Крадійка книжок
Паперова книга | Код товару 583456
Yakaboo 4.9/5
Автор
Маркус Зузак
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2005
Перекладач
Наталія Гоїн
Ілюстратор
Труді Уайт
Кількість сторінок
416

Усе про книжку Крадійка книжок

Болючі спогади своїх батьків-емігрантів про такі несумісні речі, як дитинство, війна й Голокост, сучасний австралійський письменник Маркус Зузак поклав в основу історії про маленьку дівчинку Лізель Мемінґер, яка в страшні роки Другої світової, навчившись читати за посібником гробаря, збагнула силу Слів і, втративши все інше, вижила - завдяки лише цій силі.

Характеристики
Автор
Маркус Зузак
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2005
Перекладач
Наталія Гоїн
Ілюстратор
Труді Уайт
Кількість сторінок
416
Рецензії
  •  
    Маркус Зузак "Крадійка книжок" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Довго вагалася, чи купувати книгу Маркуса Зузака «Крадійка книжок», адже, думала я собі, це ще одна книга про Другу світову війну. Однак, купивши і прочитавши, жодної хвилини не пошкодувала. Тому й вирішила поділитися своїми враженнями з іншими потенційними її читачами. Роман «Крадійка книжок» - оригінальна, безперечно, цікава і трагічна розповідь про життя одного маленького німецького міста, що неподалік Мюнхена, у період з 1939 до 1945 років. Здебільшого ми читаємо історії інших народів, захоплених виром цієї війни. Але ця книга нам описує життя німців, їх трагедію, скалічені життя, зокрема долі десятків тисяч німецьких євреїв.

    Уже з перших сторінок тексту книга заскочила незвичністю свого оповідача (розповідь у романі ведеться від першої особи). Ним є не хто інший, як Смерть. А розповідає Смерть про життя однієї дівчинки, яка опинилася у прийомних батьків (що сталося з її рідними батьками, достеменно невідомо, але читач має змогу здогадатися, що чекало комуністів у часи тотальної влади Адольфа Гітлера), у провінційному містечку, на початку 1939 року.

    Чому Смерть вирішила (у тексті Смерть чоловічої статі) присвятити свою розповідь саме цій дівчинці? Бо вона, за її словами, незвичайна. Вона – крадійка книжок. Вона вчиться нових слів з украдених книг, вона надто рано розуміє, яку взагалі силу і вагу можуть мати слова, адже живе в країні, слова в якій перетворили її, а згодом і весь світ, на суцільні страждання, смерті і біль. Але, крім смертей, страждань і горя, у книзі є й тепло, вірні друзі, любов, щирість і взаємодопомога. Описана історія заснована на реальних фактах.
    Текстові характерна незвична структура, незвичне поєднання слів. І ще одна важлива перевага тексту – гарний його переклад. Тому рекомендую до прочитання.

  •  
    Якось у 2005 році автралійський письменник Маркус Зузак створив «Крадійку книжок»... 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    Найцікавіше те, що історію розповідає… Смерть! І що саме найдивовижніше, автор його змальовує не як страховиська в чорному плащі та з косою, як ми звикли з вами уявляти, а як ввічливого джентльмена в смокінгу, який досконально володіє красномовством: «Звісно, мені слід відрекомендуватися. Як же я міг забути про свої гарні манери?»

    До влади в Німеччині прийшли фашисти. Вперше Смерть побачив маленьку Лізель, коли прийшов забрати душу її братика. Золотаве волосся, неначе хмара, спадало на її плечі, а великі блакитні очі притягували до себе увагу, мов магнітом.

    Вона не вміла читати, але пізнавши науку літер, закохалася у книги. Вона обурювалася, коли їх палили на площі зі словами: «Книги - то непотріб!»

    Смерть став свідком того, як дівчинка вкрала першу книжку, і зацікавився її долею.

    Головна героїня дружелюбна, чуттєва. Її внутрішній світ вражає. За вікном Друга світова війна, а в її душі, уквітчана добром та ласкою, весна.

    А ось і висновок, який я для себе зробила: «Одні підкорюють світ словом, інші ж ним лікують душі».

    Отже, раджу кожному прочитати цей неперевершений витвір літератури!
Купити - Крадійка книжок
Крадійка книжок

Звичайна ціна: 100 грн

Спеціальна ціна: 90 грн

Немає в наявності
 
Інформація про автора
Маркус Зусак
Маркус Зусак

Популярний австралійський письменник. Творчість Маркуса Зусака - це захоплюючі сучасні романи, відмічені увагою критиків і журналістів, а також любов'ю читачів. Автор є володарем престижних літературних премій, а кілька його творів потрапили в список бестселерів видання The New York Times. Купити книги Маркуса Зусака варто всім поціновувачам якісної і захоплюючої сучасної літератури. Витоки натхн...

Детальніше

Рецензії Крадійка книжок

  •  
    Маркус Зузак "Крадійка книжок" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Довго вагалася, чи купувати книгу Маркуса Зузака «Крадійка книжок», адже, думала я собі, це ще одна книга про Другу світову війну. Однак, купивши і прочитавши, жодної хвилини не пошкодувала. Тому й вирішила поділитися своїми враженнями з іншими потенційними її читачами. Роман «Крадійка книжок» - оригінальна, безперечно, цікава і трагічна розповідь про життя одного маленького німецького міста, що неподалік Мюнхена, у період з 1939 до 1945 років. Здебільшого ми читаємо історії інших народів, захоплених виром цієї війни. Але ця книга нам описує життя німців, їх трагедію, скалічені життя, зокрема долі десятків тисяч німецьких євреїв.

    Уже з перших сторінок тексту книга заскочила незвичністю свого оповідача (розповідь у романі ведеться від першої особи). Ним є не хто інший, як Смерть. А розповідає Смерть про життя однієї дівчинки, яка опинилася у прийомних батьків (що сталося з її рідними батьками, достеменно невідомо, але читач має змогу здогадатися, що чекало комуністів у часи тотальної влади Адольфа Гітлера), у провінційному містечку, на початку 1939 року.

    Чому Смерть вирішила (у тексті Смерть чоловічої статі) присвятити свою розповідь саме цій дівчинці? Бо вона, за її словами, незвичайна. Вона – крадійка книжок. Вона вчиться нових слів з украдених книг, вона надто рано розуміє, яку взагалі силу і вагу можуть мати слова, адже живе в країні, слова в якій перетворили її, а згодом і весь світ, на суцільні страждання, смерті і біль. Але, крім смертей, страждань і горя, у книзі є й тепло, вірні друзі, любов, щирість і взаємодопомога. Описана історія заснована на реальних фактах.
    Текстові характерна незвична структура, незвичне поєднання слів. І ще одна важлива перевага тексту – гарний його переклад. Тому рекомендую до прочитання.

  •  
    Якось у 2005 році автралійський письменник Маркус Зузак створив «Крадійку книжок»... 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    Найцікавіше те, що історію розповідає… Смерть! І що саме найдивовижніше, автор його змальовує не як страховиська в чорному плащі та з косою, як ми звикли з вами уявляти, а як ввічливого джентльмена в смокінгу, який досконально володіє красномовством: «Звісно, мені слід відрекомендуватися. Як же я міг забути про свої гарні манери?»

    До влади в Німеччині прийшли фашисти. Вперше Смерть побачив маленьку Лізель, коли прийшов забрати душу її братика. Золотаве волосся, неначе хмара, спадало на її плечі, а великі блакитні очі притягували до себе увагу, мов магнітом.

    Вона не вміла читати, але пізнавши науку літер, закохалася у книги. Вона обурювалася, коли їх палили на площі зі словами: «Книги - то непотріб!»

    Смерть став свідком того, як дівчинка вкрала першу книжку, і зацікавився її долею.

    Головна героїня дружелюбна, чуттєва. Її внутрішній світ вражає. За вікном Друга світова війна, а в її душі, уквітчана добром та ласкою, весна.

    А ось і висновок, який я для себе зробила: «Одні підкорюють світ словом, інші ж ним лікують душі».

