Ми купили цю книжку в паперовому вигляді і читали її розглядаючи малюнки. Сину напевно було років 8. Але мушу сказати, що книжка не зможе зацікавити дитину по справжньому ні в 8, ні в 6, ні в 10. Я не побачила в книжці дитячої іскорки, сюжет досить надуманий, книжка багато в чому повчальна. Підігрівало лише бажання почути про Венецію, куди їздив старший брат. Книжка важко читається вголос, а я вважаю це одним з критеріїв гарно написаної дитячої книжки. І мораль вона має бути настільки прихована, щоб дитина отримала задоволення її відчувши. Тут же на першому місці моралі і, між іншим сюжет. Розумію що важко бути Астрід Лінгред, але хочеться читати саме такого класу книжки дітям. Хочеться, щоб дитина не давала заснути, і просила "Ще трошки" а потім поверталася до сюжету в іграх і розмовах. Тема подорожей для мене дуже цікава, і мені б хотілося у дитини викликати зацікавлення відкривати для себе нові міста, підмічати деталі, мріяти про наступні подорожі. Це робить життя яскравим, сподіваюся що ми знайдемо для себе такі книжки.