Книга, яка складається з декількох вступів, власне тексту п'єси і післямови, яка має досить умовне відношення до п'єси, і в основному висвітлює результати жіночого руху, який зародився, надихнувшись Монологами і триває вже більше 20 років. Вступи мені сподобались. Вони прямим текстом декларують головні місії Монологів вагіни — прямим текстом говорити відверті слова, змовчування яких перекладає сором на жінок. Починаючи від анатомічних назв частин тіла і закінчуючи повідомленнями про насилля. Щодо ж текстів власне п’єси — тут в мене змішані враження. Деякі частини дуже сильні. Гарно звучать Монолог 5 «Моя розгнівана вагіна» і частина «Мене дістало», вони дійсно виглядають як маніфест, гнівний заклик, грубе тицяння носом в усе те, що прийнято згладжувати чи змовчувати. Але більшість монологів, як на мене читались занадто лірично, з великою увагою на форму, на дивність, рваність тексту. Можливо, я неправильно їх «читала». Може зі сцени вони звучать дійсно драматично і гучно і пронизливо. В написаному ж вигляді, схожому на білий вірш, часом справляли враження мистецтва заради мистецтва, яке применшувало, прикрашало, ховало жорстоку правду важких тем, зокрема насилля, домашньої жорстокості, збільшення рівня насилля над жінками під час природних катаклізмів, сексуального рабства, проблеми мусульманських, індіанських, трансгердерних жінок. Хоча монолог про зміну статі звучав дійсно гарно, от він мені сподобався. Хоча я все одно вважаю таку «ліричну» форму подачі не найкращою. Теми, направлені на прийняття жінками себе, пошук клітора, знайомство з своєю вагіною, прийняття запаху, волосся - важливі, але вже, на щастя, втрачають свою актуальність.

Признаюсь, что купила книгу из-за названия и потому что несколько лет назад слышала о постановке пьесы с таким названием. И совсем не знала что от неё ожидать. И это оказалось великолепно! Я пребывала в шоке от некоторой прочитанной информации-например про женщин для утешения… Много ужасных и страшных вещей, которые действительно нужно знать каждому. И мужчинам и женщинам. Настоящая женственность - это не про чакры и энергию. Это про принятие своей физиологии для начала! Глубоко тронула меня за душу. Советую всем!

Дивна книга, бо в ній виявилося абсолютно не те, на що очікувала. Вона переповнена жахливими фактами про вагіну та те, як через неї страждають жінки. Обрізання, зґвалтування, сексуальне рабство. Головним посилом книги є прийняття свого тіла таким, яким воно є; не відчувати себе жертвами та перестати мовчати про насилля; рухатися далі та називати частини тіла своїми іменами. Бо чомусь 'очі', 'рука', 'нога' сказати всі можуть, а 'вагіна' - соромляться. Структура книги теж цікава. Розповіді жінок, ой, вагін, у прозовій та віршованій формах.