Ловець океану
Паперова книга | Код товару 742590
Автор
Володимир Єрмоленко
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2017
Кількість сторінок
216
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84x108/32 (130х200 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку  Ловець океану

Одіссей, воїн і мандрівник, повертається на Ітаку після двадцяти років блукань. Але вдома не знаходить ані своєї дружини Пенелопи, ані свого сина Телемаха. Він розуміє, що став на хибний шлях і тепер мусить виправити свої помилки. Одіссей здійснить свою подорож у зворотному напрямку, від Ітаки до Трої. Він знову зустрінеться з Сиренами, знову відвідає землю Навсикаї, знову буде на островах Каліпсо та Цирцеї, знову спуститься в царство Аїда. Крок за кроком він дедалі краще розумітиме головні сили, які скеровують його життя: кохання, смерть, провину, красу і втрату.
Характеристики
Автор
Володимир Єрмоленко
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2017
Кількість сторінок
216
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84x108/32 (130х200 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  • Anna Klikh
    8 серпня 2017 р.
    Одіссей, який продовжував свій шлях 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Всім відома романтична версія пригод Одіссея, який все блукав і блукав (бо розгнівав Посейдона), шукав шлях додому, а вірна його дружина Пенелопа чекала 20 років і... дочекалась (саме цю історію Андрій Кончаловський екранізував у 1997 році, 2 серійний фільм "Одіссея"). Між іншим, існує й інша версія, в якій Пенелопа не дочекалась і по поверненню була вбита Одіссеєм за зраду. Давньогрецький епос не такий вже й простий та однозначний.

    Володимир Єрмоленко у "Ловці океану" розглядає свій альтернативний варіант розвитку подій. Одіссей повертається додому і не знаходить нікого, хто б його чекав. Пенелопа залишила його, жодних прощальних записок, без пояснень і скандалів. Кілька місяців роздумів (не 20 років, на хвилинку), і Одіссей вирішує спокутувати свої гріхи через подорож у зворотньому напрямку. А хто б не хотів на його місці відмотати плівку?

    Відверто кажучи, Одіссей - не найкращий приклад для наслідування і оспівування, хоч він і розумний, і відважний, і весь такий альфа, але чоловіком для Пенелопи - він був кепським. Він не сильно поспішав додому і в жінках собі не звик відмовляв.

    Історія, описана Володимиром Єрмоленко - це про спокуту, це про визнання помилок і спробу їх виправити, це про усвідомлення. Головний герой весь час страждає (хоч поспівчувати йому - мені не вдалось). Це про стосунки між чоловіком і жінкою, між чоловіком та його бажаннями, чоловіком і його призначенням.

    Я була приємно вражена фіналом книги. Це дуже поетизована проза, і не варто з перших сторінок ставитись занадто серйозно до сюжету, як і читати цю книгу поспіхом - вона не для цього. "Ловець океану" - про красу мови, про гострість образів та почуттів, і, звісно, про подорож до самого себе.
  • Лілія Кравців
    15 червня 2017 р.
    Зачаровує 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга дійсно зачаровує. Я досить насторожено і упереджено відношусь до нашої сучасної літератури. Не знаю чому і мені сумно від того. Але пройти повз цієї книги я не могла.

    Найперше, що мене захопило, - це сюжет. Автор розказує нам про всім відомого персонажа міфів Давної Греції - Одіссея. Мене, ту, яка виросла на грецькій міфології і завжди буде мати найтепліші почуття до неї, просто не могла залишити байдужою ця історія. Це така собі подорож у минуле. Володимир Єрмоленко відправляє нас разом з Одіссеєм назад у Трою, знову повертаючись у ті місця, до тих людей, яким він присвячував свій час, свою душу і тіло. Книга - сповідь.

    Емоцій безліч. Найкращих. Розпочну з того, що оформлення книги прекрасне. Обкладинка у книги "софттач", що робить її неймовіно атмосферною. М'яка зовні, м'яка всередині. Бо та мова, якою написана ця книга, інакше як "м'якість" не назвеш. Наскільки вона легка, наскільки мальовнича, наскільки вона підносить всю красу цієї книги як оті хвилі океану. Стиль мені трішки нагадав Моема і Барріко. Такий ніжний, чаруючий, затягуючий. Автор вразив мене тонкістю тексту, слів, роздумів, відчуттів. Дивно і приємно читати таке із-під пера чоловіка, вражає його розуміння жінки, як і чим вона живе, дихає, що є її болем і щастям, її почуття і кохання. Тут можливо знайти себе, краще зрозуміти. Як і чоловікам, на прикладі Одіссея. На прикладах смертних і богів.