    Отже, раджу кожному прочитати цей неперевершений витвір літератури!
  •  
    Нова класика 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга не для Вас, якщо: Ви любите щасливі кінцівки, шукаєте швидке та легке чтиво, не прихильник експериментальної літератури.
    Крадійка книжок це не та книга, яку Ви будете читати так, щоб якомога скоріше дізнатись, що буде далі. Краще знайомитись з нею повільно та у маленьких дозах, щоб насолодитись кожним словом та відчути всю магію, яку вона містить.
    Смерть - нетерпляча, тому ти відчуваєш, що буде відбуватися далі, а очікування неминучого робить все більш похмурим та моторошним.
    Автор знайшов новий підхід до висвітлення всім знайомого етапу історії. Дав змогу поглянути на нього з іншої точки зору.
    Він не просить співчувати євреям, а тільки вказує на їх боротьбу та біль.
    Зузак висвітлює силу слова та історій, наводячи численні приклади. Згідно з автором, вони є одними з найпотужніших способів спілкування між нами і виступають фундаментом даного твору.
    Бездоганно зображена і тема доброти та жорстокості людської натури. А Смерть в ролі оповідача додає унікальності до вже і так сильної історії.
    Кожен персонаж мав неймовірно болісну долю, яка емоційно знищує від початку до кінця. Але, незважаючи на це, я була рада розділити її з ними.
  •  
    "Бачите? Навіть смерть має серце" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У книзі події розвиваються під час Другої світової війни.
    Лізель Мемінґер втрачає братика, він помирає у неї на очах, а ще після цього її покидає мама. Дівчинка живе у дуже скрутні часи, але вона знаходить поміж цим радість - читання книг. Свою першу книгу "Посібник гробаря" вона викрала, хоч і не вміла читати.
    Цікаво те, що історію розповідає не Лізель, а Смерть.
    Книга, насправді, дуже захоплююча, але я її читала повільно, тому що хотілось довше і довше її читати.
    Ця книга дуже тепла, душевна. Кінець дуже зворушливий, не можливо стримати сліз.
    Для цієї книги потрібен певний настрій і час, адже вона настільки припадає до душі, що потім ще довго вона затримається у вашій пам'яті.
    Книгу рекомендую прочитати кожному. У ній можна побачити стан людей під час війни, їхні проблеми і ті радості, які пробиваються в ті страшні часи.
    Книга варта уваги, за неї не шкода віддати гроші, тому що після неї ніхто не залишиться байдужим і зробить висновок, що війна - це найгірше зло, яке буває у житті. І жаль, що люди не розуміють трагічності цих подій. "Смерть однієї людини - це трагедія, а тисячі - статистика". Варто задуматись над цими словами, в цьому допоможе книга М. Зузака "Крадійка книжок".
  •  
    Крадійка книжок – це по-справжньому цікавий і захоплюючий роман. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    З самих перших сторінок я не могла відірватися від історії про дівчинку Лізель. Автору чудово вдалося показати нацистську Німеччину і відкрити суть тогочасного життя людей. Він очима смерті розповів болісну, сумну, химерну історію про Лізель Мемінгер, її прийомних батьків Ганса та Рози Губерманн, хлопчика Руді, що таки сильно її покохав, і про єврея-втікача Макса, який став справжнім другом дівчинці.
    Ця історія бере початок із смерті, холоду, болю і втрати. Мама з дітьми їхали потягом до Мюнхена, де вона мала відати своїх дітей до прийомної сім’ї, але до Мюнхена потрапила лише Лізель, її маленького братика забрав в свої обійми смерть. Саме з цього трагічного моменту розпочалися пригоди Лзель, її перша книжка – «Посібник гробаря» і те як тато вчив її читати, знайомство з Руді і перша закоханість, зустріч з Максом та перша таємниця, книжка вкрадена з вогню для хворого Макса, що жив у підвалі…
    Історія про крадійку книжок назавжди залишиться в моєму серці, я закохалася в її життя і пригоди, думки... Ця книга робить людей іншими, спонукає подумати над темою життя і смерті і про те, як болісна втрата. Цінуйте кожну мить свого життя - воно неповторне.
  •  
    Ну що тут скажеш... ці емоції від книги потрібно відчути на собі. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    До прочитання цієї книги мене підштовхнув однойменний фільм 2013-го року. Коли я його подивилась то була щиро вражена історією, яка в ньому закладена. Звісно, є чимало фільмів та літератури на воєнну тематику, але в "Крадійці книжок" є дещо більше. Більше, ніж просто жахаючий опис буття людей, на долю яких випало прожити частину свого життя в період війни; більше, ніж криваві баталії чи щось таке. Першої черги головний оповідач історії - ніхто інший як Смерть. І це явище зацікавлює вже з перших сторінок, з перших слів, які поглинає читач. Наступною вагомою деталлю, що змушує вас поринати в світ цієї книги є те, що можна побачити німецьку сторону і її людей, де панує не лише замилена свідомість та фанатизм, а і прозорі, людяні думки та погляди.
    Важливо відмітити неймовірні "книги у самій книзі", які супроводжуються неймовірними ілюстраціями - в їх простоту та смислову наповненість, одночасно, не можна не закохатися.
    Можна чимало сказати про "Крадійку книжок", але навіщо? Її просто варто прочитати і тоді забракне слів, щоб описати значущість для всіх нас.
  •  
    Історія, яку розповідає смерть 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга незвична, в першу чергу тим, що її розповідає Смерть. А ще тим, що Смерть це він і він інколи буває… веселим. Наступна незвичність у тому, що книга розповідає про Другу світову війну і німців і цій війні. Автор описує, що і їм жилося не солодко, вони теж страждали від голоду, репресій та бомбардувань і також помирали.
    В центрі сюжету дівчинка, яка двічі втратила батьків, рідних та прийомних. Дівчинка, яка понад усе у світі любила читати і яка читала навіть коли на вулиці лунали вибухи.
    Читач може познайомитися з її другом, який понад усе мріяв про поцілунок і нарешті отримав його, але лише після смерті.
    А ще у книжці є художник, Макс Бренер, який намалював таку відому і страшну картину. Він, єврей за національністю, переховувався у родині німців, які декілька років переховували його у власному підвалі, боячись кожного візиту.
    На сторінках є все, жорстокість, сміх, любов і…смерть. Це важка книжка, яка порушує безліч життєвих проблем, змушує замислитися, що мисливець теж, певною мірою, є жертва і що не завжди вчинки простих людей залежать від них самих. Дуже часто їх просто змушують до цього.
    Прочитати «Крадійку книжок» буде край цікаво тим, хто прагне від слідкувати долю різних народів та національностей у найстрашнішій війні за всю історію людства.
  •  
    Коли слухаєш саму смерть… 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чесно кажучи, ніколи не планувала купувати цю книжку. Я дуже рідко читаю книги про війну, бо вважаю їх занадто важкими для себе. Проте ця колись привернула мою увагу тим, що тут ведеться розповідь про книжки та їх вплив. Я люблю книги про книги. Але далі прочитання анотації в книжковому у мене не зайшло...

    Одного разу я отримала цю книгу в подарунок. На полиці вона у мене довго пролежала, аж поки я не підхопила грип. Тоді лежачи під ковдрою та з температурою, я все ж таки вирішила її прочитати.

    І, Господи, ця книга просто неймовірна! Чому я не читала її раніше?!

    Вона зацікавлює з перших рядків. Тут я маю висловити величезну вдячність перекладачам. Переклад просто неймовірний! А то, якщо чесно, мені вже дуже набрид так званий «западенська» українська у багатьох перекладах. У цій же книзі показані вся краса та багатство нашої мови. А які смачні епітети використовує смерть у своїх описах неба, людей та емоцій!

    Ах так, до речі, у цій книзі вся розповідь ведеться від обличчя смерті. Де ще таке зустрінеш, правда? Взагалі, як би дивно це не звучало, смерть у цій історії досить мила. Саме ця маленька деталь додає історії особливого шарму та смаку.

    Сюжет дуже цікавий. Тут розповідається про страшні та серйозні речі з погляду маленької дівчинки, яка не розуміє, чому Гітлер так ненавидить євреїв, чому його солдати привселюдно спалюють книжки. Дівчинка росте, а з нею і її переконання про те, що це не правильно.

    Дочитавши книгу, залишається приємний, хоча й дещо двоякий післясмак. Пам’ятаю, як лежала задоволена в цілому хорошим фіналом, проте мені було надзвичайно сумно через те, скільки всього прийшлось пережити героям, аби досягти цього.

    Книга змушує замислитись, навіщо ж взагалі війни? Який у них сенс? Чому люди просто не можуть зрозуміти, що всі ми різні, адже все одно прекрасні і варті нормального життя?

    Загалом, книга просто чудова! За оформлення окремий респект редакторам та дизайнерам. Читається легко та цікаво. Рекомендую усім, хто хоче провести час з гідною книгою, та не шкодувати про нього.

    Оцінка 10 з 10.
  •  
    Оповідка від імені смерті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чи дійсно така жорстока смерть? А може жорстокі самі люди? Вона ж бо просто виконує свою роботу. А на дворі Друга світова війна, тому роботи вистачає.

    Історична драма, саме такий жанр книги Маркуса Зусака "Крадійка книжок". Надзвичайно атмосферно подано Німеччину часів Другої світової. Особливістю героїв Зузака є відсутність патологічно жорстоких садистів, тобто того, що ми традиційно асоціюємо зі словом «фашист». Німці не викликають певних антипатій, а навпаки, описані як звичайні доволі симпатичні люди. Всі вони зайняти єдиною турботою — вижити.

    Попри таку ж мету та відчуття страху, прийомний батько Лізель( дівчинки, про яку ми дізнаємось з назви книги) Ганс Губерман, переховує у себе вдома єврея-втікача.

    Лізель і її друг-єврей Макса визначили: з ними сталися слова. Так вони пояснили вплив пропаганди на свідомість людини.

