Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця
Паперова книга | Код товару 271923
Yakaboo 4.5/5
Автор
Сюзанна Коллінз
Видавництво
КМ-БУКС
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2010
Перекладач
Уляна Григораш
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
384 с.

Усе про книжку Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця

"Хай везіння завжди буде на твоєму боці!" — побажали мешканці Округу 12 Катніс Евердін, коли вона вдруге вирушала на Голодні ігри. І їхнє побажання справдилося: Катніс дивом вижила. Але навіть вирвавшись із кількома іншими трибутами з кривавої арени, вона не може почуватися щас-ливою, адже Піта лишився в руках Капітолія, а Округ 12 зрівняли з землею. Панемом прокотилася хвиля повстань, і Катніс нарешті доведеться зробити вибір: померти в рабстві — чи загинути в боротьбі за свободу. Але вона ще навіть не уявляє, що вороги здатні вміло вдавати друзів, а друзі в небезпеці тільки через те, що знайомі з Катніс.

Характеристики
Автор
Сюзанна Коллінз
Видавництво
КМ-БУКС
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2010
Перекладач
Уляна Григораш
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
384 с.
Рецензії
  •  
    Голодні ігри 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Сюзанна Коллінз безумовно створила один з найкращих прикладів молодіжної антиутопії. Голодні ігри, як не дивно, я раніше не читав і не дивився не мало відомої екранізації. Але коли все ж рішився - жодного разу не пожалів. Автор настільки уміло написала свій роман, що при читанні в мене не було жодного бажання зупинитися, і всі три книги я прочитав за 4 дні, що багато говорить про манеру написання автора і про те, як вона здатна зацікавити читача.
    Я залишився повністю задоволеним образами головних героїв: Катнис Евердін і Піта Меларк. Катнис - з першого погляду непохитна дівчина, яка є досить твердохарактерною, проте після ознайомлення з персонажем можна точно сказати, що вона звичайна дівчина, яка потребує любові і допомоги. Піта - хлопець, який ще з першою книги завойовує серця читачів своєю мужністю і відданістю. Вони обоє пережили дуже багато на шляху до свого щастя. Зокрема в цій частині книги Катнис, яка була лицем повстання і Піта, якому ще в кінці другої книги влада добряче промила мізки переносять, напевне, найважчі їхні випробування. А те, як вдасться їм це перенести, і чи вдасться взагалі, ви дізнаєтеся з самої книги.
    Тому я спішу дивитись екранізації, а вам раджу скоріше приступити до прочитання цього роману, якщо ви ще досі цього не зробили.
  •  
    Проти всіх 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я люблю антиутопії. Завжди цікавило, як зможе розвиватися людство після масштабних катастроф. "Голодні ігри" - це одна з найяскравіших та найбільш динамічних антиутопій, які я коли-небудь читала. Колінз створила захоплюючий футуристичний світ, де правляча верхівка утримує людей під тотальним контролем. Події відбуваються у Панемі - країні з дванадцяти округів, збудованих на руїнах Північної Америки. Владу тримає у своїх залізних руках Капітолій. І щоб досягнути максимуму покори громадян було створено смертельне протистояння двадцяти чотирьох учасників - по двоє з кожного округів. У непростій боротьбі виживав лише один - найсильніший, найшвидший, найсміливіший.
    Проблема тоталітарного світу актуальна і в двадцять першому столітті. Яскраво зображено протистояння держави і народу. Залякані, напівголодні селяни настільки принижені, порабовласнені та поставлені на коліна, що участь в Голодних Іграх - це шанс забезпечити безбідне існування, можливість отримати додаткові талони на продукти харчування. Люди змирились зі своєю долею. Вони лише інструменти в руках президента-диктатора. Кожний день - це боротьба за виживання. Чи можна піти проти системи? Могутність Капітолію необмежена. Можна спробувати втекти, але за це знищать твою сім'ю. Можна з 12 до 18 років надіятись на фортуну і подумки клястись, що не дасиш їй шансу забрати життя твоїх дітей, оскільки зарікаєшся їх ніколи не мати. А можна, як Катніс порушити встановлені правила, йдучи за покликанням моралі.
    Сюжет розвивається надзвичайно динамічно. Книга читається за кілька годин.

