Подив і тремтіння
Паперова книга | Код товару 738886
Yakaboo 4.2/5
Автор
Амелi Нотомб
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1999
Перекладач
Віктор Шовкун
Кількість сторінок
128

Усе про книжку Подив і тремтіння

Пропонуємо вашій увазі книгу Амелі Нотомб «Подив і тремтіння» українською мовою від «Видавництва Старого Лева»!

Про книгу:

Амелі дуже хотіла стати японкою. Народившись у Країні вранішнього сонця, проте вимушена поїхати звідти до Бельгії в три роки, дівчина берегла любов до Японії все життя. І ось, їй випала нагода підписати річний контракт з токійською компанією Юмімото.

Але життя іноземки в Японії виявилося не таким простим та яскравим, як його уявляла собі Амелі... Головну героїню чекає рік непорозуміння, приниження та помилок, а читачі познайомляться з японською культурою, щирістю письменниці та гумором, з яким вона приймає всі негаразди.

Чому варто купити книгу «Подив і тремтіння» Амелі Нотомб?

«Подив і тремтіння» — автобіографічний роман бельгійської письменниці, який став одним з найуспішніших в її літературній кар'єрі. Це історія про культурний конфлікт, стійкості духу та вміння гордо переносити невдачі.

Книга «Подив і тремтіння» номінована на Гонкурівську премію, отримала премію Французької академії та була екранізована в 2003 році.

Відгуки про книгу «Подив і тремтіння»:

«Витончений стиль... Нотомб демонструє чудове розуміння складних відносин японців...»

The New York Times Book Review

«Амелі Нотомб додає в прозу особливий інгредієнт, який рідко зустрінеш у її сучасних співвітчизників — гумор. Той самий інгредієнт, який так важко перекласти».

Los Angeles Times

«Дуже цікава книга...«Подив і тремтіння» сповнена як кумедних спостережень, так і дотепних жартів».

Kirkus Reviews

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Амелi Нотомб
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1999
Перекладач
Віктор Шовкун
Кількість сторінок
128
Рецензії
  •  
    Ексцентричний автобіографічний роман 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман “Подив і тремтіння” автобіографічний, який вже встиг здобути кілька престижних міжнародних нагород та принести славу молодій бельгійській письменниці. З цією книгою ти відкриваєш для себе зовсім іншу Японію, в якій тепер навряд чи захочеться працювати.

    «Поняття честі частіше всього штовхає на дурні вчинки. І чи не краще поводитись по-дурному, ніж втратити честь?»

    Японія для пересічного європейця – країна стереотипів, яка засліплює рожевим цвітінням сакури, майорить різнобарвними кімоно та чайними церемоніями, відома своїм культом працьовитості та стрімким економічним зростанням. Робота для японців – це все. Вони повністю віддають себе роботі, нею живуть, мріють, марять, свої обов’язки неймовірно шанують. Та як працедавці взамін дбають про комфорт своїх працівників.

    Амелі Нотомб підписала річний контракт з концерном Юмімото. Її захоплення країною сонця, та бажання приносити користь на новому робочому місці зіштовхнулось з ментальною прірвою східної та європейської культур. Я ніколи не думала, що японці так зверхньо ставляться до європейців. Дивує їхня строга ієрархія І те, що вони будуть терпіти будь-які кпини та приниження начальства, але гідно виконуватимуть посадові інструкції. Звільнення для них – гірше безчестя.

    У кожного з нас в житті є плани, мрії, сподівання. Та не всім їм суджено здійснитись. Але іноді невдачі та непорозуміння стають підгрунтям для чогось нового, що, зрештою, стає невід'ємною частиною твого життя.
    Але інколи мрії, що не збуваються стають стартом для чогось нового, що потім стає важливою частиною життя.

