Про що ця історія? Про відповідальність, про зраду, про дорослішання, про кохання, про дружбу, про таємниці, про жінок, чоловіків, побут, торгівлю, тварин, їжу, іграшки, зрештою, про кінець і про початок. Для мене тут основним є середньовічний Амстердам - навколо нього обертаються інші персонажі. Всі вони залежні від цього міста. Вони всі йому зобов'язані... "Заснований на ризиках Амстердам тепер тужить за стабільністю - живе акуратно, з тупою слухняністю охороняючи затишок власних багатств". Місто, яке городяни "зробили самі" , і яким дуже пишаються. Місто, яке цінує найкращих, тих, хто трудиться заради його слави, багатства і процвітання. Та місто не пробачає помилок, безжальне до тих, хто схибив. Розповідь, просякнута незвичністю, незручністю, загадковістю: відносини між чоловіком і дружиною, між братом і сестрою, між прислугою і господарями, зрештою, навіть ставлення до тварин особливе. Серед усього цього мініатюрист, що виготовляє ляльки 100 % ідентичні оригіналу та надсилає послання, передвіщаючи події майбутнього, вже не видається настільки підозрілим. Хоча, насправді, я так до кінця і не зрозуміла, чи варто було вводити цей образ, адже він до кінця не розкритий. Цікаво... * Спосіб ідентифікації будинків у ті часи. Не цифри, а знаки (піктограмки - сказали б ми зараз). Наприклад, будинок під знаком сонця, знаком дельфіна або лисиці...

"І що це було?" - єдине питання, що залишається, коли перегортаєш останню сторінку цього роману. Читаєш анотацію, дізнаєшся про феноменальний успіх видання і сподіваєшся зануритись у , атмосферу Нідерландів XVII століття, містичний світ, де крихітні фігурки живуть власним життям, а жахливі родинні таємниці відкриваються головній героїні ледь не на кожному кроці. Натомість отримуєш псевдо інтелектуальне чтиво в стилі бразильської мильної опери, "замішане" на любовних інтригах, зародках містики, незаконно народжених малюках, нетрадиційних стосунках і крові. По суті, якщо перенести зображені в романі події в інший час та іншу країну, взагалі нічого не зміниться. За сюжетом 18-річна провінціалка Петронелла Оортман приїздить до свого чоловіка Йохана Брандта в Амстердам. Після смерті батька родина дівчини по вуха в боргах, тож мати вирішила віддати доньку заміж за багатого купця. Нелла марить про активне суспільне життя, купу дітей і неземне кохання, а отримує проживання із старою дівою невісткою, рибу на вечерю і постійно відсутнього 42-річного чоловіка, який навіть подружній обов'язок виконувати не поспішає. У якості компенсації він дарує дружині дорогий будинок-шафу, який пропонує заповнити мініатюрними фігурками. З мініатюрами своя історія. Ці містичні фігурки начебто передрікають майбутнє. Та лінія з мініатюристом навіть в кінці не розкривається, тож складається враження, що вписали її, аби лише виправдати назву. Особисто я охарактеризувала б "Мініатюриста" як товар сумнівної якості, що претендує на інтелектуальність, але далекий від неї. Книга - аж ніяк не шедевр, а дочитати її можна лише заради розуміння міфічної розв'язки того скупчення інтриг, що були нагромаджені бурхливою фантазією авторки.