Буфонада, фарс, балаган, ексцентрика, прикол, гротеск, травестія, абсурд, пролог, далекоглядна труба, — і за всім цим ховається глибока стурбованість і тривога за майбутню долю людини. Чому саме "Одіссея..."? Тому що події відбуваються в біблійному світовому Потопі, за 5850 літ до сьогодення та за 3800 до вікопомної гомерівської "Одіссеї" і перегукуються з пригодами царя Одіссея, але мають свою філософію й сутність людини, яка за своєю природою, попри сподівання Творця, вочевидь, ніколи не стане праведною на землі. Адже саме Ной, праведник і провідця майбутнього безневинного людства з книги "Буття", стане батьком винарства і пиятики на землі. Отож в "Одіссеї..." він після потопу перетворюється на затятого колгоспного крадія, здирника-комірника. Перша, обрана Богом безневинна родина, розбещується, ще не сягнувши висохлої крайки землі, й Небесний творець, радо зустрівши її на суходолі, від несподіванки ледве не скрикне в страху: "Рятуйте!" й вкотре гірко помислить, чи не покупати її знову в дощі.