    Вражає те, з яким гротеском Амелі сприймає всі ті шокуючі непорозуміння, які їй довелось пережити. Захоплює стійкість духу та вміння переносити невдачі.
  •  
    Дивовижна Амелі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Варто поглянути на фотографії Амелі Нотомб, щоб зрозуміти, що нудною і звичайною дана книга точно не буде. Автобіографічна історія про те, що любов до чогось не обов'язково синонім повного розуміння. Амелі обожнює Японію, тому саме в крупній токійській фірмі намагається себе знайти. Але тут стає на заваді ментальна прірва між поняттями та нравами сходу і заходу. Зрештою, вся маленька книга - ця боротьба Амелі і її роботавців. Хто переміг? Це не можна сказати однозначно, адже інколи вміти поступитися - це перемога і найсильніший удар для ворога.
    Книга дуже весела і іронічна. Напевне тільки шалена Амелі змогла б так стьобатися сама з себе, а ще з традицій японців та їх культури. От тільки стьобатися по-доброму.
    А ще ця книга нагадує нам про одну хорошу істину - що не всі наші бажання будуть здійснюватися, але інколи саме бажання, що не здійснилися породжують нові, які потім змінюють все життя.
    Чудова книга, яку я б радила прочитати всім. Можливо після неї ви навіть змінете відношення до своєї роботи і вона вже не буде здаватися такою нудною і жахливою.
Купити - Подив і тремтіння
Подив і тремтіння
50 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Амелi Нотомб
Амелi Нотомб

Амелі Нотомб визнана зіркою літературного жанру в Європі. Сьогодні це бельгійська письменниця, яка пише французькою. Перед майстерністю її пера знімають капелюхи як критики, так і літератори. На її адресу пишуть хвалебні рецензії та відгуки, а книги розхапують як гарячі пиріжки. Її твори отримують нагороди, серед яких і почесна Гран-прі Французької академії. За наявність похмурої і гротескної тема...

Детальніше

Рецензії Подив і тремтіння

  •  
    Ексцентричний автобіографічний роман 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман “Подив і тремтіння” автобіографічний, який вже встиг здобути кілька престижних міжнародних нагород та принести славу молодій бельгійській письменниці. З цією книгою ти відкриваєш для себе зовсім іншу Японію, в якій тепер навряд чи захочеться працювати.

    «Поняття честі частіше всього штовхає на дурні вчинки. І чи не краще поводитись по-дурному, ніж втратити честь?»

    Японія для пересічного європейця – країна стереотипів, яка засліплює рожевим цвітінням сакури, майорить різнобарвними кімоно та чайними церемоніями, відома своїм культом працьовитості та стрімким економічним зростанням. Робота для японців – це все. Вони повністю віддають себе роботі, нею живуть, мріють, марять, свої обов’язки неймовірно шанують. Та як працедавці взамін дбають про комфорт своїх працівників.

    Амелі Нотомб підписала річний контракт з концерном Юмімото. Її захоплення країною сонця, та бажання приносити користь на новому робочому місці зіштовхнулось з ментальною прірвою східної та європейської культур. Я ніколи не думала, що японці так зверхньо ставляться до європейців. Дивує їхня строга ієрархія І те, що вони будуть терпіти будь-які кпини та приниження начальства, але гідно виконуватимуть посадові інструкції. Звільнення для них – гірше безчестя.

    У кожного з нас в житті є плани, мрії, сподівання. Та не всім їм суджено здійснитись. Але іноді невдачі та непорозуміння стають підгрунтям для чогось нового, що, зрештою, стає невід'ємною частиною твого життя.
    Але інколи мрії, що не збуваються стають стартом для чогось нового, що потім стає важливою частиною життя.

