Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку
Паперова книга | Код товару 885325
Yakaboo 5/5
Автор
Ніл Фергюсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Катерина Диса
Кількість сторінок
568
Ілюстрації
Кольорові вклейки
Формат
140x210 мм

Усе про книжку Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку

Новий бестселер усесвітньо відомого історика й мислителя Ніла Ферґюсона.

Тематика

Історія, політологія, соціологія.

Про книжку

Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої - правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі - не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.

Для кого книжка

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією, а також впливом технологій на суспільство.

Чому це видання

У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.

Про автора

Ніл Ферґюсон - британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів. Автор 14 книжок, зокрема бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей» (обидва видав «Наш формат» у 2017 році) та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.

Книжки на схожу тематику

«Еволюція грошей. Фінансова історія світу», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
«Цивілізація. Як Захід став успішним», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
«Злет і занепад країн. Хто виграє та програє на світовій арені», Ручір Шарма, «Наш формат», 2018 рік

Відгуки

"Захопливий і переконливий. Незалежно від того, чи він описує несподівано недолугу мережу таємничих ілюмінатів у XVIII столітті, чи розповідає про дивовижно ефективну мережу шпигунів Кембриджського університету, які діяли у ХХ столітті та працювали на СРСР".
New York Times

"Вертикалі та горизонталі, ієрархії та мережі знаходяться у вічному протистоянні. Ієрархії перемагають в епохи стабільності, але в часи фазових переходів (отже, й нині) мережі знову беруть гору. Технології лише роблять щоразу потужнішими обидві великі сили світової історії - вежі та майдани, ієрархії та мережі".
Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs]

"З бездоганною майстерністю Ніл Фергюсон розкриває історичні аспекти створення мережі, показує правила взаємодії її елементів. Українцям, що вже створили мережеву націю та в пошуках своєї ідентичності, ця праця стане в нагоді".
Микола Демченко, співзасновник Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs]

Цитати

Про загрозу глобальної мережі
Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.

Про роль мереж
Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.

Про роль Лютера та Ґутенберґа
Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Ніл Фергюсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Катерина Диса
Кількість сторінок
568
Ілюстрації
Кольорові вклейки
Формат
140x210 мм
Рецензії
  •  
    Досить складно, але цікаво 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    На мій погляд, це велика книга в багатьох сенсах цього слова. Автор - британський історик, який намагається дати відповідь на складні питання. У цій книзі він намагається подати характеристику світових суспільних мереж та ієрархій. Він починає з обговорення ілюмінатів. Ілюмінати - невелика група німецьких інтелектуалів у Баварії, які вважали, що з правильним рівнем розвитку мислення можна вирішити майже будь-яку проблему. Потім Фергюсон відкриває захоплюючу розповідь про масонів і про те, яке вони мали значення в історії. Автор стверджує, що технологія в багатьох моментах нашої історії мала глибокий вплив на зміну основних частин життя. Потім він пропонує деякі коментарі про роль мереж у нашій нинішній епосі - особливо вплив соціальних мереж на те, як ми спілкуємося. Останній розділ пропонує деякі його коментарі про те, як використовувати мережі в сучасному середовищі. Книга потребує глибокого переосмислення, можливо повторного прочитання. Гадаю, вона підійде багатьом читачам, тому рекомендую!
  •  
    Площі - не завжди добро, а вежі - не завжди зло. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга одна з тих, що розширює горизонти розуміння речей, людей і подій. Автор викладає свій унікальний погляд на світову історію, де суб'єктом його дослідження є соціальні мережі і їх вплив на хід історії в різні епохи на противагу ієрархічним формам соціального устрою. Цікавенна праця. Особисто для мене ще тому, що багата на історичний фактаж, який подається так, що забути неможливо :)
    В книзі йдеться про таємні масонські організації, причому автор намагається підійти до цього питання максимально науково та позбавити цю тему нашаруванням "теорій змов". Також порівнює два величезні цивілізаційні прогреси, що змінили поширення інформації, ідей та сенсів і спричинили глобальні зсуви світосприйняття: винайдення книгодрукування та інтернету. Як виявилось, кореляція впливу на бізнес та економіку вцілому у відсотках приблизно однакова, різниця тільки в темпах: те, що книгодрукування досягло за 150 років, інтернету для цього знадобилось 30.
    Ще цікавими мені знайшлись дослідження шпигунських мереж в час Другої світової та "холодної війни". Він детально вивчає так звану Кембріджську мережу комуністичних агентів. І з позиції сьогодення, видається неможливим і навіть де в чому кумедним, щоб у найвеличнішій імперії, якою була Велика Британія на кінець 19 - початок 20 століття, завелись такі мершаві шпигуни і зробили досить стрімку кар'єру у державних відділах спецслужб, зокрема у відомій Мі-6. Дивуєшся наскільки вразливою насправді була система державної безпеки, як легковажно брали людей на службу до закритих органів і з допуском до державної таємниці, просто опираючись на вищу освіту та рекомендацію. І в порівнянні з радянськими безпековими органами, які підозрювали всіх і вся у зраді, британська служба розвідки виглядала як дитячий садочок. Англійська вихованість і тактовність добре, але "джентельмени не читають листів один одного" не зовсім доречний принцип у справі розвідки, чи не так?
    Ферґюсон в завершальній частині доходить до сьогодення, аналізує вплив соціальних мереж на політику, ісламський тероризм. Робить висновки, чому Фейсбук відіграв ключову роль у виборах Президента США, і чому переміг Трамп. Те, що на фейсбучних просторах працювали російські боти, це ми вже знаємо, але чому така популістська риторика спрацювала, пояснює автор.
    У своїй книзі Ферґюсон згадує і про Україну та українців, і захоплюється нашою мужністю під час Революції Гідності.
    Вкінці автор доходить висновку, що у протистоянні двох форм соціальної структури мережі - ієрархії, мережі можуть пускати ієрархії, а ієрархії використовувати інструменти мереж. І гарним прикладом цьому є інтернет-простір, який як задумувалось, буде чистим проявом демократії та рівності, глобальною комунікацією людей. Та ми переконались, що агресивні ієрархії (чи то Уряд Росії, чи інші) хутко та вправно навчились їх використовувати для залякування, дезорієнтації та дезінформації.
    Дуже рекомендую, книга варта, щоб її прочитати.
Купити - Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку
Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку
210 грн
Є в наявності
 

