На перший погляд — пристойна англійська родина, гроші, традиції й холодні манери. Але смерть глави сім’ї запускає ланцюг убивств, у яких наївний віршик про «кишеню, повну жита» стає моторошною підказкою. Міс Марпл розплутує справу без поспіху, уважно придивляючись до дрібниць: слів, жестів, старих образ. Тут немає випадкових смертей — лише добре заховані мотиви, що проростають із жадібності та ненависті. Роман холодний, стриманий і точний: класична Крісті, де дитяча рима веде до цілком дорослого зла.