    Книга - роздуми. Кожна сторінка наповнена словами, реченнями, інколи цілими абзацами, які хочеться цитувати, завуальовані 'образи міфічного минулого такі актуальні і сьогодні. У цій книзі піднята тема найважливішого - почуттів. Кохання, радість, біль і горе, страждання. Покута і прощення. Одіссей відправляється у подорож не тільки, щоб відшукати дружину і сина, а найперше відшукати самого себе.

    Книга прекрасна, але, на мою думку, ще зовсім юні читачі не повинні спокуситись на цю книгу, бо ж тут про міфічних персонажів, про яких так цікаво читати. Ця книга для більш дорослого читача, хто зможе зрозуміти всю її глибину, всю мудрість і красу. Але рекомендую її однозначно.

    "...Але знайте, що відчай минає, як минає зима, що душі наші мають свою весну, свої часи цвітіння, і що вони завжди приходять після часів холоду. Любіть свій відчай, бо за ним приходить радість, любіть свою зиму, бо за нею приходить сонце..."
Купити - Ловець океану
Ловець океану

Звичайна ціна: 60 грн

Спеціальна ціна: 54 грн

Є в наявності
 

Рецензії  Ловець океану

4.3/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Anna Klikh
    8 серпня 2017 р.
    Одіссей, який продовжував свій шлях 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Всім відома романтична версія пригод Одіссея, який все блукав і блукав (бо розгнівав Посейдона), шукав шлях додому, а вірна його дружина Пенелопа чекала 20 років і... дочекалась (саме цю історію Андрій Кончаловський екранізував у 1997 році, 2 серійний фільм "Одіссея"). Між іншим, існує й інша версія, в якій Пенелопа не дочекалась і по поверненню була вбита Одіссеєм за зраду. Давньогрецький епос не такий вже й простий та однозначний.

    Володимир Єрмоленко у "Ловці океану" розглядає свій альтернативний варіант розвитку подій. Одіссей повертається додому і не знаходить нікого, хто б його чекав. Пенелопа залишила його, жодних прощальних записок, без пояснень і скандалів. Кілька місяців роздумів (не 20 років, на хвилинку), і Одіссей вирішує спокутувати свої гріхи через подорож у зворотньому напрямку. А хто б не хотів на його місці відмотати плівку?

    Відверто кажучи, Одіссей - не найкращий приклад для наслідування і оспівування, хоч він і розумний, і відважний, і весь такий альфа, але чоловіком для Пенелопи - він був кепським. Він не сильно поспішав додому і в жінках собі не звик відмовляв.

    Історія, описана Володимиром Єрмоленко - це про спокуту, це про визнання помилок і спробу їх виправити, це про усвідомлення. Головний герой весь час страждає (хоч поспівчувати йому - мені не вдалось). Це про стосунки між чоловіком і жінкою, між чоловіком та його бажаннями, чоловіком і його призначенням.

    Я була приємно вражена фіналом книги. Це дуже поетизована проза, і не варто з перших сторінок ставитись занадто серйозно до сюжету, як і читати цю книгу поспіхом - вона не для цього. "Ловець океану" - про красу мови, про гострість образів та почуттів, і, звісно, про подорож до самого себе.
  • Лілія Кравців
    15 червня 2017 р.
    Зачаровує 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга дійсно зачаровує. Я досить насторожено і упереджено відношусь до нашої сучасної літератури. Не знаю чому і мені сумно від того. Але пройти повз цієї книги я не могла.

    Найперше, що мене захопило, - це сюжет. Автор розказує нам про всім відомого персонажа міфів Давної Греції - Одіссея. Мене, ту, яка виросла на грецькій міфології і завжди буде мати найтепліші почуття до неї, просто не могла залишити байдужою ця історія. Це така собі подорож у минуле. Володимир Єрмоленко відправляє нас разом з Одіссеєм назад у Трою, знову повертаючись у ті місця, до тих людей, яким він присвячував свій час, свою душу і тіло. Книга - сповідь.

