Маленьке життя
Паперова книга | Код товару 751421
Yakaboo 4.6/5 55.2 12 12 рецензій
Автор
Ганья Янаґігара
Видавництво
КМ-БУКС
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Анжела Асман
Кількість сторінок
880
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку  Маленьке життя

Пропонуємо вашій увазі книгу Ганьї Янаґігари «Маленьке життя» українською мовою від видавництва «КМ-букс»!

Про книгу:

Нерідко за спиною у ніби щасливої людини стоять демони минулого. Вони ніколи не покидають її, шматуючи душу та змушуючи страждати тих, хто поруч.

Джуд саме такий. Він — успішний юрист, якому не дає спокою минуле, але навряд чи про це хтось знає.

Про що ж розповість книга «Маленьке життя»? Про пошук себе, про спробу втекти від минулого, про совість, мораль та гуманізм, про дружбу, яка часом сильніша за кохання. У ній кожен знайде щось для себе, а знайдене ще довго не буде відпускати читача...

Чому варто купити книгу «Маленьке життя» Ганьї Янаґігари?

«Маленьке життя» — роман, який став фіналістом Букерівської премії 2015 року та вже закохав у себе безліч читачів у всьому світі.

Це велика історія маленького життя, в якій є місце щирій любові, справжній драмі та страшній трагедії — як в будь-якому житті кожної людини.

Відгуки про книгу «Маленьке життя»:

«Зворушлива, вічна, незвичайна історія любові... Гімн серйозній, вірній дружбі».

The Financial Times

«Книга, не схожа на інші... «Маленьке життя» ставить серйозні питання про гуманізм, евтаназію та психічне здоров'я, а також про інші теми, недостатньо розкриті в західному суспільстві... Запаморочлива книжка, що здатна вкрасти ваше серце...»

The Guardian

«Дивовижно... Тонко написаний роман, який заслуговує свій тріумф».

O, The Oprah Magazine

«Неймовірно деталізована проза, що затягує... Незвичайно та вражаюче».

The Washington Post

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Ганья Янаґігара
Видавництво
КМ-БУКС
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Анжела Асман
Кількість сторінок
880
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  • Анастасия
    25 серпня 2017 р.
    Велике маленьке життя 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Про роман американської письменниці Ганьї Янагхари часто пишуть, що це книга про чотирьох друзів. І перший розділ справді розповідає нам про таких різних Джуда, Вілема, Малкольма та Джей-Бі. Але далі авторка зосереджується лише на Джудові, а про інших трьох ми дізнаємось лише в контексті його життя. Джуд – красень, талановитий юрист, математик, піаніст, в нього чудовий глос та надзвичайні кулінарні здібності. Так, не дивуйтесь, він вміє все (адже Янагіхара не раз наголошувала, що весь твір – це така собі гіпербола), не може лише змиритись з демонами, які поселились всередині ще у 10 років. Важко знайти людину, якій би не пощастило у дитинстві так, як цьому хлопцеві, але так само важко знайти людину, якій би так щастило у дорослому житті. Ні, не в кар’єрі, тут він всього досяг важкою працею – а з людьми, яких подарувала йому доля.

    Сказати, що «Маленьке життя» мені сподобалось – це промовчати, ця книга переїхала мене асфальтним катком. Цей масштабний роман довжиною у ціле життя викликав масу емоцій – від замилування прекрасною дружбою чотирьох людей і щирої радості від того, що людина, яка стільки страждала, нарешті щаслива, до розпачу під час читання деяких сцен і цілком реального болю, коли чиєсь життя руйнується.

    Особисто я буду перечитувати «Маленьке життя» ще не раз, та рекомендувати його іншим, мабуть, не візьмусь, адже книга за змістом дуже важка. Так, можна спробувати читати її відсторонено, пам’ятаючи, що це вигадка і гіпербола, але чи потрібне таке читання? В цю книгу краще пірнути з головою, адже тільки тоді ви оціните всю її красу.
  • Олеся Кізима
    2 серпня 2017 р.
    Чи варто? 80% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга - унікальна.

