"ОСКАР І РОЖЕВА ПАНІ" Еріка-Еммануеля Шмітта – дуже чуттєва історія про хворобу та смерть. Твір наповнений величезним болем, вірою та є дуже емоційним, твір про дорослі роздуми очима дитини. Це історія, що змушує замислитися над такими речами, як то швидкоплинність часу, побудову гармонійних стосунків, насамперед з рідними. Історія розказує про хворобу хлопчика на ім’я Оскар, яка не піддалася лікуванню і врешті герой помер. В своєму малому віці Оскар зіштовхнувся з неабиякими випробування, як то нестерпний біль, обман, що викликав неабияке розчарування, зі сторони дорослих і найрідніших йому людей – батьків. Після невдалої операції та неефективного лікування хлопчику лишалося жити небагато часу. Хлопчик настільки подорослішав в лікарні, що навіть відверто та по-дорослому прокоментував лікарю розуміння ситуації, сказавши, що лікар не винен в тому. Адже коли хлопчик відчував незручність лікаря, він почувався винним в тому. Справжньою підтримкою і другом для Оскара стала працівниця лікарні літня жінка пані Бабця-Ружа. В час, коли хлопчик зневірився в своє одужання, вона вселила в нього віру, запропонувавши йому написати листа Богу та висловити свої думки в ньому. Разом з тим, Бабця-Ружа запропонувала хлопчикові пограти в гру, в якій кожен день життя в цей час за порадою Бабці-Ружі в нього дорівнював десяти рокам, аби Оскар зміг відчути і безтурботне дитинство, бентежну юність, і зрілість з одруженням, дорослими проблемами, кризою середнього віку та неминучою старістю. В своїх листав Оскар описував свої переживання, перші поцілунки, перше кохання, ревнощі, відчай та радість. Тобто, в такий спосіб листи Оскара охопили різні періоди і події, які б міг прожити хлопчик, будучи здоровим. Спочатку не розуміючи того, але відкриваючи Бога для Оскара, Бабця-Ружа знаходить його сама і тому дописує останній дванадцятий лист, в я кому повідомляє Богу, що Оскар помер в той час, коли вона з його батьками вийшли на каву, що він зробив це без них, аби уберегти їх від моменту безжального свого зникнення. Вона зазначає про свій біль від смерті хлопчика, але не порівнює з нестерпним болем, які відчувають його батьки і дякує Богу за знайомство з хлопчиком, через яке вона була дотепною, вигадувала легенди, відчувала радість.

Цю невеличку тоненьку книжечку можна прочитати за декілька годин. Та після її прочитання Ваше життя не буде таким, як раніше, бо ,, Оскар і Рожева Пані " належить саме до таких книжок, що змінюють життя. Наприклад, у Франції читачі літературного часопису ,, Lire " віддали їй почесне 4 - те місце після Біблії, ,, Трьох мушкетерів " та ,, Маленького принца ". ,, Мене звуть Оскар, мені десять років, я підпалив кота, собаку, будинок ( здається, навіть підсмажив червоних рибок ), це мій перший лист до тебе, бо досі мені бракувало часу через навчання ". Саме такими словами розпочинається перший лист Оскара до... Бога. Він - важкохворий, він про це знає і йому залишилося прожити лічені дні... ,, Лікарня - суперсимпатичне місце, де повно дорослих у гарному настрої, які голосно розмовляють, багато іграшок і рожевих пань, які хочуть гратися з дітьми, а також друзів, які завжди готові прийти на допомогу, як от: Шинка, Ейнштейн або Поп Корн, коротше кажучи, лікарня - це рай, якщо ти належиш до хворих, які радують. Я ж більше не радую." Саме одна з таких жінок у рожевих халатах, які приходять ззовні, щоб якийсь час побути з хворими дітьми, стає хорошою приятелькою для Оскара. Він називає її Бабцею - Ружею. Вона радить хлопчику почати писати листи до Бога, завершуючи кожен одним проханням. Протягом наступних останніх дванадцяти днів Оскар пише листи, живе кожним днем, кажучи собі, що цей день дорівнює десятьом рокам. Він ,, народжується ", ,, дорослішає " , ,, закохується " , ,, переживає кризу середнього віку ", ,, примирюється з батьками ". Останній лист - найкоротший: ,, Дорогий Боже, сто десять років. Багатенько. Мені здається, я помираю. Оскар. " Дива не стається... Хлопчик помер... Протягом останніх трьох днів на журнальному столику Оскара стояла табличка з написом ,, Тільки Господь має право мене розбудити ". За мотивами книги поставлено однойменну п'єсу.