    Емоцій безліч. Найкращих. Розпочну з того, що оформлення книги прекрасне. Обкладинка у книги "софттач", що робить її неймовіно атмосферною. М'яка зовні, м'яка всередині. Бо та мова, якою написана ця книга, інакше як "м'якість" не назвеш. Наскільки вона легка, наскільки мальовнича, наскільки вона підносить всю красу цієї книги як оті хвилі океану. Стиль мені трішки нагадав Моема і Барріко. Такий ніжний, чаруючий, затягуючий. Автор вразив мене тонкістю тексту, слів, роздумів, відчуттів. Дивно і приємно читати таке із-під пера чоловіка, вражає його розуміння жінки, як і чим вона живе, дихає, що є її болем і щастям, її почуття і кохання. Тут можливо знайти себе, краще зрозуміти. Як і чоловікам, на прикладі Одіссея. На прикладах смертних і богів.

    Книга - роздуми. Кожна сторінка наповнена словами, реченнями, інколи цілими абзацами, які хочеться цитувати, завуальовані 'образи міфічного минулого такі актуальні і сьогодні. У цій книзі піднята тема найважливішого - почуттів. Кохання, радість, біль і горе, страждання. Покута і прощення. Одіссей відправляється у подорож не тільки, щоб відшукати дружину і сина, а найперше відшукати самого себе.

    Книга прекрасна, але, на мою думку, ще зовсім юні читачі не повинні спокуситись на цю книгу, бо ж тут про міфічних персонажів, про яких так цікаво читати. Ця книга для більш дорослого читача, хто зможе зрозуміти всю її глибину, всю мудрість і красу. Але рекомендую її однозначно.

    "...Але знайте, що відчай минає, як минає зима, що душі наші мають свою весну, свої часи цвітіння, і що вони завжди приходять після часів холоду. Любіть свій відчай, бо за ним приходить радість, любіть свою зиму, бо за нею приходить сонце..."
  • Тарас
    4 січня 2019 р.
    Солнце, море и соль слез искупления
    «Життя - як дуга лука. Кінці її - твої точки опори. Вони ніколи не зустрінуться, вони завжди по різні боки океану, як чорне та біле. Вони - твоя суперечність. Але ти не можеш без неї жити. Кожен із нас розділений навпіл. Дві половини, два полюси, два бажання, два шляхи, що йдуть у протилежних напрямках. Лише тятива їх примирить.»

    В моем детском читательском прошлом «Мифы и легенды древней Греции» занимали почетное место. Они нравились мне гораздо больше, чем китайские и египетские - вероятно из-за того, что боги были наделены чертами людей и постоянно появлялись в их жизнях, а в самих историях было много любви и страстей (тогда мне это казалось чем-то таким запретным).
    Книга «Ловець океану» Владимира Ермоленко как раз создана для таких ценителей древнегреческой мифологии как я, а также для тех, кому по душе философские размышления.
    Помните историю Одиссея, весь его долгий путь к Итаке, Пенелопе и Телемахе? А теперь представьте, что он добрался до своего острова, но ни дома, ни жены с сыном нет. Дом стал сплошной развалиной, Телемах ищет отца в море, а Пенелопа - это символ ожидания и тоски - устала ждать и оставила Итаку. Одиссей решает прожить свою жизнь заново, исправить ошибки, смыть всю свою спесь, и проплыть назад, от Итаки до Трои.
    Но «Ловець океану» - не только об Одиссее. Она о любви, страданиях, ожиданиях, об отношениях между женщинами и мужчинами (впрочем, война, к которой возвращается Одиссей - это также женщина).
    Эта книга вызывает восторг от строения и стиля каждого предложения, ее хочется цитировать вслух, записывать в читательский дневник целые абзацы, и обязательно их потом перечитывать. У автора очень узнаваемый стиль, синтаксические структуры, слова красиво сложенные в кучки. В романе много философских тезисов. С одними абсолютно соглашаешься, с другими хочется поспорить, однако равнодушными рассуждения автора не оставляют. Так же, как и чувственные описания отношений между мужчинами и женщинами, и не только платонических. И попытки объяснить эмоциональную разницу между мужчиной и женщиной.
    Свой читательский год я завершил прекрасно - не просто хорошим романом, не просто интересной историей, не просто наслаждением от красивых людей / богов / пейзажей, а целой философией жизни и смерти, любви и ненависти, прощения и прощания. Подобное можно читать много раз, и все равно найти что-то новое, то, что нужно тебе в данную минуту.