    Вражає те, з яким гротеском Амелі сприймає всі ті шокуючі непорозуміння, які їй довелось пережити. Захоплює стійкість духу та вміння переносити невдачі.
  •  
    Дивовижна Амелі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Варто поглянути на фотографії Амелі Нотомб, щоб зрозуміти, що нудною і звичайною дана книга точно не буде. Автобіографічна історія про те, що любов до чогось не обов'язково синонім повного розуміння. Амелі обожнює Японію, тому саме в крупній токійській фірмі намагається себе знайти. Але тут стає на заваді ментальна прірва між поняттями та нравами сходу і заходу. Зрештою, вся маленька книга - ця боротьба Амелі і її роботавців. Хто переміг? Це не можна сказати однозначно, адже інколи вміти поступитися - це перемога і найсильніший удар для ворога.
    Книга дуже весела і іронічна. Напевне тільки шалена Амелі змогла б так стьобатися сама з себе, а ще з традицій японців та їх культури. От тільки стьобатися по-доброму.
    А ще ця книга нагадує нам про одну хорошу істину - що не всі наші бажання будуть здійснюватися, але інколи саме бажання, що не здійснилися породжують нові, які потім змінюють все життя.
    Чудова книга, яку я б радила прочитати всім. Можливо після неї ви навіть змінете відношення до своєї роботи і вона вже не буде здаватися такою нудною і жахливою.
  •  
    Рецензія 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перш за все, варто сказати, що тема, яку Амелі Нотомб обрала для цієї книги дуже складна і разом з тим надзвичайно цікава. Вічна проблема конфлікту культур, абсолютно різних у корені - західної та східної, європейської загалом та японської безпосередньо. Дуже сподобалось, що в такій коротенькій книжечці, яку я "проковтнула" за декілька годин дуже яскраво показано цю разючу відмінність, відсунуто ширму стереотипів. Адже для багатьох європейців, а Амелі і про це згадує, Японія - це країна самураїв, кімоно та сакури - стереотипи, що їх ми беремо з фільмів і книжок. Щоб відкрити собі іншу Японію достатньо лише заглибитись у їхню копоративну культуру. Справді, зустрічаємо речі, які для нас просто неприпустимі, їх існування ми не модемо собі навіть уявити. Дуже вразив момент, де керівник наказав Амелі забути японську, бо їх партнери почувалися ніяково від того, що біла жінка їх обслуговує. Момент з доносом Моріно на Амелі. І також про долю японських жінок. Східна кудьтура вражає своєю загадковістю і таємничістю, однак ми навіть не можемо собі уявити, що ховається за цим. Жорстка ієрархія, покірність, деяка зневажливість до інших - ця книга залишає дуже багато вражень. Дуже сподобалось, одна з найкращих книжок про конфлікт культур і світоглядів.
  •  
    Робота понад усе 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Захід і Схід тісно переплелися у цій книзі: глибокий конфлікт культур міцно вкоренився між ними і будь-які спроби подолати його лише завдають болю. Історія, яка читається на одному диханні, за один вечір.
    Амелі, яка народилася в Японії, але все життя прожила в Європі, повернулася назад аби розпочати свою кар'єру у великій токійській компанії. Дівчина старається з усіх сил, і якби дія відбувалася в країнах Заходу, то вона б уже давно піднялася по сходинках кар'єри. Проте тут, в Японії, не все так просто. Сувора дисципліна, порядок і покора чи не головні фактори на роботі. Жодні креативи, новації чи власні покращення неможливі, все мусить бути так, як сказав шеф. Не раз і не два мені здавалися неприйнятними конфліктні ситуації і було щиро жаль головну героїню. Але її настирливість покоряла, її бажання працювати і відчувати себе потрібною захоплює.
    Вся книга сповнена тремтінням перед японською жінкою, захопленням нею і намаганням зрозуміти хто вона. Після прочитаного виникає бажання ознайомитися з Японією, її культурою та, зокрема, ставленням до жінки у цій країні. Як вона живе? Як їй вдається працювати, підкорятися і таки підніматися по кар'єрних сходах? Яка вона - ніжна й романтична чи строга й мовчазна?
  •  
    Інша культура 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Подив і тремтіння» - це автобіографічна повість бельгійки Амелі Нотомб (так-так, саме повість, бо таку крихітку навряд чи можна назвати романом). Молода європейка, яка кілька перших років свого життя провела у Японії, повертається сюди, аби жити і будувати кар’єру. І якщо в особистому житті все складається чудово (про це читач може дізнатись з «Токійської нареченої»), то в життя професійне стало для Амелі справжнім пеклом. Спочатку вона влаштовується асистентом керівниці одного з відділів великої компанії, але варто їй лише трохи проявити ініціативу і написати хороший звіт, як вона опиняється на посаді… прибиральниці туалетів.

    Написаний «Подив і тремтіння» простою мовою, тож і читається він легко. Але навіть попри це, читати його було неприємно. По-перше, неприємно було від того, як принижують головну героїню твору (тут і крик, і лайка, і розмаїті обзивання). По-друге, обурювало те, що вона це все терпіла і, здається, навіть їй це подобалось. Коротше кажучи, корпоративна культура цієї країни – не моє. Проте як експеримент таке читання було доволі цікавим.
  •  
    Протистояння двох культур 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Саме протистояння двох культур я побачила в книзі "Подив і тремтіння" Амелі Нотомб. Авторка визнає, що книга автобіографічна. В дитинстві проживши певний час в Японії, вона закохалась в японську культуру. Мріяла переїхати туди, жити там і працювати. Але яким гірким було розчарування Амелі-сан, коли вона нарешті влаштувалась на роботу в одну японську компанію. Здавалося б робота її мрії, але певні культурні особливості, про які вона не могла дізнатись в дитинстві зіграли проти неї.