    Перш за все, вражає об'єм. Прочитати аж 880 сторінок - виклик навіть найбільш затятому любителю книг - ,, товстунчиків ".

    По - друге, анотація та Букерівська премія, згідно яких твір полонив мільйони читацьких сердець, свідомо та підсвідомо роблять свою роботу.

    Що ж таке ,, Маленьке життя "? Цією назвою авторка хотіла окреслити період життя кожної людини - дитинство. Після якого неодмінно буде велике, доросле життя, але фокус полягає в тому, що перше не лише впливає на друге, а й здатне своїми спогадами тримати у своїх лабетах, ба навіть за горлянку, до останнього подиху...

    Головний герой - успішний юрист Джуд з не менш успішними друзями. Вони ведуть доволі богемне життя у надзвичайно богемному Нью - Йорку. Їх єднає міцна - преміцна чоловіча дружба. Саме поняття дружби між чоловіками виступає лейтмотивом твору, де кількість жіночих персонажів зведена нанівець, а ті, що є, виконують роль дуже і дуже другорядних.

    Хочу одразу попередити потенційного читача - сміливця, що вся описана історія - стовідсоткова фікція. Тому в жодному разі не намагайтеся співчувати героям! Авторка свідомо усе гіперболізувала, щоб досягти максимального ефекту захвату та огиди, сумбуру та навіть... страху. Страху невідомості, що ще може придумати фантазія письменниці, щоб вкотре ошелешити й так шокованого читача...

    Твір не раджу читати вразливим людям. Таке засилля насилля, описане так, ніби авторка кожним реченням б'є обухом по голові, може мати цілком реальні побічні читацькі ефекти. Тут не лише до психолога , а й до психіатра, як кажуть, далеко не ходи...

    Кому ж можна порадити цей твір? Чесно кажучи, не знаю. Просто зважте час свого ж таки життя, яке ви змарнуєте на це ,, Маленьке життя ", в якому нема ні долі правди ( це стверджує неодноразово письменниця ). Чи варто?
Купити - Маленьке життя
Маленьке життя
229 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Ханья Янагихара
Ханья Янагихара

Відома американська письменниця гавайського походження, популярний журналіст і автор кількох гучних бестселерів. Творчість Ханьи Янагіхари присвячена сексуальності, в тому числі і нетрадиційній, а також дитячим тра?

Детальніше

Рецензії  Маленьке життя

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Анастасия
    25 серпня 2017 р.
    Велике маленьке життя 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Про роман американської письменниці Ганьї Янагхари часто пишуть, що це книга про чотирьох друзів. І перший розділ справді розповідає нам про таких різних Джуда, Вілема, Малкольма та Джей-Бі. Але далі авторка зосереджується лише на Джудові, а про інших трьох ми дізнаємось лише в контексті його життя. Джуд – красень, талановитий юрист, математик, піаніст, в нього чудовий глос та надзвичайні кулінарні здібності. Так, не дивуйтесь, він вміє все (адже Янагіхара не раз наголошувала, що весь твір – це така собі гіпербола), не може лише змиритись з демонами, які поселились всередині ще у 10 років. Важко знайти людину, якій би не пощастило у дитинстві так, як цьому хлопцеві, але так само важко знайти людину, якій би так щастило у дорослому житті. Ні, не в кар’єрі, тут він всього досяг важкою працею – а з людьми, яких подарувала йому доля.

    Сказати, що «Маленьке життя» мені сподобалось – це промовчати, ця книга переїхала мене асфальтним катком. Цей масштабний роман довжиною у ціле життя викликав масу емоцій – від замилування прекрасною дружбою чотирьох людей і щирої радості від того, що людина, яка стільки страждала, нарешті щаслива, до розпачу під час читання деяких сцен і цілком реального болю, коли чиєсь життя руйнується.

    Особисто я буду перечитувати «Маленьке життя» ще не раз, та рекомендувати його іншим, мабуть, не візьмусь, адже книга за змістом дуже важка. Так, можна спробувати читати її відсторонено, пам’ятаючи, що це вигадка і гіпербола, але чи потрібне таке читання? В цю книгу краще пірнути з головою, адже тільки тоді ви оціните всю її красу.
  • Олеся Кізима
    2 серпня 2017 р.
    Чи варто? 80% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга - унікальна.