Купити - Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця
Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця
86 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Сьюзен Коллінз
Сьюзен Коллінз

Сучасна американська письменниця, сценарист дитячих програм і мультфільмів, автор знаменитої трилогії "Голодні ігри" і сценарію до однойменного фільму Сьюзен Коллінз народилася в невеликому містечку американського штату Коннектикут. Її батько був істориком і військовим льотчиком - випробувачем. Він побував у В'єтнамі, та до того ж - ріс в роки Великої депресії, тому й умів добре полювати і виживат...

Детальніше

Рецензії Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця

4.5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Голодні ігри 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Сюзанна Коллінз безумовно створила один з найкращих прикладів молодіжної антиутопії. Голодні ігри, як не дивно, я раніше не читав і не дивився не мало відомої екранізації. Але коли все ж рішився - жодного разу не пожалів. Автор настільки уміло написала свій роман, що при читанні в мене не було жодного бажання зупинитися, і всі три книги я прочитав за 4 дні, що багато говорить про манеру написання автора і про те, як вона здатна зацікавити читача.
    Я залишився повністю задоволеним образами головних героїв: Катнис Евердін і Піта Меларк. Катнис - з першого погляду непохитна дівчина, яка є досить твердохарактерною, проте після ознайомлення з персонажем можна точно сказати, що вона звичайна дівчина, яка потребує любові і допомоги. Піта - хлопець, який ще з першою книги завойовує серця читачів своєю мужністю і відданістю. Вони обоє пережили дуже багато на шляху до свого щастя. Зокрема в цій частині книги Катнис, яка була лицем повстання і Піта, якому ще в кінці другої книги влада добряче промила мізки переносять, напевне, найважчі їхні випробування. А те, як вдасться їм це перенести, і чи вдасться взагалі, ви дізнаєтеся з самої книги.
    Тому я спішу дивитись екранізації, а вам раджу скоріше приступити до прочитання цього роману, якщо ви ще досі цього не зробили.
  •  
    Проти всіх 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я люблю антиутопії. Завжди цікавило, як зможе розвиватися людство після масштабних катастроф. "Голодні ігри" - це одна з найяскравіших та найбільш динамічних антиутопій, які я коли-небудь читала. Колінз створила захоплюючий футуристичний світ, де правляча верхівка утримує людей під тотальним контролем. Події відбуваються у Панемі - країні з дванадцяти округів, збудованих на руїнах Північної Америки. Владу тримає у своїх залізних руках Капітолій. І щоб досягнути максимуму покори громадян було створено смертельне протистояння двадцяти чотирьох учасників - по двоє з кожного округів. У непростій боротьбі виживав лише один - найсильніший, найшвидший, найсміливіший.
    Проблема тоталітарного світу актуальна і в двадцять першому столітті. Яскраво зображено протистояння держави і народу. Залякані, напівголодні селяни настільки принижені, порабовласнені та поставлені на коліна, що участь в Голодних Іграх - це шанс забезпечити безбідне існування, можливість отримати додаткові талони на продукти харчування. Люди змирились зі своєю долею. Вони лише інструменти в руках президента-диктатора. Кожний день - це боротьба за виживання. Чи можна піти проти системи? Могутність Капітолію необмежена. Можна спробувати втекти, але за це знищать твою сім'ю. Можна з 12 до 18 років надіятись на фортуну і подумки клястись, що не дасиш їй шансу забрати життя твоїх дітей, оскільки зарікаєшся їх ніколи не мати. А можна, як Катніс порушити встановлені правила, йдучи за покликанням моралі.
    Сюжет розвивається надзвичайно динамічно. Книга читається за кілька годин.

