Прочитала книгу випадково – дуже сподобалась книга Оксеника «Вбивство п’яної піонерки», шукала інші книги цього автора і наткнулась на цю серію. Відразу скажу – я точно не цільова аудиторія, тому що книга дитяча (підліткова). Героям в книзі років вісім – дванадцять, от книга саме для такого читача. Сюжет достатньо динамічний, пригоди рухаються, як і обіцяно в заголовку «лісом, небом, водою», характери героїв і особливості світу розкриваються поступово у різних ситуаціях. Очевидно, що сюжет розгортається у світі, де відбулась якась техногенна катастрофа, і тепер все в ньому мутує, причому не в найкращу сторону – отруйна вода, хижі рослини, людство, розсіяне невеличкими громадами, що чіпляються за відносно безпечні клапті землі, повернення до племінних стосунків, знання, що вціліло якимись нерівномірними лишаями – цю інформацію читач отримує в ході розповіді про пригоди зграйки дітлахів. Загалом радує відсутність спрощеної «чорно-білої» картини світу. Що постійно викликало здивування – то це змішування світу пост апокаліптичного і очевидно пост технологічного із казковими персонажами. Тобто, для мене логічним є або радіоактивні мутації, або Баба Яга, а щоб усе разом – то надмірність. Втім, мені не дванадцять, не виключено, що цільова аудиторія «середнього шкільного віку» такими нюансами не перейматиметься. Отже, резюмую: якщо шукаєте «що б почитати» дитині років 10-12, щоб і пригодницьке, і хорошою мовою, не надто складне, але і не примітивне, і ненав’язливо виховне – беріть сміливо. До речі, в книзі двоє головних героїв: хлопчик і дівчинка, тому книга цілком «унісекс», любителів пригод порадує. Та ще і з продовженнями. Красота.

Книжка багата на пригоди, ось справді - події відбуваються динамічно, швидко, вони різноманітні і не встигають набриднути. Для сюжету потужною платформою слугує екологія, адже світ, описаний в книжці - це світ майбутнього, в якому щось пішло не так. І тепер він сповнений дивних, непередбачуваних небезпек. Окрім різних вовкулаків і жаб, що ростуть на кущах, маємо і більш усвідомлених істот - баба Яга, Лішак. І протистояти цій нечисті та рятувати цей понівечений світ доводиться гурту дітей. Найвиразніші герої - Лисий, такий собі вправний та суворий хлопчина, і жвава та гостра на язик Леся. Діти мандрують крізь хащі, сподіваючись виконати певну місію, сваряться і миряться, інколи бешкетують. Загалом, і світ, і персонажі, і сюжет - цікаві. Але для тих, хто читав братів Стругацьких, усе це видасться трохи вторинним і менш оригінальним. Хоча подієвість не є повтором, у самому стилі вловлюється багато подібного. Це перша частина трилогії, і хоча я прочитала її вже давненько, за другу книжку я так досі і не взялася. Хоча, можливо, і дарма. Треба буде таки спробувати.

Хоча цільова аудиторія цієї книги 9-12 років, ця книга буде цікава усім віковим категоріям. Ця книга - дуже якісне українське фентезі, а тим більше, з використанням слов'янської міфології. Книга з елементами постапокаліптичного суспільства. Історія про хлопчика на ім'я Лисий. Село, звідки він, повниться іменами, за характерними ознаками кожного мешканця. Так от, він відправляється у небезпечну пригоду, де зустрічає дітей з іншого села і, звичайно, чарівну Лесю, яка теж має свою твємницю. Дуже потішила ситуація з перейменуванням Лисого на Лесика. Лесик и Леся -я бачу в цьому щось символічне. Пригоди описані дуже гарно, сюжет затягує, а вигадливість героїв приємно дивує. Не одразу ясно хто позитивний, а хто негативний персонаж, їх дії двозначно трактуються. Тому немає затянутості сюжету і взагалі невідомо, як закінчиться історія. Інтрига лишилася навіть у кінці Дуже подобається стиль написання і говірка персонажів. Не перенасичено описанням лісів, природи і погоди, що спрощує сюжет. Дуже цікава книжка, готова перечитувати її декілька разів