  • Світлана
    28 листопада 2017 р.
    Чуттєво і штучно
    Здається, я знову не попала в хвилю)
    Книга не те що мене не пройняла, вона якось ніби просто пройшла повз. Здається, мої очікування після вражень інших читачів, були дещо завищені. Я чекала чогось аж такого. Вибуху! Спалаху! Виверження!
    А побачила обрАзи, нерозуміння і пошук винних. Якщо ще чоловіча лінія була для мене направду чуттєвою і новою, то жіноча дратувала. Щось мені останнім часом не попадаються чоловіки, які вдала пишуть про жінок. Ось і тут почуття Пенелопи, Навсикаї, Каліпсо, Цирцеї, Сцилли мені, як жінці, здалися неправдивими, прилизаними чи ж навпаки, перебільшеними, якимись показовими і штучними.
    Очевидно, така література або не моя, або не в той час читана, та це в жодному випадку зовсім не означає, що така проза не має права на існування. Я всього лиш читач, один із тисяч. І дякую автору за можливість пригадати трохи грецьку міфологію і поглянути на історію у той неприпустимий умовний спосіб, який ця наука терпіти не може: "А що, якби..."
    Читайте!
  • Аня Остапчук
    17 вересня 2017 р.
    Одісей, це справді ти?
    «Ловець океану» від автора Єрмоленко Володимир
    Ми усі знаємо Одісея, його мандри та справжню силу до життя. Герой повернувся в Ітаку після багатолітніх блукань, і тут він не знаходить рідних. Чому? Що за хибний шлях? Як повернути все? Книга демонстурє подорож Одісея у зворотньому напрямку, де він переживає усі події, буває в усіх пережитих місцях, та переживає все більш емоційніше. З кожним кроком герой сильніший, розумніший та знає ціну смерті, коханні та провині.
    Автором книги Володимир Єрмоленко український філософ, кандидат філософських наук, викладач Києво-Могилянської академії. Це перший художній роман Володимира.
    Історію Одісея я полюбила, ще з дитинства. І повернутися знову у мандри з мужнім героєм - це радість. Нові емоції та нові переживання. Видавництво класно впоралися із обкладинкою. Крім того, нагадують усім про забутий епос. Ось цікавий уривок з книги:
    "Я зруйнував Трою і зійшов у царство мертвих, я бачив чужу смерть і чужу безодню, я впускав солону воду під свою шкіру, ховаючи її, як пастух ховає овець від дощу.
    Кохання й ненависть увійшли в моє серце, як дві стріли, і я часом не міг відрізнити одну від одної, рани від обох породжували біль, але смерть моя мене не впіймала.
    Одіссей, так мене звати."
  • Олеся Кізима
    7 серпня 2017 р.
    Довгий шлях додому
    ,,Ловець океану: історія Одіссея" - такий собі фанфікшн від молодого українського філософа та письменника Володимира Єрмолаєнка. Він взявся за досить цікаву тему: а й справді, хто та що може чекати на мандрівника вдома після двадцяти років скитань та поневірянь?

    Головний герой - славнозвісний, хитромудрий воїн Одіссей, який покидає сім'ю, щоб допомогти другу, спартанському царю Менелаю, викрасти дружину троянського правителя. Похід увінчався успіхом, але Одіссею боги вирішили перешкодити повернутися на рідну Ітаку. За міфом, він таки опиняється вдома і, вкотре вдавшись до хитрощів та вправності, позбувається нав'язливих залицяльників дружини.

    За автором, героя Ітака зустрічає пусткою: втомлена чеканням Пенелопа подалася невідомо-куди, а син Телемах зібрав команду сміливців і вирушив на його пошуки. Дім згорів. Рідний батько, старець Лаерт не впізнає Одіссея...