Рецензії Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Досить складно, але цікаво 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    На мій погляд, це велика книга в багатьох сенсах цього слова. Автор - британський історик, який намагається дати відповідь на складні питання. У цій книзі він намагається подати характеристику світових суспільних мереж та ієрархій. Він починає з обговорення ілюмінатів. Ілюмінати - невелика група німецьких інтелектуалів у Баварії, які вважали, що з правильним рівнем розвитку мислення можна вирішити майже будь-яку проблему. Потім Фергюсон відкриває захоплюючу розповідь про масонів і про те, яке вони мали значення в історії. Автор стверджує, що технологія в багатьох моментах нашої історії мала глибокий вплив на зміну основних частин життя. Потім він пропонує деякі коментарі про роль мереж у нашій нинішній епосі - особливо вплив соціальних мереж на те, як ми спілкуємося. Останній розділ пропонує деякі його коментарі про те, як використовувати мережі в сучасному середовищі. Книга потребує глибокого переосмислення, можливо повторного прочитання. Гадаю, вона підійде багатьом читачам, тому рекомендую!
  •  
    Площі - не завжди добро, а вежі - не завжди зло. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга одна з тих, що розширює горизонти розуміння речей, людей і подій. Автор викладає свій унікальний погляд на світову історію, де суб'єктом його дослідження є соціальні мережі і їх вплив на хід історії в різні епохи на противагу ієрархічним формам соціального устрою. Цікавенна праця. Особисто для мене ще тому, що багата на історичний фактаж, який подається так, що забути неможливо :)
    В книзі йдеться про таємні масонські організації, причому автор намагається підійти до цього питання максимально науково та позбавити цю тему нашаруванням "теорій змов". Також порівнює два величезні цивілізаційні прогреси, що змінили поширення інформації, ідей та сенсів і спричинили глобальні зсуви світосприйняття: винайдення книгодрукування та інтернету. Як виявилось, кореляція впливу на бізнес та економіку вцілому у відсотках приблизно однакова, різниця тільки в темпах: те, що книгодрукування досягло за 150 років, інтернету для цього знадобилось 30.
    Ще цікавими мені знайшлись дослідження шпигунських мереж в час Другої світової та "холодної війни". Він детально вивчає так звану Кембріджську мережу комуністичних агентів. І з позиції сьогодення, видається неможливим і навіть де в чому кумедним, щоб у найвеличнішій імперії, якою була Велика Британія на кінець 19 - початок 20 століття, завелись такі мершаві шпигуни і зробили досить стрімку кар'єру у державних відділах спецслужб, зокрема у відомій Мі-6. Дивуєшся наскільки вразливою насправді була система державної безпеки, як легковажно брали людей на службу до закритих органів і з допуском до державної таємниці, просто опираючись на вищу освіту та рекомендацію. І в порівнянні з радянськими безпековими органами, які підозрювали всіх і вся у зраді, британська служба розвідки виглядала як дитячий садочок. Англійська вихованість і тактовність добре, але "джентельмени не читають листів один одного" не зовсім доречний принцип у справі розвідки, чи не так?
    Ферґюсон в завершальній частині доходить до сьогодення, аналізує вплив соціальних мереж на політику, ісламський тероризм. Робить висновки, чому Фейсбук відіграв ключову роль у виборах Президента США, і чому переміг Трамп. Те, що на фейсбучних просторах працювали російські боти, це ми вже знаємо, але чому така популістська риторика спрацювала, пояснює автор.
    У своїй книзі Ферґюсон згадує і про Україну та українців, і захоплюється нашою мужністю під час Революції Гідності.
    Вкінці автор доходить висновку, що у протистоянні двох форм соціальної структури мережі - ієрархії, мережі можуть пускати ієрархії, а ієрархії використовувати інструменти мереж. І гарним прикладом цьому є інтернет-простір, який як задумувалось, буде чистим проявом демократії та рівності, глобальною комунікацією людей. Та ми переконались, що агресивні ієрархії (чи то Уряд Росії, чи інші) хутко та вправно навчились їх використовувати для залякування, дезорієнтації та дезінформації.