    Ах так, повернімось до назви книги: Лізель має незвичне хобі — красти книжки. Із вкрадених книжок Лізель, запізно, як на її вік, вчиться читати, а згодом і писати. І саме це вміння й врятувало її від загибелі.

    Історія життя. Важкого і несправедливого зі своїми втратами..Історія горохового супу на тиждень.
    Інше сприйняття смерті, відмінне від звичного, шматок правди про смерть: "Я не ношу серп чи косу. Чорний балахон з каптуром я надягаю лише тоді, коли холодно. І моє обличчя не має тих черепоподібних рис, які вам так подобається на мене чіпляти. Хочете знати, який мій справжній вигляд? Я вам підкажу. Пошукайте собі дзеркало... "

  •  
    Блукаючи поміж людей... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Друга Світова війна забрала величезну кількість життів. В цій книзі оповідачем є сама смерть. Вона, блукаючи поміж людей і збираючи їхні душі, звертає увагу на дівчинку, у якої в житті все летить шкереберть. Вона живе в Німеччині, а її батьками виявляються комуністи. Вперше Смерть побачила її, забираючи душу її меншого братика. Доля цієї дівчинки складна, її відправляють в іншу німецьку сім'ю, до незнайомих їй людей, а рідна мати залишає її. І незважаючи, на цю всю біль в її серці, там народжується велика любов до книжок.

    Книгу рекомендую прочитати кожному. Вона читається нелегко, для неї потрібен певний настрій. Адже в ній автор розкриває багато тем, над якими потрібно замислитися. У ній можна побачити емоційний та фізичний стан людей під час війни, їхні проблеми та життєві цінності.
    Ця книга дуже тепла та добра, вона просто чудова! Кожен, хто любить читати, зрозуміє цю дівчинку її непереборне бажання читати і тримати книгу в своїх руках.
    Кінець цієї книги дуже зворушливий, мені здається просто не можна не заплакати. Внутрішній світ цієї дівчинки та те, як вона переживає втрати близьких нікого не залишить байдужим...
  •  
    Ні пійманий - не крадій 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Дуже часто в книжкових спільнотах задають питання на кшталт - "Яка книга Вас найбільше вразила?". В мене такі питання викликали ступор. Бо є книги, які сподобались - не сподобались, а які вразили - їх одиниці. І починаєш згадувати... От до цих одиниць і долучилась ця книга, і тепер вона першочергово буде вигулькувати в моїй пам'яті, поки її не перекриє свіжіша. Книга, яка ввійшла до мого ТОП. Вона вже давно стояла в мене на поличці, але все до неї не тяглись руки. Та настав її час і вона мене полонила.

    Маркус Зузак - доволі молодий австралійський письменник, якого надихнули на написання цього роману історії з дитинства про нацистську Німеччину.
    Книга переносить нас в роки Другої світової війни. Цікаво, що історія ведеться зі сторони Німеччини, із середини, із того осердя, з якого почалась ця агонія, цей голокост. Ще один цікавий момент - від чийого імені ведеться розповідь. Від імені Смерті. Дуже вразив такий підхід.

    Розповідь йдеться про дев'ятирічну дівчинку, яку мати віддає в прийомну сім'ю, бо хоче тим її захистити від загибелі. Її та молодшого братика. Та дорогою братик помирає. І вже в такому юному віці дівчинка втрачає двох найрідніших людей. Під час похорону помічник гробаря впустив додолу книгу, яку Лізель забрала собі. Щось втрачаєш, щось отримуєш. Так почалась її дружба з книгами. Так почалось становлення Крадійки книжок. Книга розповість про життя маленького містечка в період з початку по закінчення війни, про гоніння євреїв, про спалення книжок, про виховування ідеальної арійської раси. Про дитячі роки Лізель, про дружбу, про дорослішання, про кохання. Про те, як люди жили і виживали. І що солодкого життя там не було. І що не всі були під гіпнотичними чарами Гітлера, і не втрачали людяності.
    Це драматична історія, яка вчить цінувати дрібниці. Дрібниці у вчинках, словах.
    Історія, в кінці якої в очах навертаються сльози.

    Мене дуже вразила манера написання твору. Те, як предметам, діям надаються такі непритаманні їм описи. Фарби, які забарвлюють чорно-білу картину війни.
    І, окремо, хочу виділити переклад. Просто чудовий!!!

    Весь цей коктейль зібраний в цій чудовій книзі, яка ще й влучно екранізована. Тому тут і гадати нічого - треба читати обов'язково!!!
    І хай цей твір позиціонується як підлітковий, але як так, то хай би більше таких було підліткових.
    Мене ж, далеко не підлітка, роман вразив до глибини душі.
  •  
    Дівчинка з очима уквітчаними війною
    Книга розказує історію втрат,болю,смерті,гноблення і притискання...історію Другої Світової війни очима маленької золотоволосої дівчинки Лізель.
    Її світ змінюється після знайомства дівчинки з книгами.Її батько допомагає їй навчитися читати і вивчати нові слова.Все змінюється коли приходить війна,вона забирає його у неї. Приходить новий порядок,коли кожен має підкорятися тому що сказано або бути вбитим.
    Лізель - це незвичайна дівчинка,вона крадіжка книг.Вона уособлення бунту.Непокори.Прагнення до світла,до знань.Вона уособлення надії.Вона світло і попри свою дивину,вона притягує людей.Вона знаходить друга,який попри те,що зовсім не розуміє і не може розгадати її,любить і підтримує.
    Історія заснована на реальних подіях,що ще більше вражає.Це сильна книга повна болю і відчаю.Смерть - головна героїня цього роману.
    Але попри все Лізель це найсвітліший промінь цієї книги,який і робить цю історію не такою похмурою і відчайдушною.Лізель це уособлення того,що все проходить,що попри все завжди треба мати в серці віру.
    Ця книга художня і попри свій історизм не є нудною чи затянутою.Думаю кожен має прочитати подібну історію.Адже вона змінює щось в кожному з нас.Тільки от що....
  •  
    "У неї вся смерть попереду"
    Німеччина напередодні Другої світової. Часи, коли ти мусиш написати заяву на вступ до партії, а свою дитину віддати до Гітлерюгенду навіть якщо всією душею ненавидиш фюрера. Втративши батьків, десятирічна Лізель потрапляє у прийомну родину. Нова мати хоча в силу свого характеру постійно кричить на дівчинку, проте щиро любить її. Зі своїм новим батьком Лізель одразу знаходить спільну мову. Свою першу книжку – «Посібник гробаря» - дівчинка вкрала напередодні переїзду – після похорону братика. Наступну – витягла з вогнища, які так люблять влаштовувати нацисти для бібліотек. Ще кілька будуть вкрадені нею з кабінету дружини мера, яка сама залишатиме відчиненим вікно для дівчинки. Книги й читання ставатимуть для Лізель розрадою у найпохмуріші дні.

    «Крадійка книжок» Маркуса Зузака – це історія про життя під час війни. Це історія німця, який кидає шматок хліба старому євреєві, знаючи, що так просто йому самому це не мине. Це оповідь про німецьку родину, яка ризикуючи безпекою та ледве зводячи кінці з кінцями, переховує у своєму підвалі єврейського хлопця. Це історія про німецьких дітей, які знайшовши у лісі закривавленого пілота ворожого літака, залишають біля нього іграшкового ведмедика, аби тому не було самотньо в останні миті життя.
  •  
    Невероятная книга
    Роман «Книжный вор» пера австралийского писателя Маркуса Зусака – это очень необыкновенное чтение. Необыкновенно оно в первую очередь тем, что повествование здесь ведется от лица Смерти. Необыкновенно это произведение еще и своим сюжетом, ведь оно - об изнанке Второй мировой войны, а именно о том, как переживали эту катастрофу рядовые немцы, которые не поддерживали нацистов.

    Главная героиня романа – девочка Лизель, отец которой – коммунист. Мать отправляет Лизель в приемную семью, в надежде сохранить дочери жизнь. Ее новые папа и мама живут на улице Небесной, но от райского в этой улице – только название, ведь это место, будучи бедным кварталом, больше напоминает преисподнюю. Свою первую книгу Лизель украдет еще на похоронах своего маленького братика. И в дальнейшем будет делать это, как только будет такая возможность. «Книжный вор» Маркуса Зусака не похожа ни на одну другую книгу, которую я прочитала до этого. Она о действительно хороших людях, которые могут отдать свою жизнь во имя спасения ближнего. Рекомендую!
  •  
    Книга про війну
    Війну можна змальовувати по-різному: стражданнями в’язнів у німецьких концтаборах, кров’ю ранених і вбитих на полі болю, промиванням мозку військовими стратегіями та ідеологією, або палкими пристрастями закручених любовних романів та розлук на фоні війни. Маркус Зузак обрав зовсім інший шлях. Письменник створив зовсім інший світ: настільки пронизливий та глибокий, що відчивуаєш його кожною клітинкою свого тіла.

