Цікава книга, яка дозволить не тільки насолодитися гарним і закрученим детективним сюжетом, а й разом з головним оповідачем історії перенестися в тихе (зазвичай і в основному) провінційне англійське містечко, відчути затишок за чашкою чаю, поспостерігати за сімейними драмами і, в самісінькому кінці, зустрітися з міс Марпл та відзначити непересічну гостроту її розуму та знання людської природи.

Міс Аранделл - багата стара леді з маленького містечка Маркет Бейсінг - падає зі сходів після "нещасного випадку" з м'ячиком її собаки Боба. Вона змінює заповіт, але невдовзі помирає від "природних причин". Родичі сподіваються на спадщину, але заповіт лишає все компаньйонці Мінні Лоусон. Пуаро отримує анонімний лист від самої міс Аранделл (написаний перед смертю), де вона натякає на небезпеку. Бельгієць з Гастингсом приїжджають розслідувати - і виявляють, що "нещасний випадок" міг бути спробою вбивства, а смерть - отруєнням. Підозрювані - класична родина: племінники з фінансовими проблемами, невістка з таємницями, лікар, компаньйонка. Є духовні сеанси, "привид" і собака, який знає забагато. Крісті грає на темі "провидіння" - чи це доля, чи чиясь хитра рука? Зачепила атмосфера маленького містечка - плітки, чаювання, родинні інтриги, і як Пуаро розплутує все психологією й увагою до дрібниць (особливо до собаки Боба). Гастингс наївний, Пуаро блискучий, з гумором і вусами. Фінал - чистий трюк: все просто, але геніально приховано.

Просто неймовірна книга. І як детектив, і як просто класичний соціальний роман. Мені дуже сподобалася сама оповідь, історія і розвиток романтичних ліній на фоні загадкових убивств і тотального терору анонімними листами. Книжка не товста, але змогла передати як красу, так і жахіття, що сховані в людині. І ще, певною мірою, ця книга - ще одна історія про гидке каченя. Зі щасливим кінцем)