    Перш за все, вражає об'єм. Прочитати аж 880 сторінок - виклик навіть найбільш затятому любителю книг - ,, товстунчиків ".

    По - друге, анотація та Букерівська премія, згідно яких твір полонив мільйони читацьких сердець, свідомо та підсвідомо роблять свою роботу.

    Що ж таке ,, Маленьке життя "? Цією назвою авторка хотіла окреслити період життя кожної людини - дитинство. Після якого неодмінно буде велике, доросле життя, але фокус полягає в тому, що перше не лише впливає на друге, а й здатне своїми спогадами тримати у своїх лабетах, ба навіть за горлянку, до останнього подиху...

    Головний герой - успішний юрист Джуд з не менш успішними друзями. Вони ведуть доволі богемне життя у надзвичайно богемному Нью - Йорку. Їх єднає міцна - преміцна чоловіча дружба. Саме поняття дружби між чоловіками виступає лейтмотивом твору, де кількість жіночих персонажів зведена нанівець, а ті, що є, виконують роль дуже і дуже другорядних.

    Хочу одразу попередити потенційного читача - сміливця, що вся описана історія - стовідсоткова фікція. Тому в жодному разі не намагайтеся співчувати героям! Авторка свідомо усе гіперболізувала, щоб досягти максимального ефекту захвату та огиди, сумбуру та навіть... страху. Страху невідомості, що ще може придумати фантазія письменниці, щоб вкотре ошелешити й так шокованого читача...

    Твір не раджу читати вразливим людям. Таке засилля насилля, описане так, ніби авторка кожним реченням б'є обухом по голові, може мати цілком реальні побічні читацькі ефекти. Тут не лише до психолога , а й до психіатра, як кажуть, далеко не ходи...

    Кому ж можна порадити цей твір? Чесно кажучи, не знаю. Просто зважте час свого ж таки життя, яке ви змарнуєте на це ,, Маленьке життя ", в якому нема ні долі правди ( це стверджує неодноразово письменниця ). Чи варто?
  • vasiLIT
    16 лютого 2018 р.
    Рекомендую всім! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Американська письменниця Ханья Анагігара написала роман, який, на мій погляд, здатний торкнутися кожного людського серця на цій планеті. Роман "Маленьке життя" розповідає про не таке й маленьке життя середньостатистичного американського юриста та його трьох найкращих друзів. Цікавим є те, що історія розгортається ще на ранньому періоді дружби чотирьох юнаків, і впродовж майже 900 сторінок читач спостерігає за розвитком їх дружби та життєвим шляхом головного героя Джуда. Саме життя головного героя несе в собі всі латентні повідомлення, які намагається передати читачеві авторка.
    Життя головного героя дуже важке. І сказати дуже важке, це означає не сказати нічого. Навіть не знаю, чи можливо пережити таку велику кількість страждань та мук, яку отримав наш головний герой.
    Роман переповниний сумом і стражданням, страхом і жахами, насильством і водночас добротою і розумінням. Центральним проблемним питанням книги є питання дружби і взаємовідносин (не сексуальних) між людьми. Авторка мимоволі змушує кожного читача задуматися нам тим, чи маємо ми - читачі споравжніх друзів, які готові бути поруч в найважчі хвилини нашого життя.
    Однак, якщо ви не полюляюте страшні сцени з насильством, то краще вам не треба читати цю книгу.
    Книга сама по собі чудова і варта уваги справжнього книголюба.
  • Олег Рибак
    14 січня 2018 р.
    Давно не читав чогось кращого. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    В якийсь момент, я злякався, що став цинічним і безсердечним. Років зо три минуло з тих пір, як мені в руки потрапила книга, яка мене дійсно зачепила. Ні, були хороші книги - цікаві, захоплюючі, добре написані. Але такий, щоб защемило серце не було вже дуже давно. Книга, читаючи яку хотілося плакати від безвихідності і нерозуміння навколишнього світу. Книги, яка мене дійсно глибоко зворушила і не відпускає вже кілька днів. Книги про життя у всій її нещадній красі.