  •  
    Пам'ятай, хто твій ворог (с) 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Сюзанна Коллінз започаткувала моду на підліткові антиутопії, написавши "Голодні ігри". Книга жорстока, але в ній дуже реалістично зображене тоталітарне суспільство, в якому люди, окрім групи обраних, є лише гвинтиками системи. І що парадоксально, усі такі держави будуються за одним і тим же зразком, незалежно від того, це Панем, чи СРСР...
    "Переспівниця" - вже третя частина трилогії. Перша була, мабуть, найкривавіша з трьох, а друга - найцікавіша і найоригінальніша. Фактично, у ній розкривається весь задум твору. Мені здається, що взагалі вся трилогія задумувалась заради другої частини. Що ж до третьої, то у мене склалося враження, що вона просто висмоктана із пальця, бо усю "Пресмішницю" можна було б укласти в один розділ. У книзі надто детально описується перебування Катніс у лікарні (а це десь півкниги), діалоги дуже затягнуті. Піта із позитивного героя перетворився у абсолютно безвольного хлопця і вже трохи набридає, що Катніс мусить його постійно рятувати. Надто вже фантастичною описана наука майбутнього і надто вже просто, аби Піта зненавидів Катніс тільки тому, що піддався впливу Капітолія. По моєму, було б набагато цікавіше і більш неочікувано, якби він виявився негідником і свідомо перейшов на сторону ворога. Але за що варто поставити повісті плюс, так це за сцену гибелі дітей. Для мене це одна з найсильніших сцен трилогії. Кінець міг би бути цікавим, непередбачуваним і сповненим смислу, якби... Якби не прагнення письменниці закінчити історію традиційним хеппі-ендом, який псує враження від циклу.
    Та в будь-якому разі, хоч я і не прихильник антиутопій, історія мені сподобалася, сподобався той контраст між гламурним шоу-бізнесом і суворою реальністю, який майстерно змалювала автор.
  •  
    Гра №3
    "Переспівниця" стала останнім акордом захоплюючої історії про Катніс Евердін — дівчину у вогні. Завершальна книга нажаль не призвела того ефекту, на який можна було б розраховувати після дуже цікавого "У вогні", а також залишила по собі не дуже приємні емоції.

    Сюжет третьої книги помітно відрізняється від сюжету перших двох, у яких основною подією були Ігри. "Переспівниця" ж пропонує нам інший ракурс. Якщо "Голодні ігри" вводили читача у курс подій та описували світ Панему, "У вогні" став переламним моментом в історії, революцією, то "Переспівниця" це вже історія про війну, тому емоції після себе вона залишає пригнічені. Третя книга є найбільш трагічною, сумною та болісною. Саме тут героям книги довелося пройти через найгірше у їхньому житті.

    Хтось змінить сторону і стане ворогом, хтось егоїстично досягає своїх цілей, жертвуючи людьми, багато хто стане цими жертвами, багато хто пожертвує своїм життям. Ті, кому вдача таки всміхнеться, і вони виживуть, втратять забагато, щоб жити так, як раніше. Переспівниця у цій частині увійде у повну свою силу, хоч вона і не розумітиме, що з нею робити. Катніс Евердін стане дуже сильною та дуже слабкою одночасно. Автор зображає її як справжнього воїна, проте часом думки та вислови Катніс наводять на зворотну думку. Дівчина забагато скиглитиме у цій частині, забагато буде думати про відносини зі своїми хлопцями та, як і раніше, забагато на себе буде брати. Мелодрама у "Переспівниці" досягне свого піку і її стане настільки багато, що книжка читатиметься іноді через силу.

    На перший погляд здається, що вона про війну, проте як такої війни тут не буде. Коллінз хитро оминула усе, що пов’язане з бойовими діями і залишила лише наслідки війни, сльози, смерті та політику. З одного боку здається, що "Переспівниця" найреалістичніша частина, проте було дещо, що зіпсувало це відчуття.

    Наприклад, нелогічність бойових стратегій. Іноді герої роблять зовсім нелогічні речі, приймають невірні рішення, і це робить правляча верхівка, яка, здавалося б, повинна вміти керувати народом та знати, як його заспокоїти. Війна наче є, а наче й ні, війська Сноу, миротворці та його кар’єристи, яких до цього всі боялися, перетворюються на безпомічних, а зброю, яка б допомогла виграти Капитолію, доправляють у діру, яку заблокувати зможуть навіть звичайні робітники, що вже казати й про військових. Та ж Катніс думає лише про себе, коли вирішує, що вона всесильна, і здатна зробити сама те, що не виходило у цілого війська. Піта, у якого за словами автора, великі та непереборні проблеми раптом... переборює їх якимось незрозумілим способом.