    Вона була чужинкою. І хоч певне уявлення про японську культуру та етикет в неї було, але багато що їй довелось дізнаватись на власному гіркому досвіді. Так от знаючи, що підписавши контракт на рік, вона по правилах етикету не може покинути своє місце роботи раніше, Амелі була змушена залишитись і витерпіти усі випробування та приниження, які випали на її долю з боку усіх її безпосередніх начальників.

    Крім того, в самому тексті книги Амелі Нотомб зазначає, що головним завданням її книги було показати саме офісне життя. Тому не варто очікувати, динамічного розвитку сюжету чи якихось інших особливостей. Загальна тема книги - корпоративна культура. А також безправність жінок у цій системі. А ще труднощі адаптації іноземців в японських компаніях.
  •  
    Корпоративна культура по-японськи
    Переклад українською одного з найвідоміших романів бельгійської письменниці Амелі Нотомб «Подив і тремтіння» став приємною весняною несподіванкою. Цей автобіографічний твір залюбки читають не тільки по обидва боки Атлантики, але й у далекій Японії, де й відбуваються події книги. І ось, завдяки «ВСЛ» настала черга і України. У центрі роману – дівчина-європейка, яка провела своє дитинство у Країні Висхідного Сонця, і тепер, після закінчення вишу, повернулась сюди, аби будувати кар’єру. Вона влаштовується у велику корпорацію на хоча й не блискучу, проте досить непогану позицію. Але через інтриги своєї безпосередньої керівниці дівчина дуже скоро стає прибиральницею туалетів.

    Особисто для мене мотивація головної героїні так і залишилась до кінця не зрозумілою. Це ж як треба любити Японію, щоб терпіти, коли на тебе волають і називають імбецилкою (і це пряма цитата)?! Як треба прагнути тут жити, щоб терпіти, коли з тобою поводяться, як з непотребом? Згадуючи роман «Подив і тремтіння», часто говорять не просто про різницю менталітетів, а про ментальну прірву. Але я не хочу розуміти корпоративну культуру, яка передбачає таке ставлення до підлеглих, особливо якщо вони жіночої статі. Проте книгу читати все ж раджу – хоча б у межах знайомства з іншою культурою.
  •  
    Ексцентрично, юмористично і захоплююче про роботу в Японії
    Перед читанням даного уривку із життя Амелі Нотомб, подивіться в інтернеті її фото, так буде легше розуміти головну героїню роману. «Подив і тремтіння» - коротенький роман про рік роботи Амелі на японську компанію. Я проковтнула його за день, а вражень стільки що і не знаю як це все описать. Головна героїня за контрактом приїздить у Японію, з купою фантазій та ілюзій про цю країну, бо колись вона там жила, знала всі правила та звички японців. Коли починаються її приниження на роботі, я весь час думала, чого вона все не покине, чому терпить все це, адже вона не японка, вона просто ненормальна. Та потім вона пояснить свою таку дивну поведінку (хоча й не всю).
    Мене особливо вразило місце жінки в Японії, те в яких жорстких рамках вони живуть. На прикладі своєї начальниці Амелі показала як жахливо бути жінкою у Японії і як важко працювати їм у компаніях, де більшість чоловіків.
    Написано все дуже легко, з гумором і сарказмом. Корпоративна етика в японських компанія просто вражає своєю жорстокістю і трудоголізмом. Але мене весь час мучила думка, якщо Амелі не могла звільнитися, бо в неї контракт, то чому не звільняли її і за що їй платили гроші, коли вона не виконувала роботу на яку її найняли.
    Сподобався момент про відношення європейців та японців, коли вона зазначила, що японці ображаються, коли їхні партнери з інших країн порушують якісь їхні правила, проте їхнє презирливе ставлення до інших націй просто вражає.
    Радже прочитати цю книгу всім, особливо якщо дивитесь на Японію в рожевих окулярах.
  •  
    З подивом та тремтінням)
    ,,Подив і тремтіння" - найуспішніший роман бельгійської письменниці та драматурга Амелі Нотомб. Автобіографічний. Амелі, донька дипломата, певний час проживала в Японії та інших екзотичних країнах. Залюблена в Країну Сонця, Що Сходить, вона повертається до неї, щоб працювати у великій компанії. Що з цього вийшло, дізнаємося з уст головної героїні роману, ім'я якої, звісно ж, Амелі.)

