Електронна книга Машина часу

Взагалі-то я не фанат наукової фантастики, але останнім часом зацікавилася темою подорожей в часі. Декілька творів Герберта Веллса я вже читала раніше й знала, на скільки вони цікаві. Тому його "Машина часу" стала справжньою знахідкою для мене.
Книга містить багато філософських роздумів, іноді дуже таки моторошних, що дійсно змушують читача замислитись над майбутнім людства. Воно повністю підкорює собі цей світ, досягає вершини свого розвитку, а потім повільно за відсутності потреби пристосовуватись до умов середовища занепадає. Мандрівник у часі виявляє 2 абсолютно різні раси, що сформувалися на Землі через тисячі років і є далекими нащадками сучасних людей.
Крім теорій автора про занепад людства, повість також містить й небезпечні пригоди, що змушують серце завмирати під час кульмінації.
Загалом, вона може й перелякати особливо вразливого читача. Але, на мою думку, вона прекрасно підійде і для дітей, і для дорослих. Є над чим після її прочитання подумати!
Отже, швидше купуйте "Машину часу" в інтернет-магазині "Якабу"! :-) Дуже багато літератури постійно в них купую. Все завжди якісно, швидко та надійно. Раджу всім!
Дякую за увагу!

«Машина часу» Герберта Уеллса – фантастика, до якої я теж почала підступатися останнім часом. Читалась важко і не завжди цікаво, так ще й під кінець мені відкрили очі на те, що це адаптація. І тепер я думаю: а раптом вона мені сподобалась б більше, якщо я читала б повну версію? Цього я вже не дізнаюсь, бо перечитувати не планую. Але так як це була збірка його творів, то ще деякі спробую почитати.
⠀
«Я тужливо міркував про те, наскільки короткочасне існування людського інтелекту. Він сам згубив себе»
⠀
В історії є й плюси. Це роздуми й передбачення автора щодо того, як може змінитися світ майбутнього. І дуже далекого майбутнього, адже головний герой подорожує у 802 701 рік. Те, що він бачить, не може не лякати і, звісно, змушує задуматись. Люди досягнуть піку деградації, а не наукових відкриттів, і все через них самих. У кінцевому рахунку не залишиться нічого.
⠀
«Я завжди гадав, що люди епохи вісімсот другої тисячі років повинні опинитися далеко попереду нас у науці, мистецтві – у всьому. І раптом один із них поставив мені запитання, котре свідчить про те, що його розумовий рівень анітрішки не вищий, аніж розумовий рівень нашої п’ятирічної дитини! Адже чоловічок запитав мене, чи не звалився я з неба під час грози!..»
⠀
І ще одна цитата, яку я не могла не виписати:
⠀
«Дуже довго я не міг переконати себе, що істота, яку я побачив, була людиною. Та помалу переді мною зажевріла істина: людство вже не існувало як один вид, воно розділилося на два типи тварин. Витончені діти Верхнього Світу не були єдиними нащадками нашого покоління: побіліла, огидна на вигляд нічна істота, що промайнула повз мене, теж була спадкоємцем попередніх століть»