Феєричний роман одного з провідних українських письменників Володимира Шовкошитного побудований в оригінальному стилі поєднання повістей, оповідань та новел в єдиний літературний організм. Вражає не тільки барвистість мови та витончене почуття гумору, що пульсує на кожній сторінці твору, а й глибина філософських узагальнень головного героя в його самоіронічних спостереженнях. Напруженість сюжету змінюється спогляданням і роздумами над вічними питаннями, що постають перед світлою юною душею. Це роман-передчуття краху імперії зла, яка перетворює мільйони своїх громадян на деградовану масу. Водночас книга сповнена високих поривань і прагнень, де радість від перемоги над часто жорстокими обставинами та передчуття близького щастя обертається новими втратами надій, мерехтінням зникань. Але читача, як і героя, тішить незникомість цих мерехтінь.