    Дуже рекомендую, книга варта, щоб її прочитати.
  •  
    Про цінність чорнила і паперу 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ніл Фергюсон викладав в Гарвардському, Стенфордському та Оксфордському університетах.
    До його наукових інтересів входять: всесвітня історія, економічна історія, британський і американський імперіалізм.
    В книзі «Площі та вежі» досліджується велика частина історії людства яку можна розглядати як взаємодію «площ» і «веж». Під «площею» в книзі мається на увазі мережеві зв'язки між окремими членами соціуму, під «вежею» - ієрархічні організації.
    Хоча сучасна людина одночасно присутня в малих і великих мережах (друзі, сім'я, Facebook, Instagram), в той же час вона є частиною ієрархії - піраміди, на вершині якої знаходиться якась домінуюча фігура.
    Ми Українці, як ніхто інший, усвідомлюємо величезну силу площ. Це театр Революції, де відважні люди змогли зруйнувати корумповану «вежу» режиму Януковича. Майдан був продуктом мужності - найбільш шанованою сили в історії людства. Але озираючись на приклади успішних революцій, нам потрібно бути обережними.
    Не будемо обманювати себе, що «площа» завжди протистоїть «вежі», а інтернет і смартфон завжди загрожують авторитаризму на благо демократії. Це не так. Соціальні мережі можуть бути дуже легко освоєні авторитарними режимами, і Китай і Росія демонструє це найкраще.
    Кожному з нас потрібно заново відкрити переваги справжніх, приватних соціальних мереж. Позбутися залежності від онлайн-платформ, не дозволяти в них втручатися, захищати свою привітність. Нам треба пам'ятати про цінність чорнила і паперу, про цінності бесіди в парку, а не на смартфоні. Ця книга про те що між «площею» і «вежею» є простір. Саме його називають громадянським суспільством.
  •  
    Башни и соцсети 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    По Фергюсону, площади и башни являются основополагающими моделями коммуникации.
    Его книга - об иерархии и сети, вертикали и горизонтали. Обычно, история идет вокруг корпораций, государств и церквей. Однако горизонтальные связи, например, научные общества, группы выпускников университетов или социальные сети, имеют в истории не меньший вес. Нил уверен, что мир спасут сети единомышленников. Он предлагает сравнить современную эпоху с первым веком после того, как Гуттенберг изобрел печатный станок. Этот период совпадает с началом движения реформации Мартина Лютера в Германии, когда в Европе начали печатать Библию в переводе на родных языках, светские книги и, в конце концов, газеты. Американский политолог, автор монографии «Воображаемые сообщества» Бенедикт Андерсон называет это явление «печатным капитализмом», ведь буржуазии было выгодно печатать много книг и продавать их, следовательно, они поощряли читать. Людям надо было научиться читать, потому возникали школы. В эпоху книг ускорилось распространение информации, а сама она стала доступнее. Что-то похожее, как интернет в наше время.
    Книга Нила Фергюсона о том, как в разные времена горизонтали и вертикали конкурировали между собой. Фейсбук показывает, что не все узлы в горизонтальной системе одинаковы: какие-то люди имеют гораздо больше связей, к кому-то больше прислушиваются. Хотя нельзя сказать, что иерархии важнее сети или наоборот - и те, и другие имеют свою функцию. Социальные сети существовали и до интернета, а технологии могут лишь усугубить иерархии. Развитие глобальной сети в конце приведет к тому, что человек станет ненужным.
    Что касается самого человека, то он может быть членом нескольких сетей одновременно. Быть членом определенной семьи, иметь друзей, пользоваться социальными сетями и одновременно входить в высшую иерархическую структуру. И если обычные сети - это неконтролируемый процесс, то в иерархии всегда есть председательствующая фигура.
    Интернет в целом и социальные сети, по мнению Фергюсона, не всегда являются локомотивом демократии и угрозой авторитаризма. Когда-то безобидная Глобальная сеть стала прямой угрозой не только отдельной личности, народам, но и всей цивилизации. Автор объясняет, почему так произошло, опираясь на научные и исторические исследования. И как изменить существующий ход дел к лучшему.
