Усі способи впливу на народ хороші, будь-яке розмаїття натовп приймає й закидає у свій безмірний шлунок — була б цукерочка солодка та обгортка яскрава, проте засоби масової інформації стоять тут у особливому ряду. Вони, хто з політичних переконань — таких мало, а хто з матеріальних міркувань — цих більшість, можуть гори зсувати — на догоду багатим гаманцям своєю тарабарщиною скручують будь-яку шию будь-якій публіці: хочете, створять ефект причетності аудиторії до подій, що відбуваються за тисячі кілометрів від неї, побажаєте — стежитимуть за тим, щоб потрібна думка нехай з гниляком, нехай капосна, лунала з вуст авторитетного й компетентного джерела. Що замовите, те й отримаєте, все по чесному: більше грошей — більше головного болю й зубного скреготу, менше грошей — гівниста картинка. Масу виваляють у лайні так уміло, що вона й не здогадається, що її думку викинули в сміття, вона й не розуміє, що телевізійне або газетне базікання з душком — усі, відчувши власну значущість, тріумфують, усім, хто потрапив із "грязі в князі", радісно. Багато хто сходить реготом, але найдужче сміються засоби масової інформації — вони знають, що і як...