Історія Дженніфер та Еллі - це кохання та зрада в одному флаконі. Це історія двох жінок, між котрими різниця в сорок років. Це історія про кохання до чоловіка, яке суперечить поглядам суспільства та нормам моралі. Дженніфер покохала журналіста, що мав написати статтю про її чоловіка. Так, спершу можна вважати жінку винною у зраді. Можна звинувачувати її у всіх гріхах, у тому, що вона невдячна та порочна. Крім одного але... Але Дженніфер разом з Ентоні дізналась, що таке справжнє кохання. А що ж таке справжнє кохання? Це не там, де говорять про твої недоліки у гучній компанії, щоб показати свою зверхність над кимось, не тоді, коли змушують робити так чи інакше, щоб догодити собі, не так, щоб зненавидіти власне життя. Якби Еллі Говорт не знайшла лист сорокарічної давності, вона не познайомилася б з цією чудовою історією кохання і не з'єднала б два серця, що більше сорока років не могли битись в такт своїм почуттям. Якби вона не знайшла цей лист, вона ніколи б не зважилась покінчити стосунки з одруженим чоловіком. Якби вона не знайшла цей чужий лист настільки пронизаний коханням, вона ніколи б не зустріла власне. Ця книга не про подружню зраду. Вона про зраду загалом. Бо зрада буває не тільки фізична. Набагато більше болить, коли зраджують душу у будь-якому вигляді. Навіть звичайнісіньким словом. Книга однозначно вартує вашої уваги! Рекомендую! 5/5

Очень интересная и непростая история. Здесь Джоджо Мойес вновь решила переплести судьбы людей из разных временных отрезков. В одном романе параллельно разворачиваются сразу две истории. Одна из них происходила несколько десятков лет назад, а другая в наши дни. Героини романа не похожи друг на друга, но все-таки их связывает одна загадка, тайна, которую хранит влюбленная женщина уже много лет. История весьма нестандартная. На протяжении романа мы можете наблюдать не только за развитием событий, следить за воспоминаниями героев, но и читать прекрасные письма, которые мужчина написал для своей возлюбленной. Эти письма действительно прекрасны, они полны чувств и эмоций. Но мне было сложно принять финал таким, как его видит автор. Хотелось бы, чтобы такая история развивалась и завершилась несколько иначе, но, возможно, в жизни происходят именно такие спонтанные повороты, которые делают каждую историю любви особенной. Роман, безусловно, очень интересный, так что могу смело его рекомендовать всем, кто любит романтические истории и является поклонником творчества Джоджо Мойес. Автору прекрасно удаются сентиментальные и трогательные романы, в которые она добавляет немного юмора и делает каждый из них особенным и запоминающимся.

Кожного разу , коли починаю читати любовний роман, щиро дивуюсь жіночим долям.Настільки різні і такі схожі. Але Кожна жінка мріє про кохання і це добре... якби часом не було так сумно. Вона дала йому нове імя Бут. Це було весело - просто говорити з ним, слухати його розповіді . Він був іншим, не схожим на тих , яких вона раніше зустрічала. Одне його вибачення здається таким романтичним і повним ніжності , що здається може розтопити серце будь-якої жінки: "...Саме тому я знову застібнув ґудзика на твоїй сукні. І саме тому ось уже другу ніч я не сплю та ненавиджу себе за єдиний достойний вчинок у своєму житті." Але що робити двом закоханим, коли вони залежні від обставин?- лише тікати. Все би так і було, якби не обставини , що змінили їх назавжди. Це були просто зламані долі, душі яких не мали спокою. Але чи назавжди це, ще треба дочитати читачеві. Вони би так і жили кожен своїм життям, роботою і нездійсненними мріями якби не клаптик паперу, який Еллі знайшла написаного від руки листа: "Моя найрідніша і єдина... Якщо ти не прийдеш, я зрозумію, що незважаючи на всі наші почуття одне до одного, їх усе ж таки недостатньо. Я не звинувачуватиму тебе ,рідненька. Знаю, останні тижні були для тебе нестерпними, і я чудово розумію ,що ти відчуваєш. Я ненавиджу себе за те ,що став причиною твого нещастя." Еллі щоразу перечитує ті рядки. Вона розуміє , що в клаптику паперу більше емоцій , ніж у всіх повідомленнях написаних її коханим. Їй так сумно від цього...Але ця історія не дає їй спокою, і Еллі вирішує розшукати власника цього листа. Та чим більше вона шукає , тим більше пригод з нею стається і змінюється її власне життя. Для фанатів Моєс (як я )))це просто must have у своїй бібліотеці.)