Не перша книга цього автора, яку я прочитала. Але це та книга, в якій я щось не зрозуміла, до дечого не доросла… Дуже мені сподобалися "філологічні" вкраплення про роботу головного героя, його лекції, аналізи поезій, роздуми про поетів. Поети та художники – два пласти, на яких базується значна частина сюжету, в якому реальність тісто переплетена із вигадкою, а подекуди й із справжнім божевіллям. Минуле й теперішнє, а часом і майбутнє, неначе ганяються одне за одним, виступаючи по черзі наперед. Найбільше мене зачепила перша частина, де з кожним прочитаним десятком сторінок було якесь нове відкриття, важлива деталь або ж і зовсім таки неочікуваний поворот сюжету. Друга частина видалась дивною, а подекуди й малозрозумілою. А от третя хоч і більш-менш спокійна й досить таки реалістична й ясна у сприйнятті, проте не для мене. Інтригуючий та цікавий початок, спроба покінчити з минулим життям і життям взагалі, смерть як кінець для когось і як чийсь початок, численні жінки, зради, вбивства, покинуті діти й ті, яких не було, усі етапи дорослішання й намагання заради когось/чогось жити, зміни, перипетії, пошуки… А що з цього зацікавило б найбільше у книзі вас? І це ще далеко не весь список.