    І ця рецензія для мене дуже важка. Тому що дуже хочеться написати так, щоб не відбити бажання цю книгу прочитати. Тому що в ній дуже багато болю, дуже багато несправедливості. Багато страждань. Справжніх, від яких серце хоче розірватися на дрібні клаптики. Тому що "Маленьке життя" безжально виштовхує нас з нашого комфортного кокона-світу в реальність, яка здається страшним кошмаром. Тут на кожній сторінці, в кожному абзаці стільки переживань, скільки часом не зустрінеш в окремій книзі такого немаленького обсягу, як "Маленьке життя". Її дуже важко читати, тому що почуття вирують, затягують читача у свій вир, вдаряють обухом по голові і приголомшують. А потім дають хвилинку-другу віддихатися і все починається знову. І так 800 з гаком сторінок. 800 сторінок, від яких неможливо відірватися незважаючи на біль в серці. Але ця книга ще й про любов. Про справжнє, чисте, красиве кохання. Про дружбу. Про підтримку. Про Людей з великої літери.

    Я навіть не можу повірити, що спочатку вважав "Маленьке життя" ще однією з багатьох історій про те, як студенти дорослішають, п'ють пиво ввечері по п'ятницях і будують нескінченні плани про те, як колись вони стануть відомими акторами, архітекторами, художниками або адвокатами. Але буквально на другій сотні сторінок мій скептицизм змінився спочатку недовірою, потім сумом, потім злістю... А потім вир емоцій геть позбавив мене сили волі, залишивши один на один з цією важкою цеглиною.

    "Маленьке життя" - це історія чотирьох друзів, які закінчують університет і знаходять на порозі дорослого життя. Малькольм стане відомим архітектором, Джей-Бі - художником, Віллем - актором, а Джуд - юристом. Вперше ми знайомимося з ними коли вони тільки роблять перші кроки в напрямку своїх цілей. І будемо разом 40 років. Майже все їх доросле життя.

    Історія Джуда, головного героя, його дитяча травма і вплив, яку вона зробила на все його подальше життя, описана настільки жваво, що час від часу доводилося брати паузу, щоб віддихатися і заспокоїтися. І це при тому, що опису його страждань досить стримані (настільки, наскільки можливо для опису подібного роду подій). Але Джуду в житті довелося випробувати не тільки страждання. У його житті були і моменти справжньої, щирої радості, і справжня любов. До слова, кидайте в мене хоч цеглу, хоч помідори - але історія кохання з "Маленького життя" незважаючи ні на що (це я намагаюся без спойлерів обійтися, хто читав - зрозуміє) для мене буде однією з найбільш зворушливих історій про любов у сучасній літературі.

    "Маленьке життя" - дуже красивий роман про сенс життя, про почуття власної гідності, про те, як впоратися з сумом, болем, хворобою і щастям. І горе, і щастя в цій книзі аж ніяк не чорне і біле. Роман Янагіхари - це чудова картина маслом, на якій ми бачимо відносини між старшим і молодшим поколінням, бачимо проблеми дорослішання. А ще це роман про самотність. І про дружбу. І про любов. І про смерть. Складно сказати, якого питання автор не торкнулася в "Маленькому житті". Сюжет настільки багатогранний, що ми торкаємося до таємниці життя і починаємо розуміти, що кожен з нас - унікальний індивід, з власної метою. І сенс життя можна знайти в безлічі речей. І це може бути робота, може бути сім'я, може бути любов... Або дружба. Адже як красиво сказав Вільям: "Я знаю, що в моєму житті є сенс, тому що я - хороший друг. Я люблю моїх друзів, турбуюся про них і дуже сподіваюся на те, що роблю їх щасливішими".