    Він показав Другу світову очима дітей. Очима Лізель, яку мати відправила до родичів, бо це збільщувало її шанси на життя. Очима Лізель, яка у підвалі будинку спала на старому матрасі і під світлом гасової лампи малювала білою фарбою на стіні сонце та хмари, яка грала на акордеоні, бігала по подвір’ю разом з Томмі, Руді та Максом і готувала гороховий суп. Очима Лізель, яка вчилась читати, і так полюбила книги, що навіть почала їх красти.

    Безтурботне дитинство перервалось залпом знарядів та воєм сирен. Коли не знаєш, чи просоїть до ранку твій дім, чи не забере до себе жорстока кровопролитна війна дорогих тобі людей. Чи не пощадить й тебе самого.

    Серед безжалісної страшної невідомості, там у сирому темному бомбосховищі, дівчинка читала вголос книжки. І віж цього людям ставало спокійніше.

    Ця книга читається на одному подихові. Вона повністю заполоняє собі твій час, твої емоції та переживання. У ній є безліч моментів, які буквально роздирають душу, від яких сльози бринять в очах, які западають у саме серце. А ще вона вчить цінувати мир.
  •  
    Про силу друкованого слова
    ,,Крадійка книжок" - безумовно, світовий бестселер! Ще б пак, роман перекладено більш, ніж сорока мовами, нагороджено численними нагородами та екранізовано, причому фільм свого часу був номінований на Оскара! Я давним-давно мріяла прочитати цей твір, і ось це сталося!

    Головна героїня - дівчинка Лізель Менінгер. Події відбуваються за часів Другої світової війни, у Німеччині. Як ви, мабуть, здогадалися, історія буде непростою, просякнутою болем та стражданнями, а також у ній чималу роль відіграють саме книжки. А розпочинається вона з того, що Лізель доводиться жити у прийомній родині, на шляху до якої дівчинка втрачає свого братика... Саме на його похороні героїня цупить першу книжку - ,,Посібник гробаря", хоч сама є неписьменною. Нові батьки люблять Лізель, попри те, що мама Роза є дуже сварливою жінкою та раз у раз лається. Тато Ганс береться навчати дівчинку грамоти. Відкривши для себе ,,магію" письменства, Лізель знаходить відраду у читанні, зважаючи на ті темні часи, в яких відбувається оповідь. Вона стає такою собі клептоманкою, яка не уникає нагоди прихопити книжку будь-де і будь-якого жанру. До її рук потрапить навіть славнозвісна ,,Майн кампф"... Як би там не було, саме література стає тим оберегом, завдяки якому Лізель спромагається долати чимало перешкод та виживати під час лихоліть...

    Мені дуже сподобалася манера письма автора - австралійця Маркуса Зузака. Кожне речення видається дуже виваженим, багатим на незабутні та дуже ,,живі" порівняння, хоча в тексті є чимало лайки, яку перекладач волів залишити без змін - німецькою мовою. А ще дуже вразило те, кого письменник обрав за оповідача історії - Смерть... Від усвідомлення цього процес читання був досить і моторошний, і сентиментальний, оскільки мені видалося, що Смерть співчуває своїм жертвам...

    Дуже і дуже сильна книга, варта уваги кожного! Варто зазначити, що вона написана на згадку про батьківщину батьків Маркуса Зузака, з якої вони змушені були емігрувати.
  •  
    Любителька книжок
    У фільмах чи книжках, в яких описується Друга світова війна, завжди головними героями є ті, хто вважається жертвою, на чию територію прийшли безжальні загарбники нацисти. Тут же мова буде іти про тих, хто попри власне бажання, за долею обставин, стали співучасниками війни, кого автоматично нарекли ворогами усього світу.

    Хоч книжка і про війну, але тут немає описів військових дій, це історія про звичайних людей, які живуть у нацистській Німеччини в умовах війни.

    Маленька дівчинка Лізель втрачає своїх маму і братика та залишається сиротою. Її віддають у прийомну сім'ю, яка бере до себе дітей лише тому, що держава сплачує компенсацію за їх утримання.

    Мама тут дуже сувора та вимоглива і за кожен промах Лізель, вона карає її. Тато ж навпаки, - добрий, мудрий і чуйний. Саме він вчить дівчинку читати.

    У сім'ї немає грошей на книжки, але батько завжди знаходить спосіб, як дістати їх для своєї прийомної доньки. І коли всі ховаються у бомбосховищі від бомбардувань, дівчинка читає для них різні історії, чим дозволяє їм відволіктися і забути про те, що твориться ззовні.

    Ще одним головним героєм тут є Смерть, власне саме від неї й іде розповідь всієї цієї історії. Вона часто опиняється біля Лізель, але не тому, що хоче її забрати, а тому, що в ті часи смерть ходила назирці за кожним.

    Ця книжка і страшна, але водночас світла і тепла. Людська жорстокість і любов тут ходять поряд. І ніколи не знаєш коли втратиш, а коли здобудеш.
  •  
    Надзвичайно цікаво
    Ви колись читали книгу, розповідь у якій ведеться від імені смерті? Отож. А тут саме це і відбувається.
    Книга розповідає нам про дітей у роки Другої світової війни у фашистській Німеччині. Десятирічну дівчинку Лізель віддають у прийомну родину. Уже із початку роману ми бачимо надзвичайно трагічний сюжет книги, адже сама сцена, коли мати віддає своїх рідних діток у чужу сім'ю саме по собі є моторошним. Але вона знає, що вони принаймні там будуть неголодні і у теплі, і живі. По дорозі до нової родини помирає молодший братик Лізель. Після цього щоночі їй сняться кошмари, дівчинка намагається забути, пережити цю втрату, проте марно. І все, у чому вона знаходила розраду - було читання. За допомогою слів намагалася відсторонитися від реальності та віднайти спокій, адже саме такі відчуття у неї асоціюється із книгами, коли батько читав їй їх. Потім вона заспокоювалася під час військових дій із книгою у підвалі. Згодом прийомні батьки Лізель вирішують сховати єврея у підвалі свого будинку, чим наражають на небезпеку усю родину. І ось яку роль відіграє ця людина у житті маленької дівчинки, про це ви дізнаєтесь, коли відкриєте і почнете читати роман.
  •  
    Дівчинка закохана в книжки
    Друга світова війна очима німецької дівчинки в німецькому місті. Горе, біль, страждання і втрати звалилися на Лізель - головну героїню твору.
    Історія захоплює сюжетом - Німеччина, дівчинка-сирота, євреї, Гітлер, голод, таємниці, опір, любов.
    З перших слів вона пробудила в мене цікавість.Ще не доводилося читати такого оригінального початку. Розповідь ведеться від імені самої Смерті. Головна героїня книги - звичайна дівчинка Лізель Мемінгер, яка втратила свого брата і мати.Через скрутне становище в ті часи, мати хотіла її з молодшим братом віддати на опіку іншим людям. На шляху до нових батьків, її молодший брат вмирає на руці у матері, через хворобу. Лізель чітко бачить мертві очі свого брата і це довгий час буде їй сниться нічним кошмаром. Коли ховали її брата, з кишені могильника випала книга і ніхто цю книгу не помітив. Крім Лізель. Вона знайшла книгу, і сховала в кишеню.
    У новому будинку її зустрічають нові батьки. Мама - Роза Хуберман. Жінка, яка не приховує своїх емоції. Найчастіше вона впадає в конфлікт з сусідами. З перших же зустрічей, вона грубо поводиться з Лізель. І хто ж знав, що вона так висловлює свою любов?
    Тато - Ганс Хуберман. Дуже спокійна людина. Ніхто з сусідів або хто працював з ним не бачили його шаленим або злим. Він став опорою для Лізель у важкі їй часи.
    Завдяки автору ми повністю занурюємося в сюжет з головою. Ми пірнаємо за новою порцією емоцій при читанні кожного розділу.
    Що дівчинці залишається в такий непростий час? Тільки читання книг. Вони є для неї рятівним якорем.
    Кінцівка видалася до жаху сумною.
    Якщо ви хочете зануритися в історію, піти з головою і виринути з книги тільки перегорнувши останню сторінку - раджу хоча б спробувати.
  •  
    ОСЬ МАЛЕНЬКИЙ ФАКТ Одного дня ви помрете
    Настав той час, коли я нарешті розповім про найкращу книгу на моїх полицях.
    Маркус Зузак «Крадійка книжок»
    Вам треба розповідати про що вона? Про що ця історія? А я от що вам скажу: «Це не просто книга, історія, яка привернула увагу цікавим сюжетом. НІ, ця книга - це ЖИТТЯ.
    - А ЖИТТЯ складається з чого?
    - В ньому є дружба, любов, близькі люди, несправедливість, КРАДІЖКИ, війна, СМЕРТЬ.
    Життя...воно викликає найрізноманітніші емоції : співчуття, ненависть, любов, симпатію, сум, радість....і багато всього іншого, що ви так само чітко відчуєте, читаючи цю книгу.
    Я цілком впевнена, що мої погляди на все оточуюче змінилися рівно тоді, як я закрила вже прочитану книгу.
    В ній багато сенсу, філософії, ПРАВДИ.
    Я хочу записати кілька цитат: «Кажуть, що війна - найкращий друг смерті, але мушу висловити іншу точку зору. Для мене війна - ніби новий начальник, який вимагає неможливого», «Що холоднішим він ставав, то більше танув», «смерть нікого не чекає, а якщо й чекає ,то зазвичай недовго», «Війна таки розмила границі логіки і забобонів», і остання,але не менш цінна : «Мабуть,не злукавлю,якщо скажу,що за всі роки Гітлерового правління ніхто не послужив йому так вірно, як я. У людей не таке серце, як у мене. Їхнє серце - лінія, а моє -круг, і я нескінченно встигаю бувати в потрібному місці в потрібний час. Як наслідок, я завжди бачу їхню красу і їхню потворність і постійно дивуюся,я к те й інше можуть поєднуватись. Та все ж таки у людей є одна річ, якій я заздрю. Людям, як би там не було, вистачає здорового глузду, щоб померти»
    Всі попередні слова говорила сама СМЕРТЬ. Так, вона мислила та обдумувала їх, а потім пророчила істину. Ось вона, найбільша родзинка цієї книги - розповідь ведеться від лиця смерті.
    Це не все, що думаю про цю книгу, але боюся в мене вистачить ні слів, ні місця для всього, що я відчуваю.
    Книзі без сумніву 5++++++++/5
  •  
    Прекрасна книга про жахливе
    Читати твір австралійського автора Маркуса Зузака «Крадійка книжок» було важкувато з кількох причин. В першу чергу тому, що події відбуваються перед і під час Другої світової війни в Німеччині. Не варто думати, що всі громадяни цієї країни без винятків були фашистами. Ні, були ще й сотні тисяч тих, хто був не згодний з такою державною політикою, але не міг нічого вдіяти. Багато з них страждало від правління Гітлера не менше, аніж народи країн, на які він нападав. Такою родиною є нові батьки дівчинки Лізель, яка в тратила батьків і тепер має жити на вулиці Небесній, яка більше нагадує пекло. Новий батько обожнює дівчинку, і вона відповідає йому взаємністю. А мати, хоч і постійно свариться, теж дуже любить нашу героїню, просто не вміє цього показувати.

