Книги Амелі Нотомб мені подобаються, насамперед, нетривіальним сюжетом, а також тим. що часто основою для них ставав особистий досвід. Більгійка за національність, Амелі з батьками до п'яти років жила в Японії, адже її батьки працювала там у дипломатичній сфері. Цей період залишив у пам'яті і свідомості письменниці глибокий слід на все життя. Тому, ставши дорослою, вона вирішила повернутися у країну дитинства. І якщо в особистому житті все почато складатися успішно (читайте книгу "Токійська наречена"), то в кар'єрі щось пішло не так. І це при тому. що вона прекрасно володіла мовою і не була цілковито чужою в культурному середовищі японців. Певно, все-таки був правий Редьярд Кіплінг, автор славнозвісного "Мауглі", у своєму вірші "Балада про Західі Схід", де казав: "Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог..." Амелі довелося десять разів пошкодувати, що вона захотіла працювати у великій японській корпорації. Адже східна і західна корпоративні культури настільки різні, що іноді нам, представникам західної культури здається, що японці (а також араби, індійці та інші представники східних національностей) неначе прилетіли до нас з іншої планети. Амелі не перемогла в цій боротьбі, але, можливо, хтось все ж переможе? Ось, як звучить продовження поезії Кіплінга: "...Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!"

Японія. Якою ми собі її уявляємо? Витончена східна екзотика, ювелірне поєднання традицій і сучасності, просякнуті унікальною філософією - усвідомлене ставлення до життя. А тепер уявіть роботу своєї мрії - перекладач на великій японській фірмі. Уявили?.. ...як ви перераховуєте пачки паперів, розливаєте почесний чай, перегортаєте календарі і пересуваєте рухому червону рамку на точну дату, робите тисячі фотокопій знову і знову, бо «край світлини не цілком паралельний краям аркуша», копіюєте колонки цифр, а коли розмовляєте японською - вам наказують... забути цю мову. Вітаю, вас призначили на посаду ні се, ні те. Уявляємо далі?.. Ваші дії... Найлогічніше - подати заяву на звільнення. Найлогічніше для європейця, американця, але тільки не для японця... В очах японця це - втратити обличчя, зганьбити себе, а, отже, найгірше, що може бути. Думаєте, це - дно і далі опускатись немає куди? Ні се, ні те може виявитись також надто високою посадою... Книга, яка рве шаблони, викликає шок, перевертає стереотипи з ніг на голову і точно не залишає байдужим! Оскільки, роман базується на реальних фактах, ця абсурдність з нашого погляду є звичним способом існування японської компанії. Ви незадоволені своєю роботою? Вважаєте, що керівництво вас не цінить? Що співробітники хочуть вас підставити? Тоді вам просто необхідно прочитати цю книгу!

В цій книзі Амелі Нотомб використала деякі автобіографічні факти, що мені дуже сподобалося, при прочитанні я більш довіряла всьому, що там написано, адже авторка писала про себе. Історія починається з того, як Амелі влаштовується на роботу в одну велику японську компанію, нам показують ієрархію відділу в якому вона працюватиме, наголошую на тому, що події відбуваються в дев’яності роки. Все складується досить непогано, якщо не враховувати те, що Амелі не роз’яснили її обов’язків і вона по суті тиняється без діла намагаючись знайти собі, якесь заняття. Вона намагається допомогти, але постійно натикається на негатив збоку керівництва. Єдиною її розрадою є гарна японка, яка видається дуже милою і привітною з першого погляду, звуть її Морі. Амелі просто зачудовується її красою. Одного разу нашій головній героїні випала нагода показати свій професіоналізм, але її видала та кому вона найбільше довіряла. Морі лише з виду була така ідеальна і чемна, але заздрість взяла своє. Також в книзі дуже добре описаний менталітет Японців, якщо ти не вийшла заміж до 25 ти зганьбила себе, якщо ти голосно говориш ти ганьбиш себе, якщо з тебе сміються ти ганьбиш себе, якщо ти мало працюєш ти ганьбиш себе, якщо дуже тепло і ти впрів то ти зганьбив себе плямами поту, якщо ти дуже голосно справляєш потребу в туалеті ти зганьбив себе, якщо ти звільнився з роботи не пропрацювавши на ній рік ти зганьбив себе. І багато чого іншого, я сподіваюся, що зараз в Японії все по іншому. В книзі зачіпаються проблеми, що пов’язані з неприйняттям в Японії іноземців на підсвідомому рівні, а також те, що твій начальник може тобою помикати, як хоче, ця проблема є актуальною в багатьох країнах і в нашій також. Ця книга також насичена кумедними історіями, які розряджають обстановку, і я сміялася в голос. Я залишилася дуже задоволена цією книгою, вона легко читається, і її хочеться перечитувати. Чи це книга про Японію, безперечно так, але зараз вона змінилася, адже пройшло більше 25-ти років. Як на мене то це більше книга про відносини між людьми, які різні за рангом і про те, що хтось залишається людиною у будь-якій ситуації,а хтось втрачає людський образ при найбільш підходящій нагоді.