    Я щиро бажав, щоб ця книга ніколи не закінчувалася. І дуже хотів, щоб вона закінчилася не так, як закінчилася. Це той випадок, коли обсяг не має значення і хочеться навіть, щоб у книзі було ще більше сторінок. Так завжди трапляється з хорошими романами. Адже книга, в якій описується кілька десятиліть життя людей не може швидко закінчитися. "Маленьке життя" зробив мій читацький рік і повернув віру в сучасну літературу.
  • Лариса
    19 жовтня 2017 р.
    Маленькая жизнь 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    В последнее время мне часто попадаются книги, которые оказывают на меня практически неизгладимое впечатление, но ни одна из них не может сравниться с действием, которое оказала на меня книга американской писательницы Ханьи Янагихары, финалист Букеровской премии 2015 года, великолепный роман «Маленькая жизнь». Главный герой произведения – юрист Джуд, детство которого было сущим кошмаром. И, несмотря на то, что он смог не просто выжить, но и состояться, обрести прекрасных друзей и стать успешным, демоны прошлого не покидают его, заставляя почти каждый вечер наносить себе раны, чтобы физической болью заглушить боль душевную.

    Можно обожать этот роман, можно его ненавидеть, но спорить с тем, что он уже стал культовым – бесполезно. Несмотря на то, что «Маленькая жизнь» Ханьи Янагихары мне очень и очень понравилась, я бы не рискнула ее кому-то рекомендовать. Это произведение спорное, а еще, если вы им проникнитесь, оно окажется очень сложным и тяжелым эмоционально. Но это достойно, очень достойно.
  • Татьяна
    25 липня 2018 р.
    880 сторінок страждання
    «880 сторінок про страждання — 880 сторінок страждання»— так я би назвала цю книгу. Тому що, коли читаєш цю книгу, ніби й справді проживаєш маленьке життя разом із героями книги, так детально всі події описує авторка.
    У цій книзі забагато всього: насилля, болю, страждань, нетрадиційних і заплутаних стосунків, врешті-решт слів забагато. Вся книга - відповідь на питання «чому», вона не дає простору для уяви, для роздумів, для здогадок. Вона методично і до найменших дрібниць описує причини і їх наслідки, біль, страждання, муки, на їх фоні хороші, світлі, добрі події виглядають жалюгідними, не вартими уваги.
    Десь на середині книги мені здалося, що я перечитаю її колись іще раз, та вже через сотню сторінок мене нудило від цієї квінтесенціі людських страждань, страхів, слабкостей і недоліків.
    Я б не радила читати цю книгу якщо вам хочеться оптимізму і віри у світле майбутнє, це чтиво для тих, хто шукає гострих відчуттів, однозначно не для слабкої психіки і 200% для тих, кому 18+.
    Якби тут можна було поставити дві оцінки: окремо за зміст, окремо за форму, то вони були б 5 і 3 відповідно, тому загальна — 4.
  • Максим
    24 липня 2018 р.
    Одна з найулюбленіших книг
    Чудовий роман американської авторки Ганьї Янагіхари «Маленьке життя» у 2015 році був одним з претендентів на престижну Букерівську премію. Проте тоді лауреатом стала інша книга, але «Маленьке життя» здобуло набагато більше – любов та визнання мільйонів читачів по обидва боки Атлантики. Хоча у анотаціях пишуть, що цей твір є книгою про чотирьох друзів, це відповідає дійсності лише частково. Так. У першій частині справді авторка виділяє багато часу чотирьом героям – Джуду, Вілему, Малколму та Джей Бі, але вже тоді зрозуміло, що це книга про Джуда, і тільки про нього. Це цілком підтверджується у другій частині «Маленького життя», де про інших трьох письменниця розповідає тільки тоді, коли контактують з Джудом.

