Відгук на книгу письменниці Оксани Лущевської я пишу вперше, що дуже дивно)), оскільки в нашій бібліотеці живуть досить чимало творінь пані Оксани) Отже, час настав, і з легкої руки почнемо з однієї з найцікавіших книжечок - з колоритної, яскравої, веселої "Папужки"! Книга невеличка, квадратної форми, з досить міцною обкладинкою (наш менший читач особисто перевіряв) і неймовірною за кольористикою: насиченість барв, їхнє поєднання роблять ілюстрації книжечки привабливими і казково чарівними; здається, підморгнеш їй і Папужка злетить, посміхаючись, тобі назустріч "Не мене ти шукаєш?? Привіт!!" За ці живі відчуття ми дякуємо дуже талановитій і самобутній Каті Степаніщевій! А ще - окремі сердечка даруємо Каті за оформлення імен письменниці та ілюстраторки на обкладинці: це так мило і оригінально! Щодо віку читачів "Папужки", то маю сказати, що і майже 3х річний Андрійко гортав книжечку зацікавлено, а коли почув знайомі слова пісеньки із улюбленого "Короля Лева", то зрадів неймовірно)), так жваво "підспівував" знайому мелодію! 9.5 річна Марійка радо прочитала "Папужку" теж! І не раз)) Адже у книзі є квест, щоб знайти ім'я папужки, галерея видів папуг, складові клітки. Та і як можна не полюбити папужку, яка і малює, і танцює, і весела і яскрава, та ще і говорить різними мовами! Крім того, папужка вміє вимовляти прості і складні слова. Складні зацікавлять дитину дізнатися, що ж вони означають, а прості слова захоплять дітей у веселу гру: "ці-ві-кі": Марійку вони надихнули пригадати одну гру, до якої ми повертаємося час від часу - це коли береш якесь слово і замінюєш всі голосні у цьому слові на однакову голосну. Наприклад, слово "вінегрет" і голосна "у" - "вунугрут" і тд. Можна загадувати голосні по черзі один одному. Це завжди весело))) Крім того, книга весела і дитяча, але піднімає серйозну тему переживань дитини за долю своєї папужки. Проте, здається, коли цю книгу прочитає дитина, яка так само випадково випустила свою папужку і переживає за неї, то дитині стане легше на душі, веселіше і спокійніше, така собі папуготерапія))) Хочеться подякувати за приємне знайомство із однієї з найпопулярніших домашніх улюблениць Видавництву "Чорні вівці" і талановитій авторці Оксані Лущевській! Завдяки такій невеличкій книжечці діти просто і легко знайомляться із основними фактами життя папуг, а також із відчуттям відповідальності за свою улюбленицю. Сміливо і впевнено рекомендую всім познайомитися із "Папужкою"!

Книжечку "Папужка" я купила відразу, як дізналася про її вихід. Має ж бути у моєї Веронічки книжечка про дівчинку Веронічку. У книзі йдеться про дівчинку, яка випадково випустила свого папугу, детально описано цей процес, щоб усім небайдужим було легше допомогти їй у пошуках. Така простота викладу інформації дуже зацікавлює дітей. Доня з радістю вивчила усі складові клітки і види папуг. З часом ми видивилися у м'ясному магазині навпроти нашого будинку на вікні клітку з двома папужками. Всю зиму ми з донею здійснювали туди паломництво, Веронічка щоразу робила інвентаризацію майна пташок згідно з книжковим описом. Поїлочка, жердинка, драбинка, годівничка, дзвіночок... це все я можу з легкістю назвати зараз, не маючи при собі книги. Доня змогла вивчити у 2,5 роки, і я не відстаю))) З часом мені почало здаватися, що наші спини ловлять косі погляди продавців, адже ми ніколи нічого не купуємо. Та ми не припинили свої походи, а, навпаки, Веронічка почала водити екскурсії до папужок – запрошувала своїх друзів подивитися на хвилястиків і розповідала їм про всі елементи їхнього житла. З сюжету доні найбільше сподобалося повторювати папужчині скоромовки "Кі-ці-ві, ці-кі-ві, ві-кі-ці" і те, що вона грала на гітарі, співала і малювала лапками. Нещодавно навідалися у селі до сусідської бабусі подивитися на її папуг, і доня допитувалася, чи вміють її папуги малювати чи співати, вона навіть намагалася показати, як це треба робити. Мені сподобалося, що ця книга викликала у доні неабияке зацікавлення і любов до папуг, хоча трішки радію, що поки що вона не просить їх купити, бо ми, кочівники, не можемо собі зараз це дозволити.

Одного дня маленька дівчинка випадково випустила свою зелену кумедну папужку на ім'я Ківі з клітки, і та втекла. Дівчинка дуже сумувала за нею і розповідала про папужку тим, до кого, можливо, потрапить її папужка. Вона розповідала про її зовнішній вигляд, різні види папуг (її Ківі була хвилястою папужкою), потреби й уподобання папуг (що повинно бути у клітці для них), уміння й смакові пристрасті папужок, а також хобі Ківі та її страхи. Зворушлива та ніжно-емоційна історія про любов дівчинки до домашнього улюбленця. Завдяки цій книзі дитина зможе дізнатися про те, що треба бути відповідальним за тваринку, яку бере додому, піклуватися про неї, грати і спілкуватися з нею. Адже домашній улюбленець - це не іграшка, а майже як член родини. Історія про папужку супроводжується яскравими й кумедно виконаними ілюстраціями. Книга невеликого квадратного формату, дуже комфортного для читання і розглядання картинок. Сторінки й обкладинка м'які. Тексту у цій історії небагато, основне - це зображення цікавого способу життя папужки.