Інколи трапляється так, що життя людини змінюється в одну мить, і ця зміна стає настільки кардинальною, що повернутися назад уже неможливо. Головний герой роману – юнак Філіп, який свого часу виховувався його родичем. Емброуз, дядько Філіпа, з метою підлікуватися їде до Європи і більше не повертається до Англії. Філіпу лише надходять листи від нього, з яких він дізнається, що дядько одружився на кузині Рейчел, але кожний новий лист усе більше сповнений тривогою і хвилюванням за майбутнє. Незабаром дядько помирає, а до Філіпа приїжджає його кузина і дружина дядька. Філіп упевнений, що вона винуватиця смерті дядька, але Рейчел настільки зачаровує всіх оточуючих, що ніхто не вірить у підступні плани Рейчел, і сам Філіп поступово закохується в неї. Утім, це не любовний роман. Це скоріш психологічний трилер, у якому авторка не розкриває до кінця всі плани Рейчел та її особистість. І сам читач може зробити власні висновки. Дуже захопливо і напружено, хоча фінал неоднозначний щодо головної героїні.

На мой взгляд, роман «Моя кузина Рейчел» совершенно не уступает по накалу страстей «Ребекке». Более того, здесь на протяжении всей книги сохраняется интрига. Во-первых, отмечу, что Рейчел является достаточно противоречивым персонажем. С самого начала мы видим предвзятое отношение к ней главного героя, брата её мужа. Он всячески её осуждает и мечтает как можно скорее отделаться от этой женщины. При этом Рейчел часто выступает в роли жертвы обстоятельств, но так ли это на самом деле. Автор недвусмысленно с самого начала намекает на достаточно враждебные отношения между главными героями, которые со временем меняются. Вот так просто то, кого он считал врагом, становится для него самым главным человеком в жизни, но сможет ли он простить её за смертный грех? История развивается более динамично, чем в той же «Ребекке» и что мне здесь понравилось, так как это неожиданный финал, который позволяет взглянуть на всю историю, в том числе и на героев с новой стороны.