    Також здивував фінал. Мало того, що автор забула розказати, що сталося з деякими важливими героями, взагалі про них не згадавши, у той час, як про епізодичних розповіла, так вона ще й зробила епілог повністю невідповідним самій трилогії, а особливо, "Переспівниці". Уся книга сповнена гнітючої атмосфери, а у фіналі читачеві розповідають про кульбабки і світле майбутнє. Ні, добро, яке перемагає, це чудово, але воно не повинно сповнювати читача дисонансом. Трилогія тримала курс на трохи іншу кінцівку, нехай навіть щасливу, але ж не настільки нереальну та невдалу. Головні герої, які, до речі, звичайні діти, не маючі якихось надзвичайних здібностей, вижили у пеклі війни у той час як дорослі професійні вбивці, військові, снайпери та командири загинули. Здається, що автор заради хеппі-енду перебила усіх другорядних героїв, щоб врятувати головних. Не вбивати нікого вона не могла, адже зображує війну, а вбити головних героїв не могла через фанатів, чим зіпсувала кінець, ще й приправивши його кульбабами.

    Загалом ми маємо непогану книжку, яка не витримала конкуренції з попередніми частинами, проте все одно є цікавою та емоційною. Було декілька моментів, які пробивають на сльози, через що було непросто дочитати "Переспівницю" до кінця. Хоч завершення й вийшло слабким, читати його все одно слід, бо фінал підготував багато сюрпризів.
  •  
    Кінець
    Переспівниця стала заключною частиною антиутопічної трилогії Голодні ігри. Як на мене це найбільш невдала частина від Коллінз. Надто затянуто і нединамічно. Я звикла, що Голодні ігри повні дій і екшену, так звісно в цій частині теж це присутньо,але таке враження,що Кітнісс вже чи то стомилася чи то видохлася, а смерть деяких героїв і зовсім засмучує. Це нормально коли герої помирають скажете ви, так це нормально,та важко прощатися з тими до кого вже прикипів.
    Попри це що частина не найулюбленіша все ж....Піта взяли в полон і промили йому мізки, в той час Кітніс знаходиться в підземному дістрикті 12 та агітує народ з усіх округів боротися, що до речі в неї виходить. Вона стає таким собі символом революції. Далі вона дізнається, де знаходиться Піт та вирішує його визволяти. Головне дійство тут направлене не на Кітнісс , не на президента Панему ,а на керівника 12 дистрікту, яка під маскою "хочу допомогти народу" вправно маніпулює Кітнісс, щоб захопити владу.
    Лікування Піта та те як він стає тим ким він був до того доволі змазане та незрозуміле, що мене непокоїло половину книги. Та й після цього всього Піт насправді був вже не тим, як на мене.
    Кінцівку я розказувати не буду. Спойлери це не добре!Скажу лиш те ,що кінцівка впринципі така як очікували більшість та повністю мене влаштовує. Трилогія була неймовірна повна емоцій та переживань. Я не уявляю як можна після прочитаного залишатися байдужим. Варто прочитати, подивитися фільми. Неймовірна трилогія, думаю і сама повернуся до її читання найближчим часом.
  •  
    круто
    Могу сказать, что сразу несколько плюсов заработали себе только издательство "КМ-букс" за достаточно низкую цену, в отличии от этой же серии книг российских издательств Эксмо или Аст Азбука. К тому же, за такие деньги у этой книги не только твердый переплет, но еще и супер обложка, что тоже значительно повышает цену и себестоимость производства книги.
    Конечно же, после книг я попрыгала смотреть всю трилогию фильмов, которые были сняты не абы кем. И получила громадное разочарование. Не столько от того, что режиссеры и сценаристы решили умолчать некоторые детали книг и почему-то их не показывать на большом экране, а больше из-за того, что съемочная группа решила, что книга это ерунда и на ней не стоит акцентировать такое большое внимание, так что можно взять общую идею серии книг, взять имена главных персонажей и переписать практически полную историю по своему, так, как сценаристам и режиссерам будет удобнее. Только вот забыли, что фильм не вдохновлен чем-то, а экранизирован по книге, так что если кто-то хочет испортить себе настроение просмотром - не советую.
  •  
    Хай розпочнуться Голодні ігри
    Моя давня мрія прочитати цю книгу. Завжди хотів її придбати і прочитати в паперовому форматі, але оскільки останнім часом я дуже багато маю роз'їздів, то прийшлось зробити це з електронного варіанту. І я не пожалів!

