З цією книгою трішки пов'язана і моя доля, бо свого часу хотів її перекласти, але не склалося. Тому з великою цікавістю взявся читати переклад у виконанні Є. Даскал. Висновок: може колись я особисто втратив нагоду перекласти цю книжку, однак Україна здобула пречудовий переклад, який там і хочеться читати. Саме завдяки багатому, якісному, цікавому лексикону, цей твір можна вважати "високою літературою". Гострих сюжетних вістів тут не знайти, звичайнісінька собі історія про Ольгу, її життя від дитинства до самісінької смерті. Життя звичайної людини в незвичайну епоху. Епоха до Першої світової війни, війна, повоєнні настрої, початок Другої світової... На цьому тлі автор описує соціальну нерівність, негативне ставлення до жінок, які вирішують здобути освіту, проблема вагітності до одруження, бідність та багато інших тем, які рівною ниткою проходять крізь весь роман. Відсутність гострих сюжетних поворотів компенсують цікаві роздуми, спостереження, дуже гарно дібрані фразеологізми, влучні цитати. Одним словом - читаєш звичайну історію, але відчуваєш, як багатіє душа. Якщо порівнювати з "Читачем" того ж Шлінка, то різниця невеличка. Можливо, у "Читачі" цікавіший сюжет, однак цю книжку теж краще не оминати й таки виділити кошти на її придбання. Є. Даскал же хочу подякувати за чудовий переклад і побажати нових творчих звершень!

Історія однієї здавалося б звичайної жінки та її кохання, яке вона пронесла через все своє життя аж до самісінької старості. Ольга з бідної родини. Герберт з сім'ї заможної. Спочатку їх зводить дружба. А далі приходить кохання. І не просто закоханість, а справжні почуття. Ольга має намір стати вчителькою. І вона прикладає всі зусилля, щоб цього досягти. А Герберт тим часом воює в Африці. Вони пишуть один одному листи і зустрічаються при можливості. Після повернення з війни Герберт починає подорожувати. А Ольга викладає в школі і чекає на кожну зустріч з коханим. Батьки Герберта не дають згоди на його шлюб з Ольгою і він просто відмовляється від усього, що має успадкувати. Але Ольга просить його не сваритися з батьками і просто почекати. І Герберт вирішує здійснити тим часом експедицію в Антарктику. І знову Ольга залишається його чекати. Та чи діждеться вона його на цей раз? Чи він зможе осісти на одному місці на все життя? Мені сподобалося як легко написана книга. Просто від сторінки до сторінки поринаєш у життя героїні, її почуття, її думки. Сама Ольга теж така витримана і спокійна. З величезним серцем. Її кохання до Герберта безмежне і водночас таке тихе. Те, як вона його чекала і в усьому підтримувала просто захоплює. Дуже мудра та віддана жінка. Цікавим був поворот сюжету, коли розповідь перейшла до іншого персонажу. А в кінці взагалі можна почитати листи, які Ольга писала Герберту під час його подорожі в Арктику. І всі її почуття, емоції і таємниці стануть відомими. Повість дуже душевна і не співпереживати просто не можливо. Однозначно чудова книга.

В образі Ольги стільки тверезого ставлення до життя! Вона реально оцінює дійсність. Любить своє тихе буття. Досягає успіхів у праці. Однак разом із тим в серці жінки теплиться мрія. Вона хоче бачити поряд коханого чоловіка. І створює його образ поряд, розмовляючи з ним, уявляючи, як вони разом консервують варення… А потім ця тверезомисляча людина здійснює вчинок, яким хоче показати своєму народові, що потяг до величі призводить до поганих наслідків. Проте лише шкодить собі. Роман Шлінка базується на реалізмі, але в нього вплетено трішки того безумства, що живе в людській душі. Хоча книга описує події, котрі охоплюють близько століття, це в першу чергу історія про людську душу: її надії, відчай, страх і боротьбу. Оповідь про життя жінки не обійшлася без несподіваних поворотів. Коли читач думає, що ніби вже все ясно, відбувається щось неочікуване. Але чомусь до кінця книги хотілося вірити, що все у ній буде добре. Або принаймні передчувався драматичний фінал. Однак життя людини - не гостросюжетне кіно. І цим воно в "Ользі" таке реальне.