    Саме тут дівчинка навчиться читати і поцупить більшість своїх книжок, але як саме – вже читайте самі. Незважаючи на важкі теми і незвичну манеру оповіді (а за оповідача тут Смерть), «Крадійка книжок» - це прекрасний роман, рекомендую всім!
  •  
    Книги як порятунок
    Глибока, сильна і захоплива історія про дівчину на ім’я Лізель, яка в свої юні роки відчула на собі жахи війни. Ще до початку Другої світової війни вона вимушена була переїхати до прийомної сім’ї, у якій панували специфічні стосунки: постійна роздратованість і сварливість Рози, прийомної мами, і внутрішнє протистояння режиму Гітлера з боку Ганса, прийомного батька. Натомість дівчина дізнається, що таке любов, справжня дружба і підтримка.
    І хоча на початку оповіді Лізель вже було 9 років, вона не вміла читати, і Ганс відкрив для неї світ книжок, у яких Лізель знаходила віддушину. Деякі книжки їй подарували, деякі були написані спеціально для дівчини, але більшість з них Лізель таємничо (як вона вважала) позичала в будинку мера містечка, за що її прозвали крадійкою книжок. Книжки і читання стали для дівчини спробою приховатися від труднощів реального життя, засобом, що спроможний привести до ладу її психічне самопочуття, її їжею і порятунком від зовнішнього світу (як згодом і для інших мешканців Небесної вулиці, на якій жила Лізель).
    Цікавий динамічний сюжет, звісно, із важкими місцями описів людських страждань. Розповідь ведеться від імені смерті, яка в ті часи забирала людей купами, але дехто давав їй гідну відсіч. Безумовно, книга справляє глибоке враження.
  •  
    Це найкраще, що я читала останнім часом.
    Книгу придбала ще влітку, але до читання готувалась місяців зо три, розуміла, що книга не проста, романи про війну завжди не легкі. Коли прочитала, то зрозуміла, що це найкраща книга з того, що я читала останнім часом. Тепер стало зрозуміло, чому вона входить до списку літератури у школі.
    Перше, що сподобалось, це від кого йде мова, як не дивно оповідає історію крадійки книжок сама смерть. Сам образ її не звичний нам - зовсім не жахливий, навпаки смерть змучена від такої кількості померлих і дуже бережно ставиться до душ і з повагою до тих, кому пощастило її уникнути.
    Далі структура твору дуже не звичайна, часто зі спойлерами на початку глави, але не менш цікаво читати, підігрівають цікавість навпаки. Ілюстрації, ну точно у саме серце - прості лаконічні, такі образні і одночасно точні. Ну і сама історія про дівчинку і її прийомну родину, хлопця-єврея - їхнє життя, спілкування на фоні війни. В кожному персонажі є щось особливе, справжнє, живе. А ще думка про те, чого варті слова. Точніше те, яку силу вони мають, я ніколи не замислювалась на скільки це сильна зброя! Я раджу читати цю книгу, щоб пам'ятати, щоб усвідомлювати і не допустити. Всім миру.
  •  
    "Яка користь від слів?"
    Читаючи багато захоплюючих відгуків на "Крадійку книжок", сама я не поспішала її брати з полиці і книга терпеливо чекала своєї черги. Мене лякала тематика книги, тобто події Другої світової війни. Але, виявилося, даремно сумнівалася. Роман, без сумніву, став найкращим прочитаним романом року. Я такого не очікувала від невідомого для мене письменника. Ця книга - шедевр. Знаючи, що роман написаний під впливом спогадів своїх батьків-емігрантів, я намагалася щось схоже із сюжетом книги знайти в біографії Маркуса Зузака.
    В книзі мені сподобалося абсолютно все. Приголомшливо трагічний сюжет від імені Смерті. Герої надзвичайно колоритні. Подружжя Губерманнів, яке всім серцем полюбило свою прийомну дочку. Особливе враження на мене справив Ганс Губерманн - людина з великим серцем і благородною душею, великодушністю. Саме він став справжнім батько для осиротілої Лізель, саме він здійснив її мрію, навчивши її читати. Незадоволена всім, вічно роздратована Роза Губерманн все одно викликає до себе симпатію. Згодом розумієш, що під цією маскою вона ховає любов до рідних і тривогу за їхню долю. І головна героїня книги дівчинка Лізель Мемінгер з надзвичайно важкою долею, яка втратила рідних батьків, і потрапила в чужу сім'ю. Її мрія навчитися читати здійснилася, і вона всякими способами дістає книги, за що її називають крадійкою книжок. Мене захоплювала ця маленька дівчинка своєю любов'ю до книг і жагою до читання. Колись вона у відчаї запитала: "Яка користь від слів?" Але навчившись читати, вона збагнула силу Слів і, втративши все інше, вижила - завдяки лише цій силі. А ще захоплюють справжні друзі Лізель - хлопчик Руді та єврей Макс.
    Сподобалося оформлення книги, ілюстрації в ній, а ще книга в книзі, яка була подарунком для Лізель. Книгу неможливо читати без сліз, вона належить до книг, які залишаються в серці назавжди.
  •  
    Книга, котру необхідно читати в тиші, в тиші, коли звук перегортаємих сторінок буде різати тишу кімнати навпіл.
    Дорогі брати й сестри, закінчив читання книги «Крадійка книг» й рекомендую Вам пройти цей шлях. Так, на цьому шляху, Ви будете захлинатися метафорами, Вас будуть огортати напади печалі та смутку, але вони не змусять полишити цей неймовірний витвір.
    Дана книга перенесе Вас до Німеччини й Ви зможете поглянути на Другу світову війну очима німців, й задатись питанням чи всюди одинакові дружба, любов, смерть, біль? Потрапивши в приголомшливий та убивчий світ юної крадійки Лізель Меммінгер, Ви зрозумієте, чому героїня ненавиділа й любила слова. Прекрасна подорож під час якої Ви розсмакуєте смак слів, відчуєте як на зубах скрипить пісок, Ви будете всі в пилу та запаху гарі й за Вами буде слідкувати вона (в українському варіанті книги Смерть – чоловічого роду) – Смерть, в котрої є серце й багато роботи.
    Книга, котру необхідно читати в тиші, в тиші, коли звук перегортаємих сторінок буде різати тишу кімнати навпіл.
    Прочитавши цю книгу Ви відчуєте, як маленьке й немарне диво доторкнеться до струн Вашої душі.
    За мудрість та брутальність автору - danke schön.
  •  
    Оригінальний і надзвичайно глибокий твір!
    Свою рецензію почну з того, що довго не зважувалася прочитати цю книгу. І ніякі відгуки, переконання тих, хто вже перегорнув останню сторінку і був у захваті, не могли примусити мене взятися за неї. Тому перше, що я хочу сказати тим, хто ще не знайомий з цим неперевершеним романом Маркуса Зузака, не будьте такими нерішучими, як я, а обов'язково, не гаючи часу, приступайте до прочитання цієї книги, її має прочитати кожен. А зараз поясню, чому я кілька разів брала до рук книгу і не могла подолати більше двох перших сторінок. Справа в тому, що мене лякав той факт, що оповідачем у творі є Смерть. З перших прочитаних рядків мною оволодівали смуток, тривога, мені здавалося, що усі книга буде важкою для сприйняття (у моральному плані). Мене не приваблював навіть напис, що повідомляв про масштабну екранізацію від популярної кінокомпанії. І от чергового разу взявши до рук книжку, я поставила собі за мету прочитати її повністю. Бо як, думала я, увесь світ говорить про роман Маркуса Зузака як про справжній шедевр, а я суджу про нього з перших сторінок? І ось тоді я з головою поринула в історію, яку створив талановитий австралійський письменник. Так про нацистську Німеччину й Голокост ще не писав ніхто. Я проживала кожен день разом з головною героїнею Лізель, співчувала їй, відчувала всі ті суперечливі емоції, що й вона, неодноразово на очі наверталися сльози, але я читала не зупиняючись далі. З кожною сторінкою для мене розкривалася вага слів, їхнє значення, незбагненне раніше. Я просто в захваті від того, як побудований твір, як автор майстерно показав два світи: жахливий, безпощадний світ, у якому панує війна, і маленький світ, сповнений ще не втраченого добра, взаєморозуміння, дружби, жертовності. Книга залишила в душі глибокий слід і багато роздумів. Часом було нелегко читати, переповнювали почуття,наверталися сльози, а це значить, що автор дійсно талановитий, адже зумів створити книгу, що не залишає читача байдужим. Тож раджу кожному обов'язково познайомитися з творчістю Маркуса Зузака. "Крадійка книжок" не може не сподобатися.
  •  
    Вона справді крала книги...
    Нарешті я її прочитала. Ніколи не могла зрозуміти, чому всі так хвалять цю книгу. Та тепер розумію... Це шедевр .
    Це книга про книги, слова, важливість людського життя, любов, смерть, війну... Так, війна тут не стоїть на першому місці, але відіграє не менш важливу роль. Цікаво, що оповідь ведеться від смерті. Так, так, саме від неї. Мені дуже сподобалося, як автор зображує смерть. Це самий оригінальний образ, який я коли-небудь зустрічала. Завдяки книзі в мене склалося трохи інше враження про смерть. Головна героїня мене дуже вразила. Дівчинка, яка краде книги, а потім зачитується ними ночами, добра, покірна, чуттєва, щира. Та в душі в неї глибокі рани ще з раннього дитинства. Через образ Лізель автор показав життя дитини у період війни. Макс - це дуже сильний герой. Інколи мені хотілося читати тільки про нього, знайомитися з його історією. Другорядні герої? Мені, здається, тут їх немає. Всі важливі. Кожен чимось запам'ятався.
    Завершення книги мене розірвало
  •  
    Неймовірна історія!
    Одна із незвичних історій яку я читала. Адже це перша книжка, в якій оповідач не головний герой, а сама Смерть. Тому читати було ще цікавіше. Отже, історія про звичайну дівчинку в роки Другої Світової війни. Вона була просто закохана в книги, та проводила майже весь свій вільний час разом з ними. Перша книга, яка опинилась в її руках - "Посібник гробаря", але на той час, коли Лізель її знайшла, вона не вміла читати. Дівчинка мала дійсно не просту долю, на неї чекало багато труднощів, через які вона повинна пройти.

