Книга попросту шалено сучасна! Герої неймовірно реальні, живі та емоційні. Сюжет тримає в напруженні до самого кінця, побудивши потім стільки питань та інсайтів, що ще кілька днів живеш враженнями від прочитаної книги. Автор розкриває відчуття знайоме і близьке нам усім - самотність. Самотність - одна з найболючіших і найсильніших хвороб сучасності, висвітлена автором у всіх її проявах і формах. Ця хвороба, переходячи в хронічну форму, і в парі зі страхом штовхають людей на такі огидні, потворні, немислимі вчинки... Кожен з героїв бореться з нею до останнього всіма своїми силами. Боротьба та запекла, інтригуюча, виснажлива і для когось по справжньому трагічна, а для когось - можливість виграти в цій битві хоч ненадовго і вибороти свій шанс на інше життя. Всі думки героїв відчуваєш і переживаєш як свої власні, настільки вони є спільними для того суспільства, в якому ми живемо. І мабуть в кожному живе якась така своя героїня "Клер", яка десь глибоко в думках весь час шукає спосіб просто вийти з цієї самотності, знайти в собі сили пережити і прбачити тих, хто завдав шалений біль, перестати почувати власну провину за те, що ніяк не може змінити і нарешті прийняти себе, не шукаючи в собі більше недоліків та не тікаючи від свої страхів, зрозумівши, нарешті, що єдиної любові, якій їй бракує, щоб бути щасливою, це її власної... Герої книги ідуть часто на радикальні кроки, аби повернути своїх близьких та рідних, і в цьому їм допомагають надсучасні технології, та чи ж зробить це їх щасливими? Чи все в цьому житті можна виправити за допомогою сучасних технологій? На ці питання дасть відповідь книга "Listen".

Прочитавши, що жанр книги психологічний триллер і побачивши, що авторка українка, яка живе у Варшаві, я загорілася ідеєю прочитати цю книгу. ⠀ Але з самого початку щось пішло не так. ⠀ Оповідь доволі суха. Герої пластикові як в прямому, так і в переносному сенсі. Я не повірила в історію зовсім. Діалоги не передають ні духу, ні характеру героїв. Особливо я не вірила в героїв-іноземців. Адже, до прикладу, вчителька з Осло звучала як вчителька радянських часів чи ведуча РАГСу з України. Або ж бізнесмен, здається з того ж таки Осло, визвірявся на своїх підлеглих точно як головні герої з серіалу "Бригада". Я зовсім не відчула атмосфери закордонних країн, описаних в книзі. А їх було досить таки багато. ⠀ Також не знайшла в книзі слідів психологічного триллеру. Для мене це скоріше була антиутопія, але і в неї я не повірила. Бо події, описані в книзі відбуваються надто близько до нашого часу - в 2025 році. Можливо, якби рік взагалі не зазначався, я б повірила більше. Але в те, що роботи-манекени, схожі на людей як дві каплі води, з таким же інтелектом і які включаються запальничкою існуватимуть вже через три роки, я повірити не змогла. ⠀ На жаль, книга для мене виявилася слабкою і зовсім нічим не зацікавила. Я ледве вимучила менше, ніж двісті сторінок і якби не отримала її на огляд, я б зовсім не дочитувала і ні хвилини б про це не пожалкувала.

Ця книга привертає увагу не тільки обкладинкою, назвою, а й жанром. Я обожнюю трилери. А тут - психологічний трилер. Авторка описує недалеке майбутнє та піднімає важливі питання: самотності, сучасних технологій, відносин між дітьми та їх батьками... Не дивлячись на те, що описуються серйозні теми, книга читається дуже легко і швидко. Я її "проковтнула" за два вечора. Цей трилер не залишить вас байдужими. Після його прочитання, ви ще кілька днів будете про нього думати. І як вже тут писали, я б теж залюбки подивилися екранізацію книги "Listen". p.s. Дякую, Яно Опарій, за чудову роботу. Обов'язково рекомендую кожному до прочитання!