    Отож, підписано річний контракт. Корпорація ,,Юмімото". Амелі - ланка в суворій ієрархічній системі, де, згідно традицій, сперечатися з безпосереднім начальником не можна, слід покірно і ретельно виконувати поставлені завдання та звертатися до вищих у кар'єрній ,,драбині" з подивом та тремтінням. Крім того, Амелі не лише новачок, а ще й жінка, і не просто жінка, а жінка-чужинка. Тож на неї звалюється просто таки лавина із зверхності та принижень, які ґрунтуються і на ґендерному питанні, і в несприйнятті та закритості перед представником західної культури. Амелі стоїчно зустрічає усі випробування, її кар'єра летить шкереберть аж до посади... прибиральниці туалетів. Та жінка не втрачає почуття гумору та легкості сприйняття усіх перипетій долі, які для будь-якого офісного японця стали би трагедією, рівнозначною кінцю світу.)

    Роман читається легко та швидко, розвінчує чимало міфів та ламає не менше стереотипів, а також знайомить із суворими реаліями місця людини-іноземця в японському суспільстві, зокрема у корпоративній системі.
  •  
    Проза на любителя
    Амели Нотомб – писательница бельгийская, но Япония – это один из основных мотивов в ее творчестве. Женщина прожила первые несколько лет своей жизни в этой стране, где ее папа работал в посольстве. Несмотря на юный возраст, Нотомб сумела сохранить в своей памяти самые прекрасные воспоминания о Стране восходящего солнца. Неудивительно, что уже во взрослом возрасте, после окончания института, она едет в Японию в надежде построить там успешную карьеру. Но ввиду особенной корпоративной культуры в этой стране, это оказалось практически невыполнимым заданием.

    Свой опыт работы в Стране восходящего солнца Амели Нотомб описывает в автобиографической повести «Страх и трепет». Так, оказалось, что там принято доносить на своих коллег, а шеф за малейшую провинность может наорать на подчиненного и обозвать его последними словами. Но Амели, похоже, не испытывала никаких эмоций, когда ее называли «имбецилкой». В общем, странная книга со странной главной героиней, которая позволила сделать из себя половую тряпку.
  •  
    Переклад зі східного на західний
    Японія цікавила мене з самого дитинства. Звичайно, не так захоплююче, як авторку та головну героїню цього твору, проте дуже сильно. Перечитавши купу книжок про життя та історію цієї острівної держави, я розуміла, що для того, щоб зрозуміти цю культуру, цю країну - в ній необхідно народитися та зростати. Або хоча б пожити деякий час. Що, власне, і зробила Амелі-сан.
    Мені дуже сподобалося те, з якою самоіронією авторка відобразила зіткнення двох культур, двох далеких одна від одної ментальностей. І як у звичайних побутових сутичках, у діях, про які ти навіть не замислюєшся, відображається насправді прірва у сприйнятті оточуючого світу нами, європейцями, та ними - японцями. Наприклад, те, що у нашому розумінні - дружня підтримка, у їхньому буде порушенням персонального простору та спробою приниження.
    Що мені не прийшло до вподоби - те, що висновки про життя в Японії, виходячи зі змісту цієї книги, будуть не на користь країни: життя тут схоже на біг у білячому колесі, в яке людина потрапляє у три роки та не зупиняється до кінця життя. Положення жінки тут таке, що навіть у нашому не найсприятливішому до рівності статей суспільстві ти знайдеш багато плюсів. Проте все це - висновки, що витікають лише з точки зору Амелі та Західної цивілізації.
    Можливо, це наша "occidentali's karma" - не мати змоги осягнути східну ментальність. Нам потрібні певні метафоричні милиці, що дозволять якщо не відчути себе здоровою східною людиною, але хоча б допоможуть деякий час, необхідний для її вивчення, іти в одному ритмі зі Сходом. Приклад таких милиць - книга, що я її щойно дочитала. То ж якщо ви шукаєте хоча б примарного розуміння японської культури та ментальності - книга, що лежить перед вами - непоганий посібник до цього.
  •  
    Про Країну, де сходить сонце
    Така невеличка, але напрочуд змістовна книжечка. Амелі Нотомб розповідає у ній про свій власний досвід роботи у великій японській компанії. Вона ще з дитинства закохана у Країну, де сходить сонце і мріяла працювати там перекладачем, щоб краще вивчити й зрозуміти зовсім іншу націю. На неї чекало безліч відкриттів, часом не дуже приємних. Ментальна прірва між західним і східним світом була непереборною перешкодою на шляху до взаєморозуміння.
    Що підкупило у цьому романі, так це незгасаюча самоіронія головної героїні. Вона сприймала усі труднощі з чудовим гумором. Здавалось, ніщо не спроможне вибити її з колії чи зламати. Саме ця надзвичайна здатність і допомогла їй пережити всі неприємності й не втратити віру в себе. У неї була змога робити вибір, вона мала право думати і мріяти. Напевно, тому її й не сприйняло японське середовище. Адже у цьому суспільстві чоловіки й жінки обмежені жорстокими моральними та системними рамками, які не прийнято порушувати, краще вже смерть. Але японці так живуть, бо іншого їм не дано.
  •  
    Несподівано
    Несподівано...але факт - роман сподобався. Очікувала щось романтичне, ніжне, сентиментальне, а отримала опис тієї реальності, на яку більшість з нас воліє закривати очі. Чому люди завжди думають, що "добре там, де нас немає"? А коли приїздять у ту омріяну місцину, то реальність завдає жорстокого удару. Так сталося з головною героїнею (а твір автобіографічний), яка поїхала до країни своїх мрій - Японії. Конфлікт світоглядів, культур, традицій.