    Отже, головний герой, Джуд Сен-Френсіс, сирота, якого виховували монахи. Його життя стало пеклом у самому дитинстві і це продовжувалось аж до підліткового віку. Доросле життя у нього склалось чудово, але минуле ніяк не могло відпустити хлопця… Цей роман потрібно не просто прочитати – його треба прожити. Недарма ж він називається «Маленьке життя».
  • Ann
    17 липня 2018 р.
    Потрясающе!
    С первых же страниц чтения романа американского автора Ханьи Янагихары «Маленькая жизнь» я поняла, что с этой книгой мы отлично поладим. В результате так и получилось! Не назвать могу это произведения уютным в традиционном понимании этого слова, ведь оно очень драматичное и трагичное. Но есть в нем нечто такое, что заставляет не просто постоянно о нем думать, но и нырять в повествование с головой, чтобы очнуться только через 100 страниц. Книга эта довольно объемная – больше 800 страниц, но такие потрясающие романы и должны быть такими масштабными. Именно благодаря размеру я прониклась главными героями, а к последним главам оно и вовсе стали мне родными.

    «Маленькая жизнь» - это произведение о молодом человеке по имени Джуд. В детстве и подростковом возрасте он прошел настоящий ад. Возможно, именно поэтому жизнь отблагодарила его замечательными друзьями и приемными родителями, а также многочисленными талантами. Но как быть, если демоны прошлого не отпускают? Великолепная, просто великолепная книга.
  • Юрій Пацук
    21 червня 2018 р.
    Важка психологічна драма
    Як не кожна птаха долетить до середини Дніпра, так і, на мій суб’єктивний погляд, не кожен читач дочитає до половини цю майже 900-сторінкову книгу.
    Завжди з насторогою ставлюся до книжок, палітурка яких пересичена маркетинговими відгуками на кшталт «Вражаюче», «Екстраординарно», «Шедевр», «Захоплює і заворожує» тощо.
    Прочитавши понад третину книги, з’явилося стійке бажання відкласти її в сторону і не втрачати часу на цю мелодраматичну тягучку. І тільки звичка завжди дочитувати розпочате утримала від такого кроку.
    І моє терпіння було врешті винагороджено. Десь з половини книги мелодраматична «жуйка» перетворилася на справжню психологічну драму. Але і тут є своє «але», яке може бути не для всіх прийнятним і цікавим…
    Слід врахувати, що усі всі стосунки, переживання, страсті, кохання, зради, насилля, знущання, страждання, травми фізичні й душевні, навіть малолітня проституція не є, так би мовити, традиційними, а мають «голубий відтінок». Тобто майже все вищезгадане відбувається між чоловіками.
    Загальне враження про книгу – загалом позитивне. Дійсно, в книзі майстерно змальована психологічно дуже важка і неймовірно трагічна людська доля. Єдиним недоліком книги я б все ж назвав її обсяг і розтягнутість. Думаю, як мінімум на третину її можна було б вкоротити без втрати смислу й інтриги.
    Якщо вирішите все ж таки прочитати цю книгу, налаштовуйтеся на довге і непросте читання.
  • Світлана
    3 червня 2018 р.
    Так мало тут... кого???
    Так важко писати про книгу, яка сподобалася. Полонила. Захопила. Перевернула. Розбила. Затоптала.
    От знаєте, інколи щось читаєш і віриш. Чи не віриш. Сумніваєшся. А в цій книзі усе це й одночасно.
    Тож навряд чи я спроможуся на повноцінні враження, лише епізодичні відчуття та думки.
    От скільки болю та негараздів може витримати людина? Багато! Направду багато. Тільки комусь відсипано більше, а комусь мало, а комусь аж занадто щедро. Джуд саме з останніх. Я перегортала сторінку за сторінкою у вірі, що от там, на нових рядочках у нових словах врешті з"явиться щастя і спокій для цієї людини. А його все не було. Десь на середині книги я зрозуміла, що сама особисто більше б нічого не витримала. Що я готова поставити крапку на своєму житті і ніякі кохання, друзі, робота мене не втримали б від цього кроку.
    Гомосексуалізм. Тут він не бридкий, не схожий на якесь відхилення чи те, що потребує осуду. Тут одностатева любов органічна, чуттєва, мила, емоційна, вибухова. Жодної відрази я не відчула. Усе так просто й легко сприймалося. Просто кохання.
    Джуд як мужчина. Я захоплювалася ним. Та більше було моментів, коли він мене дратував. Мені здавалося, що його страхи можна було зменшити, розвіяти, навчитися з ними спокійно жити, якщо не поводитися як затюкана баба. Саме з такою особою я його інколи асоціювала. Навколо було так багато людей, які доводили Джуду свою любов, прихильність, симпатію, а він все у чомусь сумнівався. Він плекав своє минуле, не відпускав, не відкривав обіймів для майбутнього. Своїми діями він інколи вганяв мене в ступор. Здавалося, його розум, освіченість були якимись однобокими. Невже будучи крутим юристом можна було залишатися повним невігласом в питаннях психології? Невже в ситуації, коли ФБР знало про його минуле і навіть час від часу нагадувало про нього, Джуд міг продовжувати поводитися так, як описано в книзі?
    Мене багато речей дивувало в житті цієї людини та його близьких і друзів. Так і відкритим для мене залишилося питання, чи розумів Джуд, як йому щастило понад тридцять років на противагу нещасних 16? Чи він розпрощався з життям, залишаючись і далі сліпим та глухим до усього світлого навколо нього?
    Це дуже важка книга! Як казала моя подруга, її не можна читати, але й не читати теж не можна.
 