    Из того что запомнилось. Фергюсон настаивает на том, что необходимо восстановить сеть интеллектуалов, а еще что лучше проводить время в парке, чем уткнувшись носом в смартфон. А еще говорит о том, что полуправда - это еще хуже, чем фейк. Фергюсон предостерегает, что людей, способных разоблачить полуправду, катастрофически мало. Поэтому критически важно иметь сеть честных людей, которые смогут ложь назвать ложью, и сделают это максимально быстро - в первый день скандала или распространения лжи. Если достаточного количества таких людей не будет, то ложь может уничтожить всех и вся. Согласитесь, глубокие мысли.
    Считаю, что такого гиганта, как Нил, надо слушать вживую. Ну, а пока возможности нет, можно почитать «Площади и башни». Проникнуться жизненными наставлениями, о многом задуматься.
  •  
    Чи навчаться мережі не тільки атакувати?
    Третя прочитана книжка Ніла Фергюсона і третя написана досить цікаво. Її темою є питання мереж («площ») та ієрархій («веж»).
    Може здатися, що мережі – це винахід сучасності. Але автор на багатьох історичних прикладах показує ефективність мереж в минулому. Мережі Реформації, які утворилися внаслідок винайдення друкарського верстата й діяльності Мартіна Лютера, мережі доби Просвітництва, мережі доби європейських революцій, більшовицька й націонал-соціалістична мережі. Мабуть, якби автор глибше вивчив історію України, то написав би ще один розділ про ще одну ефективну мережу – Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію.
    Відповідно, такий же екскурс в історію ієрархій – як в політичній, так і економічній сферах.
    То що краще й ефективніше – бути на чолі ієрархії чи бути впливовим у різних мережах? Мабуть, треба виходити з мети, якої треба досягти.
    Важко заперечити той вплив, який здійснюють мережі в сучасному світі. Чи переміг би Обама Маккейна у 2008-м, якби не вів активну кампанію в інтернеті? Чи розпочалася б «Арабська весна» у Тунісі, Єгипті, Ємені без мережевої самоорганізації? Якими б були результати «Брекзіту» без мільярда цільових рекламних оголошень в інтернеті? Чи була б можливою перемога Трампа без гіперактивності і фейків у соціальних мережах? Знову ж таки, якби автор писав книгу трохи пізніше, то він би точно згадав про вплив мереж на перемогу В.Зеленського.
    Однак історичний досвід і сучасні події, як на мене, свідчать про те, що мережі «навчилися» досить ефективно атакувати, розхитувати й руйнувати ієрархії. Мережі активні, мобільні і важко вловимі, а ієрархії – неповороткі, безініціативні й залежать від рішень верхівки.
    Але чи здатні мережі «навчитися» так же ефективно будувати не віртуальні, а реальні, міцні й ефективні системи та управляти ними?
  •  
    Политология для масс
    Существует современная академическая дисциплина, называемая «теорией сетей», в которой статистики и социологи проводят свои дни, создавая сложные графики, чтобы проиллюстрировать связи между всем от нового до ядерной энергетики, используя математику для количественного определения содержания этих графиков. Теория сетей лежит в основе «Площади и Башни», которая полна паутинных графов с взаимосвязанными и перекрывающимися линиями различной толщины. Это достаточно интересно, а иногда даже освещает. Правда, Фергюсон скрывает множество проблем с определениями. Например, он не указывает, что иерархия является дочерним элементом сети с ограниченным или нулевым боковым соединением между узлами. Но это, в сочетании с приведением множества различных типов сетей и признанием Фергюсона, что «большинство сетей являются иерархическими в некоторых отношениях», подразумевает континуум между сетью и иерархией, а не резкое разделение, на котором Фергюсон опирается на всю книгу. Другая проблема заключается в том, что сетевое соединение никогда не обсуждается.
 
Характеристики Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку
Автор
Ніл Фергюсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Катерина Диса
Кількість сторінок
568
Ілюстрації
Кольорові вклейки
Формат
140x210 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7552-77-1
Тип
Паперова