Знову потрапити у світ, створений просто для того, щоб гарно провести час і повеселитися, — було приємно. Звісно, можна почати говорити про те, що логіка місцями просто вийшла з чату. Книга більше про емоції та розвагу. Сцени 18+ цього разу мені не зайшли. Не тому, що авторка раптом стала гірше їх писати — ні, вони, як і раніше, написані добре. Просто для мене це був якийсь сумний кекс. Ну серйозно, відчуття було таке, ніби їй просто позичили чоловіка. А потім ще ці думки: «Ні, він не має обирати мене, він має обирати зграю». Ага. Що це взагалі за дивні закони? Чому саме в цій зграї все настільки нелогічно? Шукати логіку в культі я навіть не намагалася. Загалом книга залишила приємні враження, але до моїх улюблених у авторки вона не потрапила.