еркюля Пуаро , який має можливість знову ж продемонструвати ефективність своїх сірих клітин.

Сюжет будується навколо обмеженого кола підозрюваних, де вбивство відбувається на очах у свідків, а головною загадкою стають не події, а характери і мотиви - Пуаро майже не збирає факти, зосереджуючись на психології і спостереженні за поведінкою учасників. Атмосфера стримана і інтелектуально напружена, без активної дії, але з постійним відчуттям прихованої гри. Персонажі розкриваються через дрібні реакції і слова, що поступово складаються у чітку схему. Для мене цей роман цікавий саме своєю чистотою задуму - розслідування виглядає як логічний експеримент, а фінал залишає відчуття елегантного і холодно вивіреного рішення.