Ймовірно, глибокий сенс цієї книги пройшов повз мене, навіть не глянувши в мій бік, бо ця історія мені зовсім не сподобалася. Можливі спойлери. Йора та Інга – емігрантки з Східної Європи, що живуть в США. Разом знімають помешкання, сплять на одному матраці (грошей, аби придбати ще один у них не було) та стараються підтримувати одна другу, хоча як виявилося майже нічого не знають одна про одну. Вся історія крутиться, якщо я правильно зрозуміла, навколо невдач в особистому житті цих «подруг». Одна (Йора) знайомиться з старшим чоловіком, який після кількох тижнів стосунків заявляє, що крім неї в нього є ще дві дівчини і що він підтримує вільні стосунки, бо життя з однією жінкою йому набридає, та й взагалі, вона вже трохи застара для нього. Друга (Інга) зустрічалася з молодшим від себе хлопцем, який кинув її та втік в інший штат будувати спортивну кар’єру, при тому він не хотів їй це повідомляти, а зробити все тихцем. Все. Вся історія – це тільки соплі по своїх втрачених стосунках. Тоді, як Інга все-таки відпустила ситуацію і звалила жити разом зі своїм новим коханням, Йора просто вариться в своїй тузі і не бажає покидати цю «каструлю». Мене просто бісив епізод, коли вона нарешті дійшла до того, що у неї закінчуються терміни усіх страховок і вичерпалися кошти на рахунку, а вона, не маючи роботи, лежить на тому матраці і думає, як їй важко без Себастьяна і що це вона винна в їхньому розриві. Просто ситуація facepalm! Всю книгу мене не покидав іспанський сором. Чудила вона, а соромно мені. Як на мене, сама історія ні про що, а в кінці книги авторка ще додала, як я зрозуміла, деяке трактування карт Таро та їхня персоніфікація в персонажах твору, аби можливо додати таємничості або інтелектуальності творові, хоча, як на мене, це не додало йому ніяких плюсів. Так чи інше, книга мені взагалі не сподобалася.

Дуже часто у мережі я натрапляю на думку людей, що #укрсучліт - це велика прогалина в літературі й часто не вдовольняє потреби читачів. Якщо не всіх то більшості. "Чому?" - думалось мені. До того і я зустрічала тексти не зовсім до смаку, проте не катастрофічно. І от у моєму житті з'явилась вона! Вона - це книга "Любовне життя". ВСЛ й чарівна обкладинка давали гарантію якості тексту. Та не цього разу. Ні, жодних заяв, що він поганий, просто я його реально не сприйняла. Яка головна думка думка? Що несе своїми діями Йора (головна героїня)? А далі - увага - спойлери. Сонце. Тропіки, 2 молоді емігранти (Йора та Інга) орендують квартиру-студію та живуть відкриваючи світ. Інга - студентка, Йора - працює у штаті університету, не викладає, проте й офісна робота теж приносить дохід. І тут вона зустрічає ЙОГО! Він - це Себастьян, старший, загадковий та геть нівроку з себе. Грім. Йора дізнається, що вона у Себастьяна не одна, і він падкий на молоде тіло й веде тісне спілкування не з однією молодицею. Далі - гримання дверима, затяжна депресія й важка хвороба на фоні цього. Гроза та затяжний дощ. Героїні ставлять діагноз - вірус незрозумілого характеру, всі ноги у язвах, що кровоточать, суцільні ліки, бинти та перев'язки. Сил немає навіть на сон та емоції. Не через хворобу, а через тугу за коханим. Так важко дався розрив з Себастьяном. Якби не сусідка то б ніхто і куска хліба у дім не приніс. Інга також розриває з своїми бойфрендом і дівчата залишились одні в одного. Сльози, дівочі розмови та одкровення ( цей момент найкращий у книзі). Блискавка. Та вічний розпач й небажання жити Йори дістає і сусідку й та утікає до нового хлопця. Просвіт. Розізлившись на весь світ і так і не дочекавшись такої бажаної смерті героїня таки бере себе в руки й починає оклигувати. А що було далі - гортайте на сторінках. Бо мене таке чтиво швидше відвертає від літератури. Куди не поглянь - всюди морок. Думки Йори про свою домівку - морок і зубожіння, життя у далеких краях - морок й купа боргів та рахунків. Стосунки - морок і біль. Анотація обіцяє, що книга подарує мені радість, задоволення від читання і навіть трохи катарсису. Та крім останнього я не отримала нічого....