    Весь той час поки я читала, я старалась розтягнути її надовше, бо не хотіла покидати цю історію. Я постійно задавала собі питання "Чому я не знайшла її раніше?". Після того, як закінчила читання, я стала рекомендувати її моїм друзям та знайомим. Я була впевнена, що їм сподобається. І це справді так! Я ще жодного разу не натикалась на негативні відгуки.

    Ця історія не тільки про дівчинку, яка любила читати, а й про несправедливе та тяжке життя в повоєнні роки. Тому обов'язково рекомендую прочитати її всім, гарантую, що ніхто не залишиться байдужим!
  •  
    Вкрала не тільки книжки, але й моє серденько
    «Достаточно было снять с полки какую-нибудь книжку, раскрыть её — и сумрак уже не был сумраком».
    Рэй Брэдбери. «Лето, прощай»
    «Быть может, только потому вновь и вновь возникают войны, что один никогда не может до конца почувствовать, как страдает другой».
    Эрих Мария Ремарк. «Возвращение»

    А страждань було багато. Особливо в житті маленької Лізель Мемінгер. Маленький братик помер, мати була змушена віддати її до прийомної сім’ї, щоб дівчинка мала шанс вижити у переламний час світової історії. Переламний не тільки тому, що це змінило хід історії, а ще й через те, що зламало мільйони людських доль і що страшніше – життів. У світі, де людяність дорівнюється до злочину, людям довелося зробити вибір. Одні пристали на сторону зла, сліпо й із радістю вітаючи початок війни, інші зачаїли протест, який буває так важко стримати. У сім’ю останніх і потрапила Лізель. Ганс і Роза Губермани впродовж кількох років стали для дівчинки рідними. Ганс, який ще на початку виявив свою ніжність і доброту у ставленні до неї, називаючи «королевою», навчив її читати, та Роза, попервах така сувора і різка, поступово змогла замінити дівчинці рідну матір, не зважаючи на те, що весь час кликала її «свинючкою».
    Майже одразу Лізель знаходить приятеля – Руді Штайнера, який невдовзі стає її близьким другом. З одного боку, вони дуже різні, з іншого – мають так багато спільного. Вона – дочка комуністки, яка не розуміє і не бажає розуміти нацизм, надто людяна для такого гіркого часу. Він – син німців, які й не намагаються відвернутися від нацизму, але тим не менш сам Руді не соромиться уявляти себе чорношкірим бігуном. Він по-дитячому закоханий у Лізель, щирий і відважний. А ще їх об’єднує ненависть до Гітлера і бажання втекти від жорстокості світу.
    Ганс має непорушну обітницю – за потреби допомогти родині загиблого товариша, який віддав своє життя замість нього. І прийшов час дотриматися свого слова – на їхньому ґанку з’являється змучений Макс Ванденбург, єврей. Він вдячний, скромний, вміє бачити в людях краще і не соромиться це озвучувати, він радіє сонцю, зоряному небу і сніжку так, як не радіє ніхто. Не зважаючи на скруту, вони прихистили його. Спільне горе гуртує чужих одне одному людей і навіть у темні часи вміють знаходити радість: усі разом вони граються сніжками та ліплять снігову бабу в льосі, Ганс мелодією гармонії намагається переграти гучні вибухи під час бомбардування, іншого разу за таких же умов Лізель розповідає історію про невидимого хлопчика, щоб відвернути увагу людей від катастрофи, що нищить їхнє місто.
    Через усю історію червоною ниткою проходить думка про величезну значущість слова. Адже що, як не слово, допомогло Гітлеру спотворити уми тисяч людей? І що, як не небезпечні слова, його прихильники намагаються знищити, спалюючи книги на площах?
    За щасливим збігом обставин, любов до читання у юної Лізель помічає дружина бургомістра і, потай від чоловіка, дозволяє дівчинці користуватися розкішною бібліотекою. На жаль, цей привілей вона мала недовго, але продовжила відвідувати бібліотеку у не зовсім законний спосіб – без відома подружжя позичати у них книги. Пізніше, через значну кількість років вона стане письменницею і її книжки хвилюватимуть багато людей.
    У своєму щоденнику Лізель залишає присвяту. Максу. Саме він подарував їй цей щоденник, зроблений із книги з вибіленими сторінками, саме він відкрив їй очі на те, яку силу мають слова. Пізніше це повчання і врятувало його, коли юна дівчинка читала важко хворому Максу вкрадені книги, тим самим підтримуючи в ньому життя. Вдячність і теплі почуття до майже своєї родини не дозволили йому продовжувати наражати їх на небезпеку, тож він вирішує йти далі своєю дорогою.
    У ніч, коли смерть удруге забрала родину маленької Лізель, сирени не пролунали, а світловолосий хлопчик, який так відчайдушно прагнув до неї, вже ніколи її не поцілує. Але попри всі удари долі Лізель продовжує жити, працюючи в ательє батька Руді, і одного дня у вже звільненій Німеччині, її знаходить Макс, з яким вона проживе довге і щасливе життя.
  •  
    Улюблениця володаря серпа
    Одна з найулюбленіших книжок!
    Кожного разу перечитую її знову і знову. А коли до моїх рук потрапило видання українською мовою, моєму щастю не було меж! Перший раз довелося читати російською та без ілюстрацій, але навіть тоді книга запала мені в серце. А зараз переді мною ще й ілюстрації... Це настільки гармонічно!