    Щоб спокутувати свою провину, Одіссей відправляється зворотнім шляхом до Трої. Та чи будуть здатні покаяння та проща повернути загублений скарб - власну сім'ю?

    Книга наводить на роздуми, її можна ,,розібрати" на цитати. Сподобалася манера письма автора. З нетерпінням чекаю на наступні художні твори!
  • kafemik
    14 липня 2017 р.
    Коэльо по-украински про древнегреческих героев
    «Ловець Океану» - пересказ «Одиссеи» в обратном порядке. После долгих и насыщенных скитаний Одиссей возвращается на родину, где не находит ни возлюбленной Пенелопы, ни сына своего Телемаха. Убитый горем и тоской герой возвращается по своим следам, проделывает пройденную дорогу наоборот в попытке исправить ошибки и залечить нанесенные раны. Как видеозапись, которую перематывают назад.
    В романе звучат различные голоса – повествование ведет и сам Одиссей, и те, кто встречается на его пути.

    «Ловець Океану» - ровный, тоскливый, пресный и поверхностный роман. Не так плохо в нём отсутствие динамики, как то, что из главы в главу повторяется одно и то же, изменяются только имена.

    В манере написания это книга для совсем юных и романтичных, кто совершенно не знает жизни и удивляется простым истинам, оформленным в замусоленные целыми поколениями философов фразы. Короткие рваные предложения не позволяют создать образ, не рисуют в воображении картину и в финале приходит стойкое ощущение того, что прочел сборник классических афоризмов.

    А вот содержание требует отметки 18+, ибо по большей части это роман о том, что секс равно любовь, а страдание неизбежно.

    Без рекомендаций. Но помните, что любой отзыв субъективен! Возможно, эта книга - как раз то, что вам сейчас нужно!
 

Характеристики  Ловець океану

Автор
Володимир Єрмоленко
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2017
Кількість сторінок
216
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84x108/32 (130х200 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Noto Serif, Cormorant
Тираж
4000
ISBN
978-617-679-371-7
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
 
Статті про книгу  Ловець океану
Якби океан міг говорити
"Я розповім вам історію Одіссея, шукача й мандрівника, стрільця та хитрого лиса. Мою історію. Ви чули її сотні разів, я знаю. Але ні, ви не чули її ніколи. Такої ви не чули її ніколи. Пам'ять тримає мене в своєму полоні, рв...
Дайджест тижня: що читати улітку
Цього тижня сталася велика подія - почалося літо;) Звісно, це привід радіти, адже тепер простір для читання виходить за рамки затишних крісел, а перековзує на свіже повітря. Що читати на дачі, на лавці у парку, чи в полі на коцику - на це питання...
Катерина Міхаліцина для #ПроЧитання: "Коти в нас поки що не читають, але на книжках...спиться їм дуже солодко"
Рубрика #ПроЧитання повертається, ще й із дуже цікавими героями! Сьогодні про своє читацьке життя розповість поетка, перекладачка та заступниця головного редактора
Серпневий мастрід: 7 книжок про море та океан
Якщо ви ще не були цього літа на морі, то можливо вам і не варто переглядати цю добірку. А може й — навпаки. Літературні моря та океани можуть бути не менш приємними, ніж справжні. Бурхливі, із запахом солі, мінливі та освіжаючі. Ця добірка стане...
Наталя Якубчак для #ПроЧитання: «Переклала чотири дитячі книжки з німецької – і всі про зайчиків!»
Наталя Якубчак — літературознавиця, літредакторка, перекладачка. Співпрацювала із часописом «Україна модерна», видавничим домом «Києво-Могилянська академія», видавництвами
Рік Старого Лева. Буктюбери, блогери та наші автори про найкращі книжки 2017
13 грудня відмічає свій день народження Видавництво Старого Лева! Ми пропонуємо привітати одне з найулюбленіших видавництв, пригадавши весь книжковий ВСЛовий 2017 рік. Які книжки видавництва було прочитано? Які найбільше сподобал...
Три найкращі книжки 2017. Версія блогерів: частина перша
Видавництва, критики, книгоблогери – усі вони розповіли про найкращі видання 2017 року. Настав час і нашим авторам поділитися книжковими враженнями. Ми запитали у них про складне – про три най-най книжки року. І вони чесно у всьому зізналися.