    Бельгійка Амелі Нотомб розповіла про все, що їй довелося пережити в Японії, без жалю до себе та без нарікань на японців, а з гумором, самоіронією, смиренням та повагою до чужої культури. Вона пише про те, що в усіх трапляється подія, яка ділить наше життя на "до" та "після", схоже на те, що в житті Амелі - це період перебування в Японії. Її принижували, ігнорували, понижували на роботі до прибиральниці, не помічали ні її завзяття, ні знань.

    "Японія – це країна, яка знає, що означає «тріснути» у значенні «втратити своє людське обличчя»."

    Тепер з нетерпінням чекаю нових книг цієї письменниці в українському перекладі.
  •  
    Історія з 44-го поверху
    Більшість з нас уявляють Японію процвітаючою країною з якісною продукцією, висококваліфікованими працівниками, повагою в суспільстві та неймовірною дисципліною. Нас часто зачаровує японська культура і неймовірно ніжний цвіт сакури. Але книга Амелі Нотомб "Подив і тремтіння" змушує інакше поглянути на цю країну.
    Тут людині, яка займає вищий щабель на кар'єрній драбині, ні в якому разі не можна суперечити. До тих, хто "стоїть" над тобою звертатися потрібно з подивом та тремтінням. Принижувати підлеглих тут є нормою. Честь і думка оточуючих на першому місці. Жінка в цьому суспільстві не має права бути собою. Вона навіть на емоції права не має. Всі ці правила зовнішнього світу просто стирають внутрішній.
    Головна героїня Амелі ще з раннього дитинства з трепетом зберігала спогади про Японію. Для неї це була казкова країна. Тож вже в дорослому віці жінка неймовірно пишалася тим, що отримала посаду у компанії Юмімото. Вона прагнула реалізуватися як перекладач, а натомість мусила чахнути над бухгалтерськими паперами, подавати каву та прибирати ... туалети.
    Шанс проявити свої здібності вона отримала лише один раз. З роботою впоралася швидко й бездоганно. І саме це стало причиною більшості її неприємностей. Виявилося, що японці занадто заздрісні люди. Загалом омріяне робоче місце стало пеклом і тепер Амелі мріє звідси втекти.
    Роман про те, як дурнуваті правила заганяють людей у пастки. Про те, як мета може перетворитися на кару, а заздрість вбиває людяність. І головне про те, як подібну історію достойно пережити.
    Про красу Японії в цій книзі читач не прочитає. Всі події відбуваються на 44 поверсі. Але про характер японців роман розповідає дуже яскраво.
  •  
    Книга, що ламає стереотипи
    Спершу, хочу сказати, що очікувала від цієї книги чогось ніжного та ліричного, так сама за себе говорила назва... Але мене вразило те, яку складну та водночас важливу тему підняла Амелі Нотомб... Як ви уявляєте собі Японію? Зараз, напевно, згадаєте те, з чим вона у вас асоціюється. Самураї, кімоно, сакура - стереотипи, про які ми дізнаємось із фільмів, книг... Але яка реальність? Амелі Нотомб у цій книзі (до речі, автобіографічній) відвинула нам завісу стереотипів і легенд.
    Отже дівчина Амелі приїжджає за контрактом на рік працювати у японську знану компанію Юмітото. Ви напевне думаєте, що її чекає висока зарплатня, повага співробітників та чудове життя? Ні, помиляєтеся. Яке буде ваше здивування, коли ви дізнаєтеся, яку роботу виконуватиме Амелі! Керівники наказують робити безглузді і нікому не потрібні справи... Амелі розчаровується у японцях, які виявляються дуже заздрісними. Про новий проект Амелі, який вона тільки-но розпочала і вже досягла успіху, доносять керівництву, через що її принижують. Після цього інциденту вона працює прибиральницею у туалеті.. Та чи для цього вона перед тим, як поїхати в цю компанію, вчила японську мову та докладала чимало зусиль? Ця книга залишила по собі багато вражень... До її прочитання я не знала, яка доля жінок-японок, що дуже добре висвітлюється у книзі. Культура Сходу приваблює своєю загадковістю, величністю, химерністю... Та що насправді стоїть за всім цим?