    Надзвичайно ціную унікальні твори, де оповідь йде незвичним чином. Коли почала читати перші сторінки, спочатку трішки здивувалася, та потім була в захваті від геніальної ідеї. Нечасто можна зустріти смерть, яка пише книжки. Або точніше, автора , який пише від імені смерті. Моторошно звучить, але ж так воно і є. Сміливості Маркуса Зусака можна лише заздрити або безмежно захоплюватися.

    Важливо, що навряд чи Вам траплялося почути настільки щирі слова володаря серпа. До речі, чому саме володаря, а не володарки, просто у цьому випадку смерть ототожнення із чоловічим єством. Дивно, правда? Та насправді, все настільки збалансовано, що здається, що так і має бути.

    Іноді сповідь смерті викликає нетипові емоції по відношенню до ситуації. Адже, чи часто Ви співчуваєте чиннику найгіршого явища у світі?

    Ну от, ні одного слова не написала про саму "крадійку книжок", та твір і справді про неї. Пригоди дівчинки, яка мала пристрасть до книг у настільки непідходящий час, читаються дуже легко. Переживання із героями будуть проходити на одному рівні.

    Можу продовжувати описувати цей твір вічно, але найголовніше - безперечно рекомендую прочитати кожному!

  •  
    Дівчинка, яка крала книжки
    "Крадійку книжок" я прочитала близько року тому. Це був спалах, що досі нагадує про себе теплом, коли я згадую цю книгу.

    Я довго сумнівалася перед тим, як братися за неї, бо вона - про війну. Але мене підкупило те, що йдеться також про книжки, а розповідь ведеться від імені Смерті.

    Перше, що мені сподобалося - саме його філософські роздуми (Смерть у творі - він). А далі я просто поринула в особливу атмосферу роману. Це був той випадок, коли дійсно хвилюєшся за героїв і водночас чекаєш розв'язки і не хочеш розлучатися з ними.

    Головна героїня - Лізель, дівчинка, яка любила читати і тому крала книжки. Можливо, саме вони допомогли їй вижити. Також у творі розповідається про її прийомних батьків, друзів та інших жителів міста. А також про людей, єдиною провиною яких було те, що вони - євреї. Одного з них, Макса, переховувала в себе родина Лізель.

    Не дивлячись на сумний фінал, ця історія надихає на краще. Вона доводить, що, як говорить моя бабуся, немає хороших чи поганих націй, а є хороші й погані люди. Тому раджу кожному прочитати цю книгу, над чимось замислитись, порадіти й посумувати разом з героями.

  •  
    Найвища оцінка!
    Роман австралійського письменника Маркуса Зузака «Крадійка книжок» - це одна з найкращих книг, які я коли-небудь читав. Так, читається вона непросто через особливу, ні на що не схожу манеру оповіді, яка ведеться від першої особи. Головним оповідачем в книзі є Смерть, але це не фантастичний твір, а історія, яка цілком могла відбутись і, можливо, відбувалась.

    Час дії книги – період перед і під час Другої світової війни, місце дії Німеччина. Мала Лізель потрапляє до прийомної родини на вулицю Небесну. Назва – це єдине, що нагадує про рай у цьому бідному районі на тлі початку Другої світової, а також переслідування нацистам окремих категорій людей. Однак тут, на цій вулиці, Лізель знайде і родину, і друзів. Новий батько просто обожнює доньку, а мати хоч і має сварливий характер, також полюбила дівчинку всім серцем. «Крадійка книжок» - це роман про те, що далеко не всі німці були нацистами, далеко не всі хотіли знищення інших народів. Хороша книжка, яку я неодмінно буду перечитувати і рекомендувати.
  •  
    Трогательное произведение
    Сразу без раздумий ставлю "пятерку" - книга превзошла все мои ожидания! Конечно, события в произведении не очень радостные и веселые, но именно в "Книжном воре" я почувствовала настоящую дружбу и любовь. Эта книга оставляет после себя глубокий осадок и заставляет плакать. Еще долго я буду помнить эту историю.

    Книгу прочитала буквально за пару дней - она была очень интересная, потому что до этого не читала произведения, действия в которых происходит во время войны. На судьбу главной героини Лизель Мемингер выпало большое количество испытаний, но она была сильной девочкой и все вынесла. Это нереально вдохновляет.

    Хочу отдельно отметить талантливую переводчицу этой книги Наталию Гоин - я читала книгу и на русском и на украинском, и перевод на украинский язык явно выигрывает в моих глазах, было очень легко и приятно читать.

    Эту книгу я вообще не планировала читать,хоть слышала о ней много. Но однажды моя мама пришла домой и протянула мне ее - я прочитала первую главу и сразу поняла, что эта книга мне понравится и станет одной из любимых.

    Всем советую!

  •  
    Улюблена книга
    Це та книга, від якої неможливо відірватися. Та книга, яка переповнює тебе почуттями. І ці почуття такі різні, такі суперечливі.
    Головний оповідач - смерть.
    Йде друга світова війна. Головна героїня потрапляє у німецьку родину на виховання. І їй дуже пощастило, адже її новий тато просто взірець порядності та чесності. Хоча нова "мама" їй спочатку і не рада. Але за дівчинку родина буде отримувати від держави кошти, тому діватися нікуди.
    Новий тато навчає дівчинку читати на німецькій мові. І вона знаходить, що процес читання її захоплює. Хоча читати особливо і нічого, та і вона в цьому невправна. Вона уже вкрала одну книгу, хоча не те щоб вкрала, а просто підняла з землі і не віддала її господар. Але в тих умовах, у яких вона отримала свою першу книгу це і не дивно. Не до того було.
    Іншу книгу вона вийняла зі згарища, де німці спалювали усі "заборонені" книги.
    Дівчинка переживає у містечку такі доленосні події, такі моторошні та несправедливі, які може нести в собі тільки війна.
    Єдине, через що було тяжко пробратися в даній книзі, це кількість помилок. У КСД взагалі є хоч якийсь коректор та редактор? Вони читають книги, перед тим як їх видати?
  •  
    Доросла книга про дітей
    Так склалося, що я дуже сильно полюбляю читати книги, події яких відбуваються в воєнні часи, і от одною з таких і стала книга Маркуса Зузака "Крадійка книжок". Довгий час вона займала почесне місце у списку моїх фаворитів і робить це до сих пір, адже такі твори так просто не забуваються. Є якась невидима магія в ній, починаючи з того, що розповідь іде від імені Смерті, яка в цьому творі здалася мені навіть трохи кумедною та співчутливою?.. Незвично було "бачити" її саме такою.
    Не описати словами наскільки я прониклася історією хлопчика Руді, закоханого в Лізель по самі вуха, та кінцівкою цього роману, яка розбила моє серце вщент. Тяжко стримати сльози, уявляючи, що такі історії і в реальності мали місце бути, що в Німеччині, що в СРСР, що в країнах-союзниках в Другій Світовій війні.
    Манера написання Маркуса Зузака зробила свою справу: від книги було тяжко відірватися, бо весь час не покидало відчуття, ніби я бачу це все, я є невидимим свідком того, що відбувається з головними персонажами. Я переживала разом з ними, я відчувала біль разом з ними, я плакала разом з ними... Більшість з вас знає, що є екранізація даного роману, хочу сказати, що фільм далекий від того, чим хотіла з нами поділитися ця книга.
    Рекомендую читати її як і підліткам, так і дорослим. Вона того варта.
  •  
    Шедевральна історія
    Прочитала цю книгу уже після перегляду екранізації, але від того її вплив на мене не зменшився, я гадаю. Уже стільки всього було сказано і написано про війну, але ця книга якась особлива. Я просто не очікувала цього, враховуючи, що її автор Маркус Зусак - доволі молодий іще чоловік і це його дебютна робота. Але мої очікування були перевершені і я цьому дуже рада (екранізація також вийшла доволі непогана, як на мене, але все ж книжка завжди краща!)

