У другий книжці дилогії «Плахта» розповідається про події на півдні та сході України. Історії мешканців Донецької та Луганської областей. Спогади херсонців, одеситів, жителів Миколаєва, Мелітополя, Очакова, Харкова, Ізюма.

Війна – найбільше горе, яке лише можна уявити. Це величезні людські втрати, гіркі сльози і тваринний страх. Відчай, втома, спустошення вкупі з відвагою, сміливістю та нескореною волею українців. Більше року триває наш супротив. Більше року замість життєдайного зерна поля засіваються мінами та вибухівками. Дорогами, якими щодня возили хліб, овочі, льон, відтепер возять гуманітарну допомогу, зброю, пальне. Небом, яким завжди квапились пасажирські літаки, ширяють крилаті ракети. Наш світ змінився дощенту. Наші душі зотліли і воскресли наново.
Кожен зазнав сповна.Кожен залишився вірним Україні.