  •  
    Амелі Нотомб "Подив і тремтіння"
    Легкий та невеликий за обсягом, всього 116 сторінок, роман бельгійської письменниці, казкарки, драматурга Амелі Нотомб.
    В основі роману автобіографічні факти письменниці за рік роботи у японській компанії Ямамото у Токіо. Амелі-сан влаштовується на роботу, де пробує приносити хоч якусь користь на робочому місці, але жодних нормальних доручень їй не дають. Через свою активність та ініціативність дівчина часто потрапляє у всілякі неприємності. Також вона зазнає принижень від зверхників, тобто людей, яким мусиш підкорятися. Між Амелі та її колегами по роботі пролягає глибокий конфлікт Заходу та Сходу, де є взаємна цікавість, непорозуміння, зверхність та приховане бажання порозумітися.
    Про такі книги часом навіть не знаєш, що писати. Бо сюжет простенький, і, чесно кажучи, мало цікавий. Починаєш читати, набираєшся розгону, а книга вже закінчилася. Ця книга особливого враження на мене не справила. Єдине, що мене постійно обурювало, то це зверхність колег до Амелі та те, що вони постійно намагалися її образити, принизити, проте дівчина зовсім не захищалася, а признавала свою неправоту, свою певну розумову недосвідченість і все це коментувала в іронічній формі. Таке враження неначе вона вдавала з себе блазня.
    Взагалі книгу можна брати читати у подорож, щоб просто згаяти час.
  •  
    Для любителів японської літератури.
    І в котре моє знайомство з японською літературою пройшло не зовсім вдало. Я очікувала трохи іншого.
    Головна героїня живе виключно роботою. Автор робить аспект виключно на роботі головної героїні в компанії . Я думаю, Амелі Нотомб хотіла цим показати всю серйозність праці людей на великих фірмах. Головне тут це підчинятися. Ти не отримаєш нічого до певного віку, навіть якщо виконуватимеш свою роботу дуже добре. Що би твоє начальство не наказало робити, яким би це огидним не було, ти мусиш виконати будь-яку забаганку. Взагалі, правила життя у Японії досить суворі, що авторка достатньо описала в книзі.
    Можна побачити, як людина сходить з розуму через надмірну працю.
    Амелі Нотомб зобразила роботу головної героїні, її стосунки з колегами, але про життя за межами роботи не йдеться взагалі. Хотілося б спостерігати за Амеліі і з іншої сторони.
    Що ж до другорядних героїв, то жоден з них мене не вразив.
    Кінець книги мені сподобався. Авторка чітко дала зрозуміти, що ж відбувалося дальше з Амелі – сан.
  •  
    Коли межа між захопленням і ненавистю дуже тонка...
    В цій книзі Амелі Нотомб використала деякі автобіографічні факти, що мені дуже сподобалося, при прочитанні я більш довіряла всьому, що там написано, адже авторка писала про себе.

    Історія починається з того, як Амелі влаштовується на роботу в одну велику японську компанію, нам показують ієрархію відділу в якому вона працюватиме, наголошую на тому, що події відбуваються в дев’яності роки. Все складується досить непогано, якщо не враховувати те, що Амелі не роз’яснили її обов’язків і вона по суті тиняється без діла намагаючись знайти собі, якесь заняття.

    Вона намагається допомогти, але постійно натикається на негатив збоку керівництва. Єдиною її розрадою є гарна японка, яка видається дуже милою і привітною з першого погляду, звуть її Морі. Амелі просто зачудовується її красою. Одного разу нашій головній героїні випала нагода показати свій професіоналізм, але її видала та кому вона найбільше довіряла. Морі лише з виду була така ідеальна і чемна, але заздрість взяла своє.