Характеристики  Маленьке життя

Автор
Ганья Янаґігара
Видавництво
КМ-БУКС
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Анжела Асман
Кількість сторінок
880
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7489-90-9
Вага
950 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література
 
Про автора  Маленьке життя
Статті про книгу  Маленьке життя
Липневий must read: 9 книжок, щоб читати у відпустці
Із читанням у відпустці асоціації типові - легке, жанрове, ненав’язливе. Проте, погодьтеся, коли з’являється зайвий час для книжки, не завжди хочеться обирати найпростіший варіант. Відпочиваючи, цілком можливо і мозок підзарядити...
60 яскравих книжкових новинок липня від українських видавництв
До кінця літа залишився місяць, та не поспішайте сумувати. Осінь для нашого книжкового світу = море новинок! Адже саме у вересні триває одна із найбільших книжкових подій в Україні - Форум видавців. Тож видавці потрох...
Підсумки року видавництв. Продуктивний 2017 рік видавничої групи КМ-Букс
Завдяки спільним зусиллям нашої команди, ми значно виросли за цей рік та посіли лідерську позицію на книжковому ринку, випускаючи в середньому за місяць близько 40 книг – 90% з них українською мовою. 
Три найкращі книжки 2017. Версія блогерів: частина друга
Останній рейтинг, що ми опублікуємо в 2017 – продовження підсумків року від наших авторів. Які три книжки обрав кожен із них? Результати були непередбачуваними, навіть, для нас. Переконайтесь самі ? Читати: 
Підказка до бінго - книги про справжню дружбу
Дружба - чи не найважливіший у світі зв'язок двох людей. Вона допомагає нам впоратися з проблемами, робить нас кращими, сильнішими, витривалішими. Які вони - справжні друзі? Чи завжди можна зберегти дружбу, пронісши її крізь численні перешкоди? Пр...
Що ви плануєте читати взимку: опитування книголюбів
Зима - найкращий час на читання. На море не поїдеш, бо воно замерзло; у парк не підеш, бо примерзнеш до лавочки; годинами гуляти по вулицях не будеш, бо можна відморозити ніс. А от сісти з хорошою книжкою біля батареї - те, що треба. Блог Y...
«Бельканто», «Гострі предмети», «Антена» Жадана: що читали співробітники Yakaboo в листопаді
За традицією, книголюби-співробітники інтернет-книгарні Yakaboo розповідають, які книжки вони читали минулого місяця, і які враження від них отримали.  Галина Соколова, менеджер з закупівель
Три найкращі книжки року: вибір співробітників Yakaboo
Ми в Yakaboo не тільки продаємо книжки, а ще й самі їх активно читаємо. Смаки дуже різняться: хтось читає виключно нон-фікшн, хтось - гостросюжетну прозу, хтось - слідкує за новинками і читає тільки їх. Підбиваючи підсумки року, розповідаємо про 3...