    Головну героїню звуть Лізель. Вона мешкає у Німеччині і їй дуже не пощастило, тому що роки її дитинства припали на час, коли розгорталася Друга світова. З якихось причин її відібрали у батьків і передали до іншої родини на виховання. Лізель навіть читати толком не вміє, хоча уже пора, але попри це її дуже приваблюють книги. А оскільки мати їх вона собі дозволити не може, то й вимушена час від часу їх викрадати. У кожної її книги своя унікальна історія, хоча й історія Лізель унікальна не менше. Хто ж знав, що у такий важкий час вона зможе здобути нову родину, справжніх друзів, навчитися читати і встигнути ще багато чого. Ця книга радісна і водночас печальна, вона дає промінчик надії і тут же його відбирає. Ця книга мало кого залишить байдужим, тому рекомендую!
  •  
    Крадійка книжок
    Якщо ви хочете почитати щось легке, ця книга не для вас. Якщо ви любите тільки щасливі закінчення, ця книга точно не для вас.
    Оповідь історії веде Смерть, події якої розгортаються під час Другої світової війни, і це історія молодої німецької дівчинки, яка подорослішала в один з найжахливіших часів історії. Смерть має особистість. Якщо щось погане станеться, Смерть попереджає вас заздалегідь. Моя улюблена частина - коли «вона» натрапляє на обрамлену картину Гітлера на шляху до витягу тисячі душ з бомбового нальоту. Смерть намагається зрозуміти людський рід так само, як і люди. Коли «її» робота стає нестерпною, вона спостерігає за кольором неба, збирає душі і несе їх. Описи неба не підпадають на щось раніше прочитане.
    Щоразу, читаючи цю книгу кожного разу я помічала не лише саму історію, але й те як вона написана. У цій книзі Маркус Зузак яскраво показав нам, що він геніальний письменник, художник свого слова, поет. Його оповідь лірична, глибока. Смерть яскраво відображає свою сутність: самотня істота, наче привид, мала вдосталь часу, щоб споглядати людську природу й дивуватися їй.
    Лізель – жива іскра, дитина, яка живе своїм життям повним пристрастей та маленьким вкраденим задоволенням у вигляді декількох книг, поки довкола неї падають бомби, доки війна калічить людей довкола..
  •  
    Чудова книга для широкого кола читачів
    Ця історія знайомить нас з дитинством маленької німецької дівчинки Лізель Мемінґер, яка проживає в місті Молькінґ, на Небесній вулиці. Вона живе разом із прийомними батьками: з лагідним і добрим Гансом та з різкою і сердечною Розою Губерманнами. В усіх дитячих пригодах і пустощах її супроводжує найкращий друг Руді Штайнер. Разом вони ходять до школи, грають у футбол, крадуть яблука та “позичають” книжки з мерової бібліотеки.
    Недарма, Лізель кличуть Крадійкою книжок, адже її любов до книг просто неймовірна. Слово — ось, що мало для неї неабияке значення. Вона ніколи не крала зайвого, цупила лише ті книжки, яких конче потребувала. ЇЇ дитяче хобі почалося з “Посібника гробаря”, якого дівчинка знайшла в снігу на похоронах власного братика. А далі були “Знизування плечима”, “Собака на ім’я Фауст”, “Маяк”, “Свистун” та інші. Світ книг вберіг головну героїню від жорстокості оточуючої дійсності, наповнив її життя сенсом, допоміг не втратити надію, врешті, врятував від загибелі.
    Можна відмітити, що кожен етап дорослішання Лізель супроводжувався поцупленими або купленими книгами. Не вміючи читати, вона отримала першу книгу, а вже згодом дівчинка читала для оточуючих людей у найтяжчі часи. Книга стала порятунком, утіхою та розрадою.
    Роман розкриває велику кількість образів. Це і головна героїня, і її батьки, і друг Руді, і сусіди, і знайомі, і врятований єврей Макс, і сама Смерть... З-поміж фанатичних німців вирізняються звичайні німці, які переймаються долею ближнього, проявляють доброту та співчуття. Але їх життя від того стає лише складнішим.
    У нацистській Німеччині не прийнято жаліти євреїв, покривати ворогів, піддавати сумніву ідеологічні постулати, мати особисту думку. Важко поступатися принципами, нехтувати почуттями, щоб стати тим, ким хочуть тебе бачити інші. Хочеться завжди в усьому залишатися людиною, керуватися власним баченням, слідувати за покликом серця. Ганс Губерманн проявив себе, як порядний чоловік, коли попри всі негаразди допоміг вижити страждальнику-єврею.
    На мій погляд, найгуманнішими героями твору є подружжя Губерманнів, яке ціною власної безпеки ховає вдома молодого єврея Макса Ванденбурга. “Уявіть, як це — усміхатись після ляпасу. А тоді спробуйте, уявити, що це двадцять чотири години на добу. Отак воно — ховати єврея ”, - так описувала Лізель життя поряд з утікачем. На диво, маленька дівчинка подружилася з юнаком. Разом вони пережили чимало бід і щасливих моментів. Новий друг навіть створив для дитини книжечки “Навислий чоловік” і “Струшувачка слів”, які Лізель любила найбільше.
    Загалом, книга вийшла відвертою та проникливою. Прочитання дещо сповільнювалося через цікавий і незвичайний стиль написання: виділення тексту, забігання наперед, переказ подій тощо. А головне – вів розповідь пан Смерть – зовсім не страшний, зовсім не злий. Він не носить серп або косу. Його обличчя не має черепоподібних рис. Смерть відчуває, співпереживає, має серце. Цей образ змусив серйозно замислитися над багатьма важливими моментами людського життя.
    “Крадійка книжок” — справжня знахідка для книголюбів та для людей, які знають ціну слів. Прочитайте цей твір, Ви точно не пошкодуєте! Книга варта Вашої уваги!
  •  
    Коли весь світ воює, вона краде книжки
    Що робити, якщо ти сирота, котра живе у прийомній сім'ї, дитина війни, що постійно відчуває голод? Звичайно, красти… книжки. Так вирішила Лізель, віднаходячи серед шурхотливих сторінок інший світ. І доки дівчинка занурюється в нього, на порозі їхнього дому з'являється єврейський хлопець, що втікає від нацистів. Відтепер у Лізель нова місія - розповідати Максові, що відбувається поза сховком у підвалі, де той зачинений на місяці. І вона робить це так образно, яскраво! Тим часом єврейський парубок, замалювавши сторінки "Майн Крафт" пише свою історію.
    А ще ж є прийомні батьки і Руді… Ох, цей рудочубий шибеник. За кожну послугу натякає Лізель на поцілунок, на що та тільки кривиться. Однак наприкінці книги все ж жадібно цілує руданя. На жаль, Руді вже цього не відчуває.
    Роман сповнений недитячих переживань, розкриває період Другої світової війни в Німеччині. Адже там було зовсім не райдужно. Зачіпається не тільки тема Голокосту, а й насадження ідеології, коли під бадьорі гімни паляться стоси книг, коли людей забирають на війну без їхньої згоди, а зголодніла дітвора цупить їжу… Автор, незважаючи на те що є австралійцем, проникає у біди німецького народу. Втім, серед похмурості періоду він описує теплі, зцілюючі моменти. Тому книжка не залишає післясмак безнадії.
    В українському перекладі, щоправда, є один недолік: деякі німецькі слова, що означають лайку, вуличний сленг, залишаються не перекладеними. Це не дає читачеві повноцінно зануритися в атмосферу, відволікає від сюжету. Хотілося б, щоб перекладачі знаходили відповідники, роблячи текст довершеним. Тим паче такий роман, як "Крадіжка книжок", на це заслуговує.
  •  
    Книжкова крадійка
    Германія. 1939 рік. Татусь дівчинки Лізель Мемінгер всерйоз захоплюється комунізмом. У країні, яка вже охоплена хвилею фашизму та нацизму, таке захоплення не може довгий час лишатися непоміченим, тому через деякий час бідолашний чоловік зникає, лишаючи напризволяще дружину з двома дітьми. Залишена один на один зі своїми проблемами жінка розуміє, що поряд із нею і син, і донька перебувають у небезпеці, тому вирішує віддати їх на виховання до інших людей. У потязі, який прямує до міста, де мешкають прийомні батьки малюків, шестирічний хлопчик Вернер помирає від задушливого кашлю просто на очах у своєї дев'ятирічної сестрички Лізель, однак це лише початок довгої, цікавої і водночас із тим емоційно важкої історії про маленьку дівчинку Лізель, якій судилося стати книжковою крадійкою, потоваришувати з євреєм Максом, втратити найближчих людей і врятуватися від обіймів смерті, історії, про яку варто дізнатися кожній небайдужій читаючій людині, адже вона назавжди залишається в серці і зворушує до сліз...
  •  
    "тяжело..." 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга написана довольно не плохо, но я с болью в сердце боялась дочитывать ее до конца.Потому что подсознательно понимаешь, что хорошего нечего ждать, война без крови не закончится.
    Главная героиня Лизель показывает нам удивительные вещи, то что книги не просто для чтения, из книг можно составить собственную жизнь, что эта девочка и делает.
    Автор показывает силу слова, как с помощью слов Гитлер создал войну.Слова о фашизме, о высшей расе, которые подняли юных немцев к войне.
    Так же писатель показывает и совсем другую сторону слова, как маленькая девочка Лизель утешает людей в подвале именно силой слова, она уменьшает страх.
    Очень хорошо описаны моменты расовой проблемы, ведь совсем не важно какой мы с вами национальности, сколько у нас денег и какого мы возраста, мы все братья и сестры.
    Очень сложный и трагический сюжет помогает увидеть и представить между строк картины войны, прочувствовать на себе весь тот ужас, как это чувствовали бедные люди того времени.
    Мне кажется, это произведение Маркуса Зузака достойно, чтобы его включили в школьную программу.
 
Характеристики Крадійка книжок
Автор
Маркус Зузак
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
2005
Перекладач
Наталія Гоїн
Ілюстратор
Труді Уайт
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
84х108/32 (~130x210 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Adonis
Тираж
8000
ISBN
978-617-12-0092-0, 978-0-375-83100-3
Вага
345 гр.
Тип
Паперова
Клас
8-й клас
Література
Зарубіжна
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Крадійка книжок