    Також в книзі дуже добре описаний менталітет Японців, якщо ти не вийшла заміж до 25 ти зганьбила себе, якщо ти голосно говориш ти ганьбиш себе, якщо з тебе сміються ти ганьбиш себе, якщо ти мало працюєш ти ганьбиш себе, якщо дуже тепло і ти впрів то ти зганьбив себе плямами поту, якщо ти дуже голосно справляєш потребу в туалеті ти зганьбив себе, якщо ти звільнився з роботи не пропрацювавши на ній рік ти зганьбив себе. І багато чого іншого, я сподіваюся, що зараз в Японії все по іншому.

    В книзі зачіпаються проблеми, що пов’язані з неприйняттям в Японії іноземців на підсвідомому рівні, а також те, що твій начальник може тобою помикати, як хоче, ця проблема є актуальною в багатьох країнах і в нашій також.
    Ця книга також насичена кумедними історіями, які розряджають обстановку, і я сміялася в голос.

    Я залишилася дуже задоволена цією книгою, вона легко читається, і її хочеться перечитувати. Чи це книга про Японію, безперечно так, але зараз вона змінилася, адже пройшло більше 25-ти років. Як на мене то це більше книга про відносини між людьми, які різні за рангом і про те, що хтось залишається людиною у будь-якій ситуації,а хтось втрачає людський образ при найбільш підходящій нагоді.
  •  
    Розрив шаблонів
    Японія. Якою ми собі її уявляємо? Витончена східна екзотика, ювелірне поєднання традицій і сучасності, просякнуті унікальною філософією - усвідомлене ставлення до життя.
    А тепер уявіть роботу своєї мрії - перекладач на великій японській фірмі.
    Уявили?..
    ...як ви перераховуєте пачки паперів, розливаєте почесний чай, перегортаєте календарі і пересуваєте рухому червону рамку на точну дату, робите тисячі фотокопій знову і знову, бо «край світлини не цілком паралельний краям аркуша», копіюєте колонки цифр, а коли розмовляєте японською - вам наказують... забути цю мову.
    Вітаю, вас призначили на посаду ні се, ні те.
    Уявляємо далі?.. Ваші дії...
    Найлогічніше - подати заяву на звільнення. Найлогічніше для європейця, американця, але тільки не для японця... В очах японця це - втратити обличчя, зганьбити себе, а, отже, найгірше, що може бути.
    Думаєте, це - дно і далі опускатись немає куди?
    Ні се, ні те може виявитись також надто високою посадою...

    Книга, яка рве шаблони, викликає шок, перевертає стереотипи з ніг на голову і точно не залишає байдужим!
    Оскільки, роман базується на реальних фактах, ця абсурдність з нашого погляду є звичним способом існування японської компанії.
    Ви незадоволені своєю роботою? Вважаєте, що керівництво вас не цінить? Що співробітники хочуть вас підставити? Тоді вам просто необхідно прочитати цю книгу!
  •  
    Схід і Захід
    Книги Амелі Нотомб мені подобаються, насамперед, нетривіальним сюжетом, а також тим. що часто основою для них ставав особистий досвід.
    Більгійка за національність, Амелі з батьками до п'яти років жила в Японії, адже її батьки працювала там у дипломатичній сфері. Цей період залишив у пам'яті і свідомості письменниці глибокий слід на все життя. Тому, ставши дорослою, вона вирішила повернутися у країну дитинства. І якщо в особистому житті все почато складатися успішно (читайте книгу "Токійська наречена"), то в кар'єрі щось пішло не так. І це при тому. що вона прекрасно володіла мовою і не була цілковито чужою в культурному середовищі японців.
    Певно, все-таки був правий Редьярд Кіплінг, автор славнозвісного "Мауглі", у своєму вірші "Балада про Західі Схід", де казав:

    "Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
    Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог..."

    Амелі довелося десять разів пошкодувати, що вона захотіла працювати у великій японській корпорації. Адже східна і західна корпоративні культури настільки різні, що іноді нам, представникам західної культури здається, що японці (а також араби, індійці та інші представники східних національностей) неначе прилетіли до нас з іншої планети.
    Амелі не перемогла в цій боротьбі, але, можливо, хтось все ж переможе? Ось, як звучить продовження поезії Кіплінга:

    "...Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
    Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!"
 
Характеристики Подив і тремтіння
Автор
Амелi Нотомб
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1999
Перекладач
Віктор Шовкун
Кількість сторінок
128
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-370-0
Вага
210 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Подив і тремтіння