Дуже цікава і весела, і в той же час повчальна книжка. Рекомендую і дітям, і дорослим! Одна з тих книжок, завдяки яким, дитини можна прищепити любов до читання. Для дорослих корисним буде нагадування від Суботика, що на дітей не можна кричати. Так, війна, так, у всіх нерви, але все ж таки таке нагадування не буде зайвим. Дитину можна просити і треба ставитися до неї із повагою. Приємно дивитися, як Суботик позитивно впливає на пана Пляшкера. Я із задоволенням придбала всі п'ять книжок про Суботика, що є українською, але хотілось би, щоб і наступні сім книжок були видані українською. Я би їх точно придбала.

Моє знайомство із Суботиком відбулося, коли мені було ще років з 10, і відразу ж цей дивовижний і невгамовний персонаж, став моїм чи не найулюбленішим казковим персонажем. Свого часу, книгу я читав ще у російському перекладі, і ось через багато років, був приємно здивований, що про Суботика не забули. Українське видавництво «Теза» взялося за переклад та видавництво цілого циклу пригод невідомої чарівної істоти. При чому, було видано всі існуючі на теперішній час книги – я свого часу читав лише перших дві. Більш того, як виявляється цей непосидючий капосник має чимало прихильників і серед теперішніх дітей, а також дорослих, котрим як і мені, свого часу пощастило познайомитися з ним. Історія розповідає про простого службовця на ім’я Пляшкер, який боїться напевно всього на світі – від свого начальника до господині будинку. Напевно, його життя, так би і проходило – від суботи й до суботи, якби однієї незвичної чарівної суботи, до нього не завітав Субастик. Він зеленого кольору, з рудим волоссям, його обличчя все у веснянках, і ці веснянки не прості, а чарівні, здатні виконувати бажання. Замість носа у нього свинячий писок, ну а характер у нього, взагалі не подарунок. Він пряма протилежність боязкому і нерішучому пану Пляшкеру – непосидючий бешкетник, який здається нікого і нічого не боїться, а натомість тільки й шукає слушної нагоди, кому б накапостити. При чому, хоч Суботик і ще той розбишака, та все ж, його витівки насправді нікому не шкодять, і для свого дорослого друга, він стає порадником і вірним товаришем. За допомоги свого нового незвичного друга, пан Пляшкер в деякій мірі переосмислює своє життя, і змінюється в кращу сторону. Автору вдалося ідеально зобразити перевтілення закомплексованого і нерішучого чоловіка, на серйозно і відповідального. І цей процес перевтілення не є одномоментним, він зображується поступово, що стає більш правдоподібнішим. Ну а, родзинкою усього циклу є сам головний герой – Суботик. Можна довго описувати цього персонажа, але я гадаю, буде правильніше, якщо дитина сама відкриє його для себе. Впевнений, що не знайдеться дитини, якій би не сподобався цей дивовижний персонаж. В деякій мірі, історія про Суботика, чимось нагадує, історію взаємовідносин Карлсона і Малюка. В них обох, навіть є один схожий персонаж – господарка будинку, в якому винаймає квартиру пан Пляшкер, за характером дуже схожа на мадам Фрекен Бок. Та все ж порівнювати ці дві чудові історії, я вважаю, не доречно – кожна із них хороша сама по собі, і заслуговує на увагу кожної дитини. Книги Пауля Маара, навчають дітей позитивним людським якостям, в чомусь допомагають стати впевненішими та розвивають їхню фантазію, і роблять вони це, за допомоги дотепного гумору, жартів і веселих пригод. А ще, прочитавши хоч одну книгу про пригоди цієї чарівної зеленої істоти у водолазному костюмі, скоріш за все, ваша дитина полюбить читати книги. Тож, можете без будь-якого сумніву, купувати книги про Суботика своїм дітям.

Книгу выбрала для улучшения техники чтения сыну летом. Но из скучного занятия по улучшению навыков чтения, она сразу же перешла в разряд любимых книг. История захватывает сразу,язык написания очень легкий для ребенка, читать одно удовольствие.Начало не затянуто, сразу идет презентация главных героев. Суботик, только появившись, уже становится любимым персонажем, а его шалостях читать весело, а его рассуждения очень мудрые, как для такого необычного создания. Над песнями Суботика мой ребенок радостно хохотал. Интересно наблюдать, как пан Пляшкер из неуверенного в себе, забитого человечка, испуганно проходящего мимо пани Моркван благодаря Суботику начинает меняться в лучшую сторону. Книга изучается по программе по зарубежной литературе в 5-м классе, но моему сыну, 7 лет, и он в восторге от этой истории, и жаждет продолжения. Книга, очень добрая, она не дает скучать, но в тоже время многому учит. Одновременно и педагогическая польза и развлечение. А главное, что после прочтения у ребенка появился интерес к этому занятию.