    Уявіть собі країну в якій 95% населення ледь виживають, помирають від голоду, важкої праці, нелюдських законів. Але не хвилюйтесь, це не просто так. Не всім так погано. Є й інші 5%, вони не бідують, вони живуть шикарно і марнотратно, бо вони не зрадники.
    Панем. Держава, яка складається з 12 округів, колишніх зрадників і бунтівників. І Капітолію, столиці, обраних. Колись сталась війна, 13 округів повстали проти столиці. Війна була важка і кривава. Як наслідок, 13-ий округ був стертий з лиця землі, а всі інші загнані на межу виживання, але це винагорода від благородного Капітолію. Життя. Та не постійне. Як нагадування цієї події щороку з кожного округу шляхом жеребу обирають по 2 трибути 12-18 років, хлопця і дівчину. І відправляють їх на Голодні ігри, в живих залишиться лише один. Кетніс Евердін стала одною з них, але воля цієї дівчини незламна. Кетніс - дівчина в вогні.

    Книга буде цікавою як для дорослих, так і для підлітків. Вона місцями по-дитячому наївна, а іноді по-дорослому жорстока. А романтична лінія вас триматиме в невіданні аж до найостанньої сторінки.

    Розумію, це фантастика. Але так багато можна провести паралелей з нашим сьогоденням, що аж боляче на душі стає. В мене все.
    Моя оцінка по частинах: І - 9; ІІ - 7; ІІІ - 8.
  •  
    Фінал близько...
    Вперше я прочитала «Голодні ігри» у шістнадцять років за два дні. Книга настільки мене захопила, що відірватися від неї було просто неможливо, доки не настане фінал. Мова авторки - легка і динамічна, проте водночас не позбавлена образності та глибини.
    Дана історія «Переспівниця» є третьою і останньою частиною трилогії. Сюжет розгортається на фоні революції. Кітнісс Евердін стала лицем революції - Сойкою-переспівницею. Вона разом зі своєю командою готується виступити проти президента Сноу і головне - врятувати Піта Мелларка, який став в'язнем Капітолію. Та новий ворог з'явиться звідти, звідки ніхто не чекав загрози...
    Мені було неймовірно шкода прощатися із цієї чудовою історією. Після прочитання я зрозуміла, чому «Голодні ігри» стали настільки популярними і завоювали мільйони прихильників по всьому світі.
    У цій книзі, окрім цікавого сюжету та харизматичних головних (та й другорядних також) персонажів Сюзанна Коллінз підіймає чимало важливих питань, наприклад: стосунки між людьми, наслідки зловживання владою, на що готова людина задля порятунку своїх рідних?...
    Від мене однозначно 5/5. Рекомендую!
  •  
    Завершение трилогии
    Вчера закончила читать трилогию «Голодные игры». Даже жаль немного. Мне так понравилась история, что абсолютно не хотелось с ней прощаться.

    «Сойка-Пересмешница» - третья и завершающая книга в серии. Она, кстати, понравилась мне больше всего. Очень сложно было оторваться от чтения, страницы перелистывались одна за другой, а в конце сложно было сдержать слезы.

    В Панеме назревает революция, Капитолий на грани капитуляции, повстанцы настроены серьезно, как никогда. Тоталитарная система идет ко дну. В центре всего этого наша главная героиня – Китнисс Эвердин. Её ждет огромное количество испытаний и судьбоносных решений. Из испуганной 16-летней девчонки (какой она была в первой книге) ей предстоит превратиться в главу повстанцев, повести за собой людей, нести ответственность за жизни других и за существования всего государства. Не завидная участь, правда? А параллельно с миссией спасения мира ей движет желание во что бы то ни стало защитить дорогих ей людей.
    Китнисс сломлена и опустошена после двух «Голодных игр» подряд, но ей нужно найти в себе силы и с высоко поднятой головой закончить начатое.

    Трилогия классифицируется как литература для подростков, но мне кажется, что она подойдет для гораздо более широкой аудитории. Книги жестоки и прямолинейны, моментами настолько, что хочется пропустить несколько предложений. История серьезная, заставляющая задуматься, проецировать события на наш с вами мир. И, знаете, похожего немало.

    Книги мне очень понравились. В будущем обязательно вернусь к ним и, уверенна, смогу открыть еще множество граней этой невероятной истории.

    Очень рекомендую к прочтению каждому!
 
Характеристики Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця
Автор
Сюзанна Коллінз
Видавництво
КМ-БУКС
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2010
Перекладач
Уляна Григораш
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
384 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Палітурка
Тверда, Суперобкладинка
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-538-038-3
Вага
340 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Голодні ігри. У 3